Справа № 216/478/12
РІШЕННЯ
Іменем України
20 червня 2012 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді Коломійцевої В.І.,
при секретарі Мельник А.О.,
з участю позивачки ОСОБА_1,
її представника-адвоката ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Муровані Курилівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільно нажитого майна. Свої вимоги мотивувала тим, що в період з 1990 року по 1995 рік перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбу. З 1996 року по даний час вони проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. За час спільного проживання за спільні кошти придбали житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1. Крім цього, ними було придбано майно для сумісного користування. В добровільному порядку відповідач відмовляється ділити майно. Тому, позивачка звернулася до суду з даним позовом та просить визнати за нею та відповідачем право спільної сумісної власності на житловий будинку з надвірними будівлями, що в АДРЕСА_1, також визнати за кожною стороною по 1/2 житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за вище вказаною адресою. Поділити майно набуте за час спільного проживання, виділивши відповідачу - телевізор СТ 20 І 55m» вартістю 1000 грн., пральну машину ST1617»вартістю 1000 грн., диван «Магнолія»вартістю 1800 грн., електричну шафу жарочну «Промінь»вартістю 400 грн., електричну плиту «Мечта-31»вартістю 380 грн., пилосос rn»вартістю 450 грн., бензопилу «Оleo-maс»вартістю 2000 грн., електричний чайник «Kitchin plus»вартістю 180 грн., також, 500 кг. вугілля та 2 с/м дров; а їй залишити - стінний гарнітур «Франек»вартістю - 1850 грн., холодильник «Днепр 232»№140062 вартістю 2500 грн., 500 кг. вугілля та 2 с/м дров. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати. (а.с.3-6).
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник-адвокат ОСОБА_2 позов підтримали за викладених у позовній заяві обставин, просили його задоволити.
Додатково позивачка суду пояснила, що після розірвання шлюбу з відповідачем вони продовжували проживати однією сім'єю. З 1996 року проживали в будинку її матері в АДРЕСА_2, вона вела домашнє господарство, тримала худобу, відповідач періодично їздив на заробітки. У 2007 році ними був придбаний спірний будинок, частина грошей на придбання будинку була отримана від продажу худоби. На протязі всього спільного життя з відповідачем вона брала участь в утриманні будинку, придбавали речі домашнього вжитку за спільні кошти, у 2011 році зробили ремонт у будинку, а тому вважає, що дане майно є спільним майном подружжя, на Ѕ якого вона має право.
Відповідач ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечив. Суду пояснив, що спірний будинок АДРЕСА_1 був придбаний в період їх спільного проживання, однак за його особисті кошти, оскільки ОСОБА_1 протягом багатьох років спільного проживання майже не працювала і сім'ю утримував він один. З даних причин відповідач вважає, що спірний будинок та речі домашнього вжитку та техніка не може бути спільною сумісною власністю подружжя. Також зазначив, що позивачка з метою уникнення поділу майна продала значну його частину, а решту вивезла з будинку.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що сторони з 04 травня 1990 року перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.9). 10.04.1995 року шлюб між ними розірвано, про що видано свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_1 (а.с. 10).
З 1996 року по 2007 рік сторони проживали однією сім'єю у АДРЕСА_2, а з 12.10.2007 року у АДРЕСА_1 де ї по даний час зареєстровані, що підтверджується довідкою №332 від 25.04.2012 року виданою виконавчим комітетом Немерченської сільської ради Мурованоку-риловецького району Вінницької області (а.с.11), довідкою №687 від 09.04.2012 року виданою виконавчим комітетом Мурованокуриловецької селищної ради. Даний факт також не заперечував в судовому засіданні відповідач.
07.03.2007 року сторони за спільні кошти придбали житловий будинок з надвірними будівлями, що в АДРЕСА_1, який зареєстрований на ім'я відповідача на підставі договору купівлі-продажу посвідченого Мурованокуриловецькою державною нотаріальною конторою 07.03.2007 року № 459 (а.с. 34).
Крім цього, за час перебування у фактичному шлюбі, ними було придбано майно: стінний гарнітур «Франек»вартістю - 1850 грн., телевізор СТ 20 І 55m» вартістю 1000 грн., холодильник «Днепр 232»№140062 вартістю 2500 грн., пральна машина ST1617»вартістю 1000 грн., диван «Магнолія»вартістю 1800 грн., електрична шафа жарочна «Промінь»вартістю 400 грн., електрична плита «Мечта-31»вартістю 380 грн., пилосос »вартістю 450 грн., бензопила «Оleo-maс»вартістю 2000 грн., електричний чайник plus»вартістю 180 грн., 1т вугілля та 4 с/м дров.
Відповідно до ст. 3 Сімейного Кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають в шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають в шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 СК України.
Відповідно до ст. 60 СК України, ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку(доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Оцінивши встановлені обставини справи та відповідні їм норми закону, суд прийшов до переконання про обґрунтованість вимог позивача. Так, суд виходить з того, що майно, яке є предметом спору -будинок, АДРЕСА_1 та майно домашнього вжитку та техніка, придбані відповідачем в період їх проживання однією сім'єю з позивачем.
Відповідно до ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Частки майна дружини і чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ст. 70 СК України, ст. 372 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Заперечення відповідача ОСОБА_3, що спірний будинок є його особистою приватною власністю, ним в судовому засіданні не доведені, спростовуються показами позивачки, наведеними матеріалами справи і оцінюються судом критично. Так, сам відповідач в судовому засіданні зазначав, що частина грошей на придбання будинку була отримана від продажу худоби, яку тримала позивачка під час їх спільного проживання без реєстрації шлюбу. В матералах справи містяться накладні на придбання позивачкою ОСОБА_1 будівельних матеріалів на ремонт будинку.
Крім того, відповідачем не було надано доказів у підтвердження того, що позивачка з метою уникнення поділу майна продала значну його частину, а решту вивезла, що за час їх сумісного життя не дбала про матеріальне забезпечення сім'ї, приховала, знищила чи пошкодила спільне майно, витрачала його на шкоду інтересам сім'ї, тому суд вважає, що відсутні законні підстави для відступу від засад рівності часток сторін у їх спільному майні і проводить поділ будинку, виходячи з того, що частки сторін є рівними.
З огляду на зазначене, суд вважає, що не існує будь-яких перешкод для виділення Ѕ частини будинку, АДРЕСА_1 позивачу, та залишення у власності відповідача іншої Ѕ частини вказаного будинку.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007р. №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»у п.22 зазначено, що вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Позивачка надала суду Звіт про дійсну вартість майна домашнього вжитку та техніки, яка складає 11560 грн. (а.с.26,27). Враховуючи позицію сторін, суд вважає можливим поділити майно домашнього вжитку наступним чином, виділити позивачці - стінний гарнітур «Франек»вартістю 1850 грн., холодильник «Днепр 232»№140062 вартістю 2500 грн., 500 кг. вугілля та 2 с/м дров., а решту майна, а саме: телевізор СТ 20 І 55m» вартістю 1000 грн., пральну машину ST1617»вартістю 1000 грн., диван «Магнолія»вартістю 1800 грн., електричну шафу жарочну «Промінь»вартістю 400 грн., електричну плиту «Мечта-31»вартістю 380 грн., пилосос »вартістю 450 грн., бензопилу «Оleo-maс»вартістю 2000 грн., електричний чайник plus»вартістю 180 грн., також, 500 кг. вугілля та 2 с/м дров залишити відповідачу.
Крім того, позивачкою пред`явлені вимоги про стягнення з відповідача судових витрат: судового збору в сумі 347,00 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 3900 грн.
На підставі ст.88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача сплачений нею судовий збір в розмірі 347 грн. відповідно до квитанції від 18 травня 2012 року (а.с. 1).
Витрати на правову допомогу підлягають стягненню частково. Так, враховуючи обсяг часу і роботи, що вимагається для належного виконання договору про надання правової допомоги, ступінь складності та правові питання, що стосуються доручення, враховуючи вимоги розумності і справедливості, а також положення Закону України "Про граничні розміри компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20.12.2011 року, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивачки суму в розмірі 2146 грн. (ст. 84, 88 ЦПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 69, 70 СК України, 368, 372 ЦК України, ст.ст. 5, 8, 10, 11, 57, 60, 84, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов задовольнити.
Визнати, за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 право спільної сумісної власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, який зареєстрований за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого Мурованокуриловецькою державною нотаріальною конторою 07.03.2007 року № 459 .
Визнати право власності на 1/2 частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 з належною частиною надвірних будівель за ОСОБА_1.
Визнати право власності на 1/2 частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 з належною частиною надвірних будівель за ОСОБА_3
Розділити спільне майно подружжя: виділити ОСОБА_1 - стінний гарнітур «Франек»вартістю - 1850 грн., холодильник «Днепр 232»№140062 вартістю 2500 грн., 500 кг. вугілля та 2 с/м дров.
ОСОБА_3 виділити - телевізор СТ 20 І 55m»вартістю 1000 грн., пральну машину «Saturn ST1617»вартістю 1000 грн., диван «Магнолія»вартістю 1800 грн., електричну шафу жарочну «Промінь» вартістю 400 грн., електричну плиту «Мечта-31»вартістю 380 грн., пилосос »вартістю 450 грн., бензопилу «Оleo-maс»вартістю 2000 грн., електричний чайник hin plus»вартістю 180 грн., також, 500 кг. вугілля та 2 с/м дров.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 347 (триста сорок сім) грн., та витрати на правову допомогу в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами протягом десяти днів після проголошення рішення суду.
Повне рішення суду виготовлено 22.06.2012 року.
Суддя: