ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.06.12 року Справа № 35/5005/4162/2012
За позовом Державного підприємства "Одеська залізниця", 65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість", 49069, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, буд.37, приміщення 2
про стягнення штрафу
Суддя Кобилянський К.М.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 - довіреність б/н від 03.01.2012 року, посвідчення ОЗ № 095655, представник
Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 05.11.2011 року, представник
СУТЬ СПОРУ:
Державне підприємство "Одеська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" про стягнення штрафу у розмірі 48860,00 грн. та судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після прибуття вагонів з вантажем із станції Бучач Львівської залізниці на станцію Черкаси Одеської області виявлено, що навантаження холмоподібне 0,5 м нижче бортів, поверхня вантажу немаркована, про що складений акт загальної форми № Б 2700 від 03.11.2011 року.
Відповідачем 25.05.2012 року подано відзив на позов, з якого вбачається, що він визнає позов, просить суд зменшити розмір штрафних санкцій.
Присутній у судовому засіданні представник позивача не заперечував проти зменшення розміру штрафних санкцій.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.
Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 06.06.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
На підставі залізничної накладної № 36756039 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" (далі - відповідач) відвантажив із ст. Бучач Львівської залізниці вагони № 66372889 та № 65231904 з вантажем - доломит сирий металургійний, а Державне підприємстве "Одеська залізниця" (далі - позивач, залізниця) зобов'язалось доставити вагони на станцію призначення - Черкаси Одеської залізниці, вантажоодержувач - ТОВ "Завод теплоізоляційних матеріалів "Техно".
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України - залізнична накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між вантажовідправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача.
Частиною 2 ст. 24 Статуту залізниць України передбачено право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній, а також кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
З даних залізничної накладної вбачається, що навантаження вагону здійснювалось засобами відправника (відповідача у справі), правильність внесених до накладної відомостей підтвердив своїм підписом представник вантажовідправника, у відповідності до п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів.
На підставі акту загальної форми № Б 2700 від 03.11.2011 року проведено зважування на тензометричних вагах, встановлено, що розмір висоти бортів не зазначено, вагон № 65231904 по документу брутто - 91 000 кг., нетто - 69 000 кг., тара 22 000 кг. при зважуванні встановлено, що фактично брутто - 91 350 кг., нетто - 69350 кг., тара - 22 000 кг., що складає різницю ваги з перевізним в сторону збільшення на 350 кг. Вагон № 66372889 по документу - 90 100 кг., нетто - 69 000 кг., тара по документу 21 100 кг., фактично брутто - 91 350 кг., нетто - 70 250 кг., тара - 21 100 кг., що складає різницю ваги з перевізним в сторону збільшення на 1 250 кг.
По факту невідповідності маси вантажу перевізним документам, складено комерційний акт БК № 389025/109 від 03.11.2012 року (а.с.13).
Перевірка маси вантажу здійснена у порядку, встановленому п. 22 Правил видачі вантажів, відповідно якого перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.
Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Із комерційного акту БК № 389025/109 вбачається, що вантаж прибув на станцію призначення у технічно справному вагоні, завантаження у вагоні навалом, нижче рівня бортів на 500 мм, на поверхні вантажу маркування відсутнє. При зважуванні встановлено, що в вагоні № 65231904 брутто - 91 350 кг., тара з документа - 22000 кг., нетто - 69 350 кг., більше ніж вказано в документах на 350 кг., в вагоні № 66372889 брутто - 91 350 кг., тара документа - 21 100 кг., нетто - 70 250 кг., що більше ніж вказано в документах на 1 250 кг.
Зважування здійснювалось двічі, різниця маси в сторону збільшення підтвердилась.
Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць України, п.5 Правил приймання вантажів до перевезення під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Згідно із ч. 1 ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Статтею 122 Статуту Залізниць передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України, за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Враховуючи приписи ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України, відповідно до яких розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідач у відзиві зазначає, що діями відповідача позивачу не спричинені будь-які збитки, а розмір санкцій є надмірно великим в порівнянні з цими збитками, у зв'язку з чим просить зменшити розмір штрафу до 24 430 грн.
Присутній у судовому засіданні представник позивача не заперечив проти зменшення суми штрафу.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Суд зазначає, що оскільки штрафна санкція вантажовідправника, передбачена ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України є досить значною, розмір штрафу є непомірно великим у порівнянні і з вартістю послуг перевезення, і з вартістю вантажу, у залізниці відсутні збитки, крім того, слід зауважити на те, що загальна маса вантажу у двох вагонах, згідно накладної мала становити 91 000 кг + 91 350 кг = 181 100 кг, а згідно переважування маса вантажу становить -91 350 кг + 91 350 кг = 182 700 кг, тобто загальна маса вантажу більше зазначеної у накладних на 1 600 кг, у зв'язку з чим суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу на 50% та стягнути з відповідача на користь позивача 24 430,00 грн.
В частині стягнення 24 430,00 грн. слід відмовити.
Дана позиція щодо зменшення штрафу узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постановах від 26.01.2012 року у справі № 6/5005/10197/2011 та від 02.02.2012 року в справі № 23/47-63.
Згідно із ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
У відповідності до ч. 4. п. 3.17.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, судовий збір стягується відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" (49069, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, буд.37, приміщення 2, код ЄДРПОУ 31261769) на користь Державного підприємства "Одеська залізниця"(65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) штраф у розмірі 24 430,00 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста тридцять гривень 00 коп.) та судовий збір у розмірі 1 609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.).
В решті позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя К.М. Кобилянський
Повне рішення складено 11.06.2012 року