ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2006 р. | № 53/77-05 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. ( головуючого ), |
Вовка І.В., Гончарука П.А., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу | Відкритого акціонерного товариства “Харківгаз” |
на постанову | Харківського апеляційного господарського суду від 06.03.2006 року |
у справі за позовом | Відкритого акціонерного товариства “Харківгаз” |
до | Відкритого акціонерного товариства “Богодухівський молокозавод” |
про | зобов’язання вчинити дії за договором, |
УСТАНОВИВ:
У березні 2005 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача про спонукання виконати зобов’язання за договором № ОЗТ-04ПБ від 29.12.2004 року щодо підписання акту виконання робіт з транспортування природного газу протягом січня 2005 року у зв’язку з ухиленням від підписання запропонованого йому зазначеного акту виконаних робіт.
Рішенням господарського суду Харківської області від 21.11.2005 року позов задоволено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.03.2006 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та в позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач вважає, що апеляційним судом порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2004 року між ВАТ “Харківгаз” в особі начальника Дергачівської філії, ГПУ “Харківгазвидобування” ДК “Укргазвидобування” (газотранспортна організація) та ВАТ “Богодухівський молокозавод” (споживач) укладено договір № 03Т-04ПБ, за умовами якого газотранспортна організація зобов'язалася надавати послуги з транспортування природного газу до газорозподільної станції та передачі його в обсягах визначних п.2.1 даного договору позивачу, який після прийняття вказаних обсягів газу транспортує його власними газорозподільними мережами та передає на вході в газову мережу споживачу, який зобов’язався прийняти вказаний обсяг газу, оплатити послуги з його транспортування газотранспортній організації і позивачу та виконувати інші обов’язки, передбачені цим договором.
Кількість протранспортованого газу була зазначена в п.2.1 договору, однак, сторони в п.2.2 договору визначили, що ці обсяги є прогнозними, фактичні спожиті обсяги газу визначаються відповідно до п.2.4 цього договору, відповідно до якого фактична кількість протранспортованого позивачем газу визначається контрольно –вимірювальними приладами споживача з введенням необхідних поправок, передбачених Держстандартом України. Показники цих приладів є обов’язковими як для позивача, газотранспортної організації, так і для споживача, і є відправними для складання актів виконаних робіт з транспортування газу.
У пунктах 3.12, 3.13 зазначеного договору передбачено, що споживач зобов’язаний не пізніше 30 (31) числа поточного місяця разом із представниками позивача та газотранспортної організації скласти акт виконаних робіт з транспортування природного газу.
Позивач та газотранспортна організація не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним повертає споживачу підписаний акт виконаних робіт з транспортування газу.
На думку позивача загальний обсяг протранспортованого відповідачу у січні 2005 року природного газу склав 106 807 куб. м.., що і відображено у складеному ним акті виконаних робіт по транспортуванню природного газу від 01.02.2005 року, який відповідач в порушення умов зазначеного договору відмовляється підписувати.
Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про зобов’язання відповідача підписати акт виконаних робіт за укладеним договором на транспортування природного газу.
Ст.ст.525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, апеляційний господарський суд обгрунтовано виходив з того, що у відповідача не виникає за укладеним договором транспортування природного газу зобов’язання підписати акт про виконання робіт з транспортування газу, зміст якого запропонований позивачем.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для зобов’язання відповідача за умовами договору підписати акт виконаних робіт з транспортування природного газу в січні 2005 року й обґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у позові.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду.
За таких обставин, оскаржена постанова апеляційного господарського суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Разом з тим, висновки апеляційного господарського суду та зазначені ним факти щодо обсягів транспортування природного газу здійсненого відповідачу в січні 2005 року за договором № 03Т-04ПБ від 29.12.2004 року підлягають виключенню з мотивувальної частини його постанови, оскільки не стосуються предмету даного спору, та як наслідок є зайвими.
З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Харківгаз” залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.03.2006 року - без змін, виключивши з її мотивувальної частини висновки та факти щодо обсягів транспортування природного газу в січні 2005 року.
Головуючий В.Перепічай
Судді І.Вовк
П.Гончарук