ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

22 червня 2006 р.

№ 15/558

       Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

М. Остапенка,

суддів:

Є. Борденюк, В. Харченка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Закритого акціонерного товариства (ЗАТ) транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії “Укртатнафта”

на постанову

від 30.03.2006 року

Київського апеляційного господарського суду

у справі

№ 15/558

за позовом

ЗАТ транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії “Укртатнафта”

до	ЗАТ “Недержавний корпоративний пенсійний фонд “Укртранснафта”,

Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Незалежність”,

Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) “Фінансова компанія “Укрнафтогаз”

третя особа

Національна акціонерна компанія (НАК) “Нафтогаз України”

про	визнання недійсним договору

В судове засідання прибули представники сторін:

позивача

Дзюба Г.В. (дов. від 27.12.2005 року)

відповідача - 1

Якименко Ю.В. (дов. від 10.10.2005 року), Сіднєва Н.О. (дов. від 21.06.2006 року)

відповідача - 2

Волосна Я.О. (дов. від 30.01.2006 року)

відповідача –3

Гладка А.О. (дов. від 20.06.2006 року)

третьої особи

Громніцький Ю.П. (дов. від 15.04.2005 року)

Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №Т53-03;14/1/13-К від 17.04.2003 року, що укладений між ТОВ “Незалежність” та ЗАТ “Недержавний корпоративний пенсійний фонд “Укртранснафта”, який є акціонером ЗАТ транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії “Укртатнафта”.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що продаж цінних паперів, емітентом яких є позивач, здійснений ЗАТ “Недержавний корпоративний пенсійний фонд “Укртранснафта” всупереч вимогам ст. 25 Закону України “Про господарські товариства”, яка визначає особливості закритого акціонерного товариства серед інших акціонерних товариств в реалізації його акцій, та положенням статті 7 статуту ЗАТ транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії “Укртатнафта”, що встановлює порядок відчуження акціонерами належних їм акцій, переважне право на придбання яких належить акціонерам товариства та самому товариству.

Зокрема, продаж цінних паперів ЗАТ “Недержавний корпоративний пенсійний фонд “Укртранснафта” за спірним договором здійснений без попереднього повідомлення ЗАТ транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії “Укртатнафта” та його акціонерів, тобто в порушення вищезазначених законодавчих вимог, які до того ж  відображені в статуті позивача.

Крім того, позовні вимоги ЗАТ транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта” до ВАТ фінансова компанія “Укрнафтогаз” обумовлені порушенням останнім як реєстроутримувачем позивача порядку внесення змін до системи реєстру, що встановлений рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку “Про впорядкування діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів” № 60 від 26.05.1998 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2005 року до участі у справі № 15/558 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, залучено НАК „Нафтогаз України".

Позовні вимоги НАК „Нафтогаз України" ґрунтуються на тому, що ЗАТ „Недержавний корпоративний пенсійний фонд “Укртранснафта”, як один із акціонерів ЗАТ транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії „Укртатнафта", реалізувало належні йому акції не повідомивши про намір такого продажу ні Фонд державного майна України, який відповідно до п. 1.4., 5.4. статуту ЗАТ транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії „Укртатнафта" є акціонером підприємства та володіє 43,054% пакету акцій, ні НАК „Нафтогаз України", як державну компанію, що є держателем цього пакету акцій відповідно до постанови КМУ № 1162 "Про передачу до статутного фонду НАК "Нафтогаз України" пакетів акцій ЗАТ "Укртатнафта" та ВАТ "Галичина" від 08.09.2004 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.12.2005 року у справі               № 15/558 (суддя М. Хоменко) позовні вимоги ЗАТ "Укртатнафта" та НАК "Нафтогаз України" задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів від 17.04.2003 року № Т53-03;14/1/13-К, укладений між ЗАТ "Недержавний корпоративний пенсійний фонд "Укртранснафта" та ТОВ "Незалежність", зобов'язано ВАТ "Фінансова компанія "Укрнафтогаз" відновити в реєстрі власників цінних паперів ЗАТ "Укртатнафта" інформацію, яка містилась до внесення змін у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу цінних паперів від 17.04.2003 року № Т53-03;14/1/13-К.

При винесенні рішення у справі господарський суд першої інстанції виходив з наступного.

Пунктом 7.2 статуту ЗАТ транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії „Укртатнафта" передбачено, що акціонер, який відчужує акції, зобов'язаний попередньо письмово повідомити про це інших акціонерів та правління підприємства.

Пункт 7.3 зазначеного статуту вказує, що якщо протягом 45 днів з моменту останнього повідомлення згідно з п. 7.2 даної статті на адресу відчужуючого акції акціонера від акціонерів компанії або від правління компанії не надійде повідомлення про бажання придбати акції, що відчужуються, то цей акціонер має право  відчужувати їх  особам, які  були зазначені в повідомленні.

Господарським судом міста Києва встановлено, що листом № 32/4 від 17.04.2003 ЗАТ транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" на лист ЗАТ “Недержавний корпоративний пенсійний фонд “Укртранснафта” від 14.04.2003 року повідомило про свою відмову від переважного права купівлі пакету акцій та про надання згоди на продаж цих акцій.

Однак, господарський суд першої інстанції зазначає про неможливість вважати зазначений лист достатнім доказом відмови акціонерів від переважного права на придбання акцій, адже він датований 17.04.2003 року і є відповіддю на лист ЗАТ „Недержавний корпоративний пенсійний фонд „Укртранснафта" від 14.04.2003 року, тобто, не дотримано 45-денного терміну на погодження/непогодження компанії та акціонерів на переважне право придбання акцій, враховуючи також, що іноземні товариства –акціонери ЗАТ „Недержавний корпоративний пенсійний фонд „Укртранснафта" не мали достатньо часу для надання відповіді.

До того ж, в листі № 40/5-420-1789 від 02.04.2003 року, який є відповіддю на пропозицію ЗАТ “Недержавний корпоративний пенсійний фонд „Укртранснафта" реалізувати належний товариству пакет акцій, НАК „Нафтогаз України" вказує на можливість продажу пакета акцій ЗАТ „Недержавний корпоративний пенсійний фонд „Укртранснафта" лише за умови проведення незалежної експертної оцінки для визначення його ринкової вартості. Проте, доказів проведення такої незалежної експертної оцінки суду не надано.

Виходячи з цього, рішення господарського суду міста Києва мотивоване тим, що ЗАТ “Недержавний корпоративний пенсійний фонд “Укртранснафта” не дотриманий порядок реалізації акцій в частині повідомлення акціонерів про намір продати акції, чим порушені їх права на купівлю цих акцій, і що також свідчить про порушення вимог Закону України „Про господарські товариства" та положень статуту ЗАТ транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії „Укртатнафта".

Таким чином, договір купівлі-продажу цінних паперів від 17.04.2003 року №Т53-03;14/1/13-К визнаний судом недійсним на підставі ст. 48 Цивільного Кодексу УРСР як такий, що не відповідає вимогам закону.

Враховуючи вищевикладене, господарським судом першої інстанції задоволена вимога позивача щодо зобов'язання ВАТ „Фінансова компанія „Укрнафтогаз" відновити в реєстрі власників цінних паперів ЗАТ транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії „Укртатнафта" інформацію, яка містилась до внесення змін у зв'язку з укладенням оспорюваного договору.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2006 року (колегія суддів: О. Моторний, В. Кошіль, С. Алданова) рішення господарського суду міста Києва від 26.12.2005 року у справі № 15/558 скасовано, в задоволенні позовних вимог ЗАТ "Укртатнафта" та НАК "Нафтогаз України" відмовлено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що висновок господарського суду першої інстанції про недотримання при відчуженні акцій 45-денного терміну на погодження/непогодження компанії та акціонерів на переважне право придбання акцій є помилковим, оскільки лист ЗАТ транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії "Укртатнафта" № 32/4 від 17.04.2003 року свідчить про наявність волевиявлення ЗАТ транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії "Укртатнафта" на надання акціонерові дозволу на продаж акцій товариства на день укладення спірного договору.

За таких обставин, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що переважне право ЗАТ транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії "Укртатнафта" на купівлю пакету акцій не порушено, оскільки листом № 32/4 від 17.04.2003 року ЗАТ транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії ''Укртатнафта" відмовилось від купівлі акцій та надало згоду на продаж цих акцій ТОВ фірмі "Незалежність".

Щодо позовних вимог НАК "Нафтогаз України", які ґрунтуються на тих же підставах, що і вимоги ЗАТ "Укртатнафта", а саме, неотримання акціонером дозволу на відчуження акцій від інших акціонерів та від самої компанії, то Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що НАК "Нафтогаз України" на момент укладення оспорюваної угоди не був акціонером ЗАТ транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії "Укртатнафта", оскільки постанова КМУ                № 1162 "Про передачу до статутного фонду НАК "Нафтогаз України" пакетів акцій ЗАТ транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії "Укртатнафта" та ВАТ "Галичина" прийнята 08.09.2004 року, тобто після укладення оспорюваної угоди.

За наведених обставин, господарський суд апеляційної інстанції не вбачає порушення прав НАК "Нафтогаз України", зокрема, переважного права на придбання пакету акцій, який відчужується іншим акціонером на момент укладення оспорюваної угоди.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою ЗАТ транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта” посилається на неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови матеріальних норм права та порушення процесуальних норм.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Підставою для звернення до господарського суду з позовом стало укладення ТОВ “Незалежність” та ЗАТ “Недержавний корпоративний пенсійний фонд “Укртранснафта”, який є акціонером ЗАТ транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії “Укртатнафта”, договору купівлі-продажу цінних паперів №Т53-03;14/1/13-К від 17.04.2003 року, що порушує, на думку позивача, права компанії.

Статутом ЗАТ транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії “Укртатнафта” передбачено, що акціонери компанії мають переважне право на придбання акцій. У випадку, коли жоден з акціонерів не виявить бажання реалізувати своє право на придбання акцій компанії, що відчужуються іншим акціонерам, то переважне право на придбання зазначених акцій переходить до компанії (п. 7. 2.).

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України особи, визначені цією нормою закону, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Захист можливого порушення права акціонера на придбання відчужуваних іншим акціонером закритого акціонерного товариства акцій належить акціонеру, право якого порушене.

Однак, як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та не заперечується позивачем, листом № 32/4 від 17.04.2003 року ЗАТ транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" відмовилась від свого переважного права купівлі пакету акцій та надала згоду на продаж акцій товариства.

За наведених обставин, господарський суд касаційної інстанції погоджується з висновком господарського суду апеляційної інстанції про відсутність порушень оскаржуваним договором переважного права позивача на придбання акцій ЗАТ транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії “Укртатнафта”, зважаючи на волевиявлення останнього, що висловлене в листі № 32/4 від 17.04.2003 року.

Крім того, Вищий господарський суд України зазначає, що в оскаржуваній постанові Київський апеляційний господарський суд правомірно вказав на безпідставність позовних вимог третьої особи, оскільки на момент продажу акцій, що є предметом договору у даній справі, НАК „Нафтогаз України" не була держателем цього пакету акцій, зважаючи на прийняття постанови КМУ № 1162 "Про передачу до статутного фонду НАК "Нафтогаз України" пакетів акцій ЗАТ транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії "Укртатнафта" та ВАТ "Галичина" 08.09.2004 року.

Враховуючи наведене, підстав для скасування постанови у справі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119—11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                        ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ЗАТ транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії “Укртатнафта” залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2006 року у справі № 15/558 залишити без зміни.

     Головуючий, суддя                                                             М. Остапенко

    Судді:                                                                                          Є. Борденюк

                                                                                                      В. Харченко