Справа № 2-4621/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2012 року Подільський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого - судді Декаленко В.С.

при секретарі - Кравцовій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що 14.11.2006 року ПАТ «Дельта Банк», правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний Банк «Дельта» та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уклали кредитний договір № 001-09009-141106.

Зазначають, що відповідно до пункту 1.1. вищевказаного Договору, банк зобов'язався надати відповідачці кредит у сумі 2 311,78 грн. на придбання певного майна/послуг, на умовах визначених Договором, із остаточним терміном повернення Кредиту та сплати процентів і комісійних по ньому не пізніше ніж 13.11.2007 року.

Посилаються на те, що вони свої зобов'язання за Договором виконали, надавши відповідачці кредит у сумі 2 311, 78 грн.

Звертають увагу суду на те, що у відповідності до Договору, позичальник зобов'язався повернути Кредит та плату за його користування (відсотки) не пізніше 13.11.2007 року. Моментом погашення кредиту вважається день зарахування коштів на розрахунковий рахунок Кредитора в повному обсязі: суми Кредиту, нарахованих процентів за його користування, всіх інших плат, передбачених Договором.

Зазначають, що відповідачка станом на 08.08.2011 року порушила умови кредитного договору і має прострочену заборгованість на загальну суму 2587,64 грн., яка складається з: заборгованості за сумою кредиту 2 061,82 грн.; заборгованість за відсотками: 29,36 грн.; заборгованість за комісіями: 496,46 грн.

Посилаються на те, що у зв'язку з виникненням заборгованості по оплаті передбачених Договором платежів, ТОВ «Комерційний банк «Дельта» неодноразово здійснювало повідомлення ОСОБА_1 про факт виникнення заборгованості та її розмір. Однак на даний час кредитна заборгованість нею погашена не була. У зв'язку з чим звертаються з даним позовом до суду.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги підтримує з вищевикладених підстав, обґрунтувавши поясненнями, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про день час та місце слухання справи повідомлена вчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд вважає можливим слухати справу у відсутність відповідачки відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 14.11.2006 року ПАТ «Дельта Банк», правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний Банк «Дельта» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 001-09009-141106 (а.с.9-10).

Відповідно до пункту 1.1. кредитного Договору, кредитор зобов'язався надати позичальникові кредит у сумі 2 311,78 грн. на придбання певного майна/послуг, на умовах визначених Договором, із остаточним терміном повернення Кредиту та сплати процентів і комісійних по ньому не пізніше ніж 13.11.2007 року (а.с. 9).

Згідно ж п. 3 Договору, позичальник зобов'язався щомісяця сплачувати платежі в роки визначенні цим Договором. Виконати своєчасно та в повному обсязі зобов'язання за цим Договором не пізніше кінцевого терміну повернення Кредиту (13.11.2007 року) (а.с.9).

Як вбачається з наданого суду Меморіального ордеру № 6480973 від 14.11.2006 року (а.с. 11), специфікації на товар № 216 від 30.11.2006 року (а.с.14) та Накладної № 216 від 30.11.2006 року (а.с. 15), відповідачкою було отримано кредитні кошти в повному обсязі, а саме в розмірі 2 311, 78 грн., що підтверджує пояснення представника позивача в судовому засіданні про належне виконання Банком своїх зобов'язань за кредитним договором.

Судом встановлено, що відповідачкою частково виконувались свої зобов'язання, однак не повністю та не своєчасно у зв'язку з чим утворилася заборгованість на загальну суму 2587,64 грн., яка складається з заборгованості за сумою кредиту 2 061,82 грн.; заборгованості за відсотками: 29,36 гр. та заборгованості за комісіями: 496,46 грн. (а.с.7-8, 33-41).

Стаття 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позичальником грошові кошти (кредит) були отриманні в повному обсязі, однак ним свої зобов'язання за Договором, які стосуються повернення кредиту та процентів за його користування, не виконуються, чим порушуються права позивача.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зі змісту статті 611 ЦК України вбачається, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним Договором знайшли своє доведення в судовому засіданні і є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного Законодавства та умовах кредитного Договору, однак в задоволенні позову необхідно відмовити виходячи з наступного.

Як вже зазначалося вище, відповідно до пункту 1.1. кредитного Договору, кредитор зобов'язався надати позичальникові кредит у сумі 2 311,78 грн. на придбання певного майна/послуг, на умовах визначених Договором, із остаточним терміном повернення Кредиту та сплати процентів і комісійних по ньому не пізніше ніж 13.11.2007 року.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання, перебіг позовної давності починається зі сплином строку виконання.

Враховуючи вищевикладене, строк виконання за кредитним Договором № 001-09009-141106 сплинув 13.11.2007 року і з 14.11.2007 року почався перебіг трьохрічного строку позовної давності, останнім днем якого є 15.11.2010 року.

Тобто останнім днем для звернення з даним позовом до суду до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором є 15.11.2010 року, а як вбачається з вхідного штампу Подільського районного суду м. Києва (а.с.4), позов позивачем до суду подано лише 04.10.2011 року.

Зі змісту ст. 267 ЦК України вбачається, що особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за Кредитним договором знайшли своє доведення в судовому засіданні, ґрунтуються на вимогах Закону, однак в позові необхідно відмовити оскільки позивачем пропущено строк позовної давності для звернення з позовом до суду.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 16, 256-267, 526, 530, 1046-1056 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 213-215, 217-218, 223 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ Декаленко В. С.