ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" червня 2012 р.Справа № 5017/843/2012
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Лисенко В.А.
суддів: Андрєєвої Е.І., Філінюка І.Г.
(Склад колегії суддів згідно розпорядження голови суду № 409 від 05.06.2012р.)
При секретарі судового засідання: Чеголі Є.О
За участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1, довіреність № 12/12/11 від 12.12.2011р.;
від відповідача -не з'явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРЦУКОРІНВЕСТ"
на рішення господарського суду Одеської області від 04.05.2012р.
по справі № 5017/843/2012
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ШТРУБЕ УКРАЇНА ГМБХ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРЦУКОРІНВЕСТ"
про стягнення 218 339,53 грн.
Відповідно до ст.ст.44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.
Встановила:
У березні 2012 року ТОВ „ШТРУБЕ УКРАЇНА ГМБХ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ „УКРЦУКОРІНВЕСТ" заборгованості за договором поставки №С/2011/ВР/102 від 28.04.2011р. у сумі 218 339,53 грн., з яких: 183 542,45 грн. основного боргу, 917,71 грн. індексу інфляції, 9 628,64 грн. пені, 22 392,18 грн. відсотків за неправомірне користування чужими коштами, 1 858,55 грн. 3% річних.
Рішенням господарського суду Одеської області від 04.05.2012р. (суддя Горячук Н.О.) позов ТОВ „ШТРУБЕ УКРАЇНА ГМБХ" задоволено; стягнуто з ТОВ „УКРЦУКОРІНВЕСТ" на користь позивача 183 542,45 грн. основного боргу, 9 628, 64 грн. пені, 917, 71 грн. індексу інфляції, 22 392,18 грн. відсотків за неправомірне користування чужими коштами, 1858, 55 грн. 3% річних, 4 366, 79 грн. судового збору.
Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, ТОВ „УКРЦУКОРІНВЕСТ" звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 04.05.2012р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ „ШТРУБЕ УКРАЇНА ГМБХ".
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на неповне та не всебічне з'ясування всіх обставин справи, що мають значення для справи. На думку апелянта, судом першої інстанції не враховані додаткові угоди до договору поставки, що мають істотне значення для вирішення спору.
Крім того, скаржник зазначає, що справу розглянуто без участі представника ТОВ „УКРЦУКОРІНВЕСТ", що позбавило надати пояснення по справі.
Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.04.2011р. між ТОВ "ШТРУБЕ УКРАЇНА ГМБХ" (постачальник) та ТОВ "УКРЦУКОРІНВЕСТ" (покупець) був укладений договір поставки №С/2011/ВР/102, за умовами якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлений строк покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Загальна кількість та найменування товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент), (маркування, ціна, строк поставки й інші умови, визначаються специфікаціями (додатки до цього договору), які є невід'ємною частиною договору (п. 1.2 договору).
Згідно п.2.1., п.2.2. договору, він є укладеним на строк до 25.12.2011р. та набирає чинності з моменту його підписання сторонами, а щодо невиконаних до цього дня зобов'язань та відповідальності - до повного їх виконання. Строки й порядок та умови поставки, вибірки (отримання) товару встановлюються сторонами в специфікації.
Згідно п.4.4 суму договору становить загальна ціна поставленого за даним договором товару.
Відповідно до п.6.3.договору, факт передачі і приймання товару оформлюється видатковою накладною.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
На підставі ст.ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На виконання умов договору та на підставі наявних у матеріалах справи специфікацій та видаткових накладних, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 183542,45грн.
Відповідач доказів сплати за отриманий товар не надав, заборгованість становить за отриманий товар 183 542,45 грн., та підлягає стягненню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача оперативно-господарських санкцій апеляційна інстанція виходить з наступного.
Пунктом 8.1. договору передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність за законом та цим договором. Постачальник вправі застосувати на свій розсуд будь-які оперативно-господарські санкції визначені ст. 235 та ст. 236 Господарського кодексу України.
Згідно п. 8.3.1, п. 8.3.2 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару та заборгованості по індексації, покупець сплачує на користь постачальника пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу. За порушення грошових зобов'язань по оплаті ціни товару та заборгованості по індексації, покупець сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування чужими коштами у розмірі 36% річних (0,1% за кожен день прострочення) від суми боргу.
Пеня за договором нараховується на весь строк прострочення (п. 8.5 договору).
Згідно з вимогами ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає відшкодуванню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Частиною 3 ст. 692 ЦК України встановлено що, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також: три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіряючи розмір суми заборгованості відповідача перед позивачем, судова колегія погоджується з судом першої інстанції щодо правильності розрахунків.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо існування заборгованості ТОВ „УКРЦУКОРІНВЕСТ" перед ТОВ "ШТРУБЕ УКРАЇНА ГМБХ" у розмірі 218 339,53 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено своєчасне виконання своїх зобов'язань за договором та не надано документів спростовуючих позовні вимоги.
Доводи скаржника про відсутність в рішенні першої інстанції посилань на фактичні обставини справи не приймається до уваги судовою колегією.
Щодо тверджень відповідача про позбавлення його місцевим господарським судом можливості надати пояснення по справі спростовується ухвалою господарського суду від 21.03.2012р., якою суд витребував у скаржника відзив на позовну заяву та надіслав її на адресу реєстрації ТОВ „УКРЦУКОРІНВЕСТ".
Крім того, судова колегія зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, яке прийняте з повним встановленням обставин справи, підстав для скасування рішення суду від 04.05.2012р. не вбачається.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду залишається без змін
Керуючись ст.ст. 85,99,101, 103 п.1, 105 ГПК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ТОВ „УКРЦУКОРІНВЕСТ" -залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 04.05.2012р. у справі № 5017/843/2012 -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до вимог ст.105 ГПК України і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови підписано 20.06.2012р.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Суддя Е.І. Андрєєва
Суддя І.Г. Філінюк