УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
____________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65
УХВАЛА
ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ
"22" червня 2012 р. № 5/5007/18/12-П
Суддя Ляхевич А.А. , розглянувши матеріали за позовом Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (м. Житомир)
до
1) Житомирського міського управління юстиції в особі Богунського відділу державної виконавчої служби (м.Житомир)
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг групп" в особі Житомирської філії ТОВ "Укрспецторг групп" (м.Житомир)
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер" в особі Структурного підрозділу "Молочний завод" (м.Житомир)
про оскарження дій Державної виконавчої служби щодо проведення виконавчих дій, визнання нечинним акту державного виконавця від 14.06.2012 року та скасування прилюдних торгів
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (м.Житомир) звернулось до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Житомирського міського управління юстиції в особі Богунського відділу державної виконавчої служби (м.Житомир) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг групп" в особі Житомирської філії ТОВ "Укрспецторг групп" (м.Житомир), зазначивши третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер" в особі Структурного підрозділу "Молочний завод" (м.Житомир) про оскарження дій Державної виконавчої служби щодо проведення виконавчих дій, визнання нечинним акту державного виконавця від 14.06.2012 року та скасування прилюдних торгів.
Вивчивши зміст позовної заяви та розглянувши додані до неї документи, господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі, з огляду на таке.
Відповідно до ст.58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами; суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.
Під вимогою слід розуміти матеріально-правову вимогу, тобто предмет позову.
Згідно з процесуальними вимогами дозволяється об'єднувати вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача, отже вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги. Таким чином, можна об'єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.
Разом з тим, з тексту позовної заяви Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" та долучених до неї копій документів вбачається, що об'єднані у ній позовні вимоги мають різну правову природу.
Так, суд зауважує, що ДП "Молочний завод" ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" звернулось до господарського суду Житомирської області для оскарження дій Державної виконавчої служби щодо проведення виконавчих дій та з посиланням на положення ст.121-2 ГПК України, проте, у формі позовної заяви.
З даного приводу суд приймає до уваги наведене у п.1.1. листа Вищого господарського суду України від 13.02.2002 р. №01-8/155 "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів", в якому встановлено, що виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу, отже, нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби порушуватись не повинно. У зв'язку з цим зазначені скарги підлягають розгляду тим господарським судом, яким вирішено спір у першій інстанції, без сплати державного мита і інших судових витрат.
У відповідності до ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено порядок оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
Отже, згідно приписів чинного господарського процесуального законодавства, оскарження дій чи бездіяльності Державної виконавчої служби може відбуватись шляхом подання відповідних скарг на розгляд того господарського суду, яким вирішено спір у першій інстанції без сплати судових витрат, проте, у будь-якому випадку, не шляхом пред'явлення окремого позову, оскільки порушення нового провадження за скаргою на дії чи бездіяльність Державної виконавчої служби приписами ГПК України не передбачено.
При цьому, зі змісту доданого до позовної справи листа Богунського відділу Держанвої виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції від 14.06.2012 р. вбачається, що на виконанні Богунського віддлу ДВС Житомирського МУЮ перебуває зведене виконавче провадження з примусового виконання виконавчих документів про стягнення з ДП "Молочний завод" ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" заборгованості на користь юридичних та фізичних осіб.
Слід зазначити, що в пункті 36 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009р. №01-08/163 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" стосовно того, яким саме господарським судом підлягає розглядові скарга на дії органу Державної виконавчої служби, вчинені в межах зведеного виконавчого провадження у виконанні наказів, виданих різними господарськими судами, а також інших виконавчих документів, виданих, зокрема, загальними судами, роз'яснено наступне. В абзаці першому пункту 8 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. №04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (з подальшими змінами) зазначено, що за змістом статті 121-2 ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції. Крім того, в абзаці другому цього ж пункту вкладено правову позицію, згідно з якою виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу, і нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби не порушується. З урахуванням наведеного, скаргу на дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби розглядає той господарський суд, до якого звернувся скаржник, але виключно у тій її частині, яка стосується прийнятого цим господарським судом судового акта (ухвали, рішення чи постанови).
В пункті 20 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006р. №01-8/2351 щодо того, чи підлягають розглядові господарським судом скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби, якщо у відповідних скаргах ідеться про зведене виконавче провадження, учасниками якого є серед інших фізичні особи, що не мають статусу суб'єкта підприємницької діяльності, зазначено, що така скарга підлягає розглядові господарським судом виключно в тій частині, яка стосується виконання рішення (ухвали, постанови) господарського суду, але не загального суду чи іншого органу, яким видано виконавчий документ.
Проте, ні зміст позовної заяви, ні додані до неї матеріали, жодним чином не вказують на будь-яке прийняте господарським судом Житомирської області рішення, щодо виконання якого оскаржуються дії ДВС, тобто, встановити, в якій саме частині можливий розгляд господарським судом Житомирської області питання про оскарження дій органу ДВС не вбачається можливим.
У позовній заяві ДП "Молочний завод" ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" також просить визнати нечинним акт державного виконавця від 14.06.2012 р., на підставі якого вилучено майно та зобов'язати відповідача-1 та відповідача-2 скасувати прилюдні торги, призначені на 29.06.2012р., згідно повідомлення про торги №434738 від 08.06.2012р.
Слід зазначити, що питання про правомірність складання акту державним виконавцем в межах виконавчого провадження також може бути розглянуто при розгляді скарги на дії органу ДВС за умови належного оформлення та прийняття до розгляду такої скарги господарським судом в межах конкретної справи господарського суду, рішення в якій виконується органом ДВС та стосовно виконання цього рішення оскаржуються дії ДВС.
Спірні ж питання щодо проведення прилюдних торгів можуть бути вирішені в порядку позовного провадження, зокрема, шляхом оскарження результатів прилюдних торгів, проте, не в порядку ст.121-2 ГПК України.
Таким чином, у поданій ДП "Молочний завод" ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" позовній заяві про оскарження дій Державної виконавчої служби щодо проведення виконавчих дій, визнання нечинним акту державного виконавця від 14.06.2012 р. та скасування прилюдних торгів, не зазначено обставин, які є необхідними для прийняття такої заяви до розгляду господарським судом в порядку ст.121-2 ГПК України та не надано доказів на підтвердження таких обставин, а також, об'єднано в позовній заяві вимоги, в т.ч. ті, які не можуть бути розглянуті в окремому позовному провадженні.
У відповідності до ст.63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:
- у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми (п.5 ч.1 ст.63 ГПК);
- порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору (п.5 ч.1 ст.63 ГПК України).
З огляду на вищевикладені встановлені судом порушення, допущені позивачем при пред'явленні даного позову, в господарського суду відсутні підстави для прийняття вказаної позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі, оскільки зазначені порушення є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень та з дотриманням встановленої форми відповідного звернення.
Крім того, при зверненні з даним позовом до суду, ДП "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" подало клопотання про забезпечення позову, в якій просило в забезпечення позовних вимог зупинити будь-які дії щодо реалізації арештованого та вилученого майна, та зобов'язати відповідачів розмістити вилучені автомобілі за адресою розташування підприємства -позивача (м.Житомир, вул.Ватутіна,45), оскільки згідно інформації, викладеної на офіційному сайті реалізації арештованого майна, місцем знаходження майна зазначено вказану адресу, про що винести ухвалу суду. До вказаного клопотання додано квитанцію про сплату 1609,50 грн. судового збору.
Відповідно до ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Проте, оскільки, у даному випадку, провадження у справі за позовом ДП "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" не порушено, клопотання про забезпечення вказаного позову не може бути розглянуто господарським судом, а тому вказану заяву разом з іншими доданими до позовної заяви документами слід повернути позивачу без розгляду.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачений позивачем судовий збір за розгляд позовної заяви та заяви про забезпечення позову у сумі 1073,00 грн. та 1609,50 грн. відповідно підлягає поверненню позивачу.
Керуючись п.3, п.5 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України,
УХВАЛИВ:
1. Позовні матеріали повернути позивачу без розгляду.
Додаток на 49аркушах,в тому числі платіжні квитанції №037700691 від 20.06.2012 р. на суму 1073,00 грн. та №037600691 від 20.06.2012 р. на суму 1609,50грн.
2. Повернути Дочірньому підприємству "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (10031, м.Житомир, вул.Ватутіна, 45, ідентифікаційний код 32176931) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1073,00 грн., сплачений згідно квитанції №037700691 від 20.06.2012р. та в сумі 1609,50 грн., сплачений згідно квитанції №037600691 від 20.06.2012 р.
Суддя Ляхевич А.А.
віддрук.прим.:
1 - позивачу (оригінал з гербовою печаткою)
2 - в наряд