Судове рішення 5011-66/6696-2012 від 26.06.2012

Судове рішення #23556530

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-66/6696-2012 20.06.12

Суддя господарського суду міста Києва Гончаров С.А.

при секретарі судового засідання Климович М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Міністерства інфраструктури України

до відповідача: Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

про визнання права власності

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 22.05.12

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю від 03.06.12

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Міністерство інфраструктури України, звернувся до господарського суду з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" про визнання права власності держави Україна в особі Міністерства інфраструктури України на майновий комплекс, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Качалова, 5 та знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", а саме:

- арматурний цех загальною площею 1921 кв.м. (літера «І-цифра»за Технічним паспортом), інвентарний номер 000016, рік побудови 1977;

- формовочний цех загальною площею 6106,1 кв.м. (літера «ІІ-цифра»за Технічним паспортом), інвентарний номер 000393, рік побудови 1980;

- адміністративний корпус з благоустрою загальною площею 2409,5 кв.м. (літера цифра»за Технічним паспортом), інвентарний номер 000019, рік побудови 1978;

- столярний цех №2 М/П пилорама загальною площею 1549,1 кв.м. (літера «ХVІІІ-цифра»за Технічним паспортом), інвентарний номер 001087, рік побудови 1992;

- столярний цех №1 загальною площею 868,7 кв.м. (літера «ХХ-цифра»за Технічним паспортом), інвентарний номер 002141, рік побудови 1984;

- будівля БСУ загальною площею 547,8 кв.м. (літера «ІІІ-цифра»за Технічним паспортом),інвентарний номер 000018, рік побудови 1978;

- прохідна загальною площею 17,1 кв.м. (літера цифра»за Технічним паспортом), інвентарний номер 000581, рік побудови 1982р.;

- котельна загальною площею 811,6 кв.м. (літера І-цифра»за Технічним паспортом), інвентарний номер 000011, рік побудови 1960;

- компресорна загальною площею 301,5 кв.м. (літера ІІ-цифра»за Технічним паспортом), інвентарний номер 000384, рік побудови 1980р.;

- трансформаторна підстанції ТП-26 загальною площею 53,7 кв.м. (літера ІІІ-цифра»за Технічним паспортом), інвентарний номер 000389, рік побудови 1986;

- галерея подачі заповнювачів загальною площею 300,3 кв.м. (літера «ІХ-цифра»за Технічним паспортом), інвентарний номер 000035, рік побудови 1980;

- складу цементу ємністю 720 т. загальною площею 128,7 кв.м. (літера «Х-цифра»за Технічним паспортом), інвентарний номер 000033, рік побудови 1977;

- транспортно-сировинний цех загальною площею 54,5 кв.м. (літера «ХІ-цифра»за Технічним паспортом), інвентарний номер 000584, рік побудови 1978;

- цех слюсарно-механічний загальною площею 535,4 кв.м. (літера «ХІІ-цифра»за Технічним паспортом), інвентарний номер 000004, рік побудови 1955;

- цех металоконструкцій загальною площею 345,7 кв.м. (літера «ХІІІ-цифра»за Технічним паспортом), інвентарний номер 000013, рік побудови 1965;

- пресувальний цех загальною площею 103,3 кв.м. (літера «ХІV-цифра»за Технічним паспортом), інвентарний номер 002079, рік побудови 2000;

- гараж ДЕПО загальною площею 204,2 кв.м. (літера «ХХV-цифра»за Технічним паспортом), інвентарний номер 022430, рік побудови 1978р.;

- ЦО (бомбосховище) загальною площею 101,0 кв.м. (літера «ХVІ-цифра»за Технічним паспортом), інвентарний номер 000983 рік побудови 1991;

- трансформаторна підстанція ТП-1074 загальною площею 55,5 кв.м. (літера цифра» за Технічним паспортом), інвентарний номер 000289, рік побудови 1956р.;

- цех № 2 загальною площею 186,4 кв.м. (літера «ХІХ-цифра»за Технічним паспортом), інвентарний номер 000010, рік побудови 1959;

- склад готової продукції загальною площею 26,6 кв.м. (літера «ХХІV-цифра»за Технічним паспортом), інвентарний номер 000017, рік побудови 1978.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні об'єкти нерухомості обліковуються на балансі відокремленого підрозділу відповідача та належать до єдиної транспортної системи, органом уповноваженим здійснювати управління якою є Міністерство інфраструктури України. Проте, відповідачем до цього часу не здійснено дій з оформлення та видачі правовстановлюючих документів на спірне майно та відповідач не визнає право власності держави на спірні об'єкти.

Відповідач у відзиві від 11.06.2012р. проти задоволення позовних вимог заперечень не надав та повідомив суд про те, що спірне майно перебуває на балансі Київського заводу залізобетонних конструкцій. Відповідачем зазначено, що спірне майно перебуває на праві повного господарського відання у Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця", перебуває у сфері управління позивача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.4 Закону України "Про транспорт" державне управління в галузі транспорту здійснюють центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту, місцеві ради народних депутатів та інші спеціально уповноважені на те органи відповідно до їх компетенції.

Указом №581/2011 від 12.05.2011р. Президента України затверджено Положення про Міністерство інфраструктури України, відповідно до п.1 якого Міністерство інфраструктури України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сферах авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового, міського електричного транспорту та у сферах використання повітряного простору України, туризму, діяльності курортів, метрополітенів, дорожнього господарства, забезпечення підготовки та реалізації в Україні інфраструктурних проектів для виконання завдань і заходів з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, інших міжнародних спортивних подій, забезпечення безпеки руху, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства. За змістом вказаного нормативно-правового акту позивач є центральним органом виконавчої влади у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури.

Підпунктом 5 пункту 4 зазначеного Положення встановлено, що Міністерство інфраструктури України здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, майном підприємств, установ, організацій, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за діяльністю господарських структур.

Згідно із ч.2 ст.73 Господарського кодексу України орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.1.1 статуту Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця", вказана юридична особа заснована на державній власності, відноситься до сфери управління Міністерства транспорту України (орган управління майном), та підпорядкована Державній адміністрації залізничного транспорту України.

Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-західна залізниця"є основною організаційною ланкою на залізничному транспорті, що здійснює забезпечення перевезення пасажирів і вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі, виробничу та комерційну діяльність з метою одержання прибутку (доходу).

У п.4.2 статуту визначено, що майно Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" є державною власністю і належить відповідачу на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи до нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому статуту.

Джерелом формування майна Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" у п.4.3 зазначеного установчого документу визначено: майно, передане залізниці центральними та місцевими органами виконавчої влади; майно Укрзалізниці, що є державною власністю, передане залізниці; доходи, одержані від усіх видів своєї діяльності, передбачених цим статутом; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення та дотації з бюджету; безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян; придбання майна іншого підприємства; інше майно, набуте на підставах, не заборонених законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи спірне нерухоме майно обліковується на балансі відокремленого підрозділу ДТГО «Південно-Західна залізниця»«Київський завод залізобетонних конструкцій»та знаходиться в повному господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця".

Так, наведені обставини вбачаються з матеріалів інвентаризаційної справи Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна на будинок № 5 по вул. Качалова в Святошинському районі м. Київа, Довідки відокремленого підрозділу -Київський завод залізобетонних конструкцій про балансову належність від 10.05.2012 року № КзЗБк-193/5, та інвентарних карток обліку основних засобів №№ 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 40, 42, 82, 93, 98, 102, 136, 139, 244, 304, 375, 425, 749.

Також, 30.08.2001 року Київською міською радою, відповідно до рішення VІІ сесії ХХІІІ скликання Київської міської ради від 08.06.2000 року № 155/876 Київському заводу залізобетонних конструкцій Південно-Західної залізниці видано Державний акт на право постійного користування землею. Так, згідно даного акту, зазначеному землекористувачу надано у постійне користування 6,5130 га землі, для експлуатації та обслуговування адміністративно-побутового комплексу та виробничих будівель і споруд на вул. Качалова, 5.

Частиною 3 ст.73 Господарського кодексу України передбачено, що майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Згідно зі ст.139 Господарського кодексу України майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.

Статтею 170 Цивільного кодексу України передбачено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно ст.326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, в тому числі, грошові кошти, які належать державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до ч.2 ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Аналогічні положення передбачені статтею 321 Цивільного кодексу України.

За приписами ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено принцип мирного володіння майном, який в контексті прецендентної практики Європейського суду з прав людини закріплює засади поваги до права власності та забороняє безпідставне позбавлення або обмеження володіння особою своїм майном, інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених нормами міжнародного права.

Повага до права власності закріплена і у якості загальновизнаного міжнародно-правового принципу. Відповідно до ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованих Законом України від 17.07.1997р., ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як встановлено ст.55 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожній особі (у тому числі, і юридичній, оскільки останні відповідно до ч.1 ст.91 Цивільного кодексу України здатні мати такі ж права та обов'язки, як і фізичні, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині) належить невід'ємне право на судовий захист своїх прав та інтересів.

За змістом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 вказаного Кодексу та ч.2 ст.20 Господарського кодексу України способом захисту прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання права.

Згідно із ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, відповідно до приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16, 392 Цивільного кодексу України застосування судом будь-якого способу судового захисту вимагає наявності наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства).

Приймаючи до уваги, що відповідно до листа №НЗЕ-5/893 від 09.04.2012р. право власності позивача на майно, стосовно якого позивачем заявлено вимоги про визнання права власності, не визнається та оспорюється відповідачем, суд дійшов висновку, що Міністерство інфраструктури України мало право на звернення до суду з розглядуваним позовом.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірне майно є власністю держави Україна та знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця", уповноваженим органом управління яким є Міністерство інфраструктури України, внаслідок чого позовні вимоги Міністерства інфраструктури України є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи зміст клопотання позивача про розподіл судових витрат, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст. 3, 16, 188, 316, 317, 319-322, 328, 331, 392, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 188-190 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Міністерства інфраструктури України до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" -задовольнити.

Визнати право власності держави Україна в особі Міністерства інфраструктури України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, ЄДРПОУ 37472062) на майновий комплекс, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Качалова, 5 та знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", а саме: