ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2012 р. Справа № 5004/635/12

за позовом публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»», м. Київ

до відповідача: державного комунального підприємства «Луцьктепло», м.Луцьк

про стягнення 9 252 881,26 грн.

Суддя Шум М.С.

За участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача -ОСОБА_1., нач. відділу юридичної та кадрової роботи (дов. №2442/08 від 23.04.2012р.)

Суть спору: позивач -ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»»просив стягнути з відповідача - державного комунального підприємства «Луцьктепло»9 252 881,26 грн., в т.ч. 8 087 994,53 грн. заборгованості за природний газ, переданий впродовж жовтня 2011р. на підставі договору купівлі-продажу природного газу №14/2404/11 від 30.09.2011р.; 452 917,10 грн. пені, 566159,62 грн. 7% штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 58 353,18 грн. збитків, завданих інфляцією, за період листопад 2011р. -лютий 2012р., 87 456,84 грн. процентів річних за період з 23.11.2011р. по 23.03.2012р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений (06.06.2012р.) про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.46).

Представник відповідача у відзиві на позов та в судовому засіданні вимоги позивача в частині стягнення 8 087 994,53 грн. заборгованості за природний газ, 58 353,18 грн. збитків, завданих інфляцією, 87 456,84 грн. процентів річних не оспорив. Неоплату за спожиті об'єми газу пояснив тяжким фінансовим станом підприємства, зумовленого неплатежами зі сторони споживачів. Неповні розрахунки за використаний газ також спричинені затвердженими НКРЕ тарифами, які, всупереч вимогам ч. 1 ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», якою встановлено, що тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обгрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, не відшкодовують дійсних затрат підприємства на виробництво теплової енергії.

Станом на 01.05.2012р. підприємству заборгували 69 402, 4 тис. грн., з них: населення - 37 952, 4 тис. грн., госпрозрахункові підприємства - 4300,9 тис. грн., місцеві бюджетні установи - 4 517, 3 тис. грн., держані бюджетні установи - 7 051, 8 тис. грн.

Крім того, заборгованість з різниці в тарифах на послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання за 2011 рік складає 42 262 800 грн., в тому числі по населенню - 40 956 500грн. Як наслідок, кредиторська заборгованість підприємства станом на 01.05.2012 року становить 158 609, 3 тис. грн.

За результатами 2011 року ДКП «Луцьктепло»отримало збитки в розмірі 29 174, 5 тис. грн.

Згідно з п.1.1. Договору № 14/2404/11 на купівлю - продаж природного газу від 30.09.201-1 року, НАК «Нафтогаз України»передав у власність ДКП «Луцьктепло»природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями. Таким чином, основним споживачем теплової енергії, для виробництва якої поставлявся природний газ, є населення міста Луцька (частка релігійних організацій становить 0,01 %), яке не здійснює своєчасних розрахунків за послуги по теплопостачанню, є найбільшим боржником підприємства «Луцьктепло»і якому пеня за несвоєчасне внесення плати за комунальні послуги не нараховується.

З врахуванням викладеного відповідач просить суд зменшити розмір пені при цьому наводить обставини, що зумовили неналежне виконання грошового зобов'язання при цьому посилається на практику Вищого господарського суду України від 16.02.2011 року у справі № 07/138-38.1 та від 20.04.2011 року у справі № 4/110-38.

Разом з тим представником відповідача повністю заперечуються вимога позивача щодо стягнення 7% штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, при цьому зазначає, що пунктом 7.2 договору на купівлю-продаж природного газу сторонами передбачено сплату пені в розмірі двох облікових ставок Національного банку України від несплаченої покупцем суми за кожний день прострочення та додатково штрафу у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу. Тобто, умовами договору передбачене подвійне стягнення неустойки (пені та штрафу) за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, що не узгоджується також з приписами статті 61 Конституції України, відповідно до якої, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представника відповідача, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 30.09.2011р. між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України»(за договором продавець) та державним комунальним підприємством "Луцьктепло" (за договором покупець) укладений договір на купівлю-продаж природного газу для вироблення теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями №14/2404/11 (надалі договір).

Між сторонами 11.10.2011р. укладено додаткову угоду №1, якою сторони узгодили ціну газу.

Відповідно до п.6.1. договору, оплата за газ покупцем здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Виконання позивачем зобов'язання по поставці газу стверджується актами передачі -приймання природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями від 31.10.2011р. (а.с.20-21).

Відповідач свої зобов'язання по оплаті вартості отриманого газу за жовтень 2011р. виконав частково на суму 1 678 613,90 грн., що спричинило звернення кредитора з позовом до суду.

Відповідно до пунктами 1, 2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Заборгованість відповідача за договором на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011р. №14/2404/11 на день розгляду спору становить 8 087 994,53грн. відповідачем не ос порена, доказів її оплати суду не подав.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 8 087 994,53грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Розмір нарахованої пені та штрафу відповідачу згідно розрахунку складає 452917,10грн. та 566 159,62 грн. відповідно. (розрахунок а.с. 12).

Відповідач просить суд зменшити розмір пені, належної до сплати, з врахуванням того, що основним споживачем теплової енергії, яка використовується для опалення, гарячого постачання та інших господарських і технологічних потреб є населення, частка релігійних організацій становить 0,01%, неможливість нарахування пені за надані послуги населенню у зв'язку з відсутністю механізму нарахування.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Оскільки згідно договору на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011р. №14/2404/11 (п.1.1) населення є основним споживачем теплової енергії, яка використовується для опалення, гарячого постачання та інших господарських і технологічних потреб, та найбільшим боржником підприємства, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру пені, яка підлягає до стягнення з відповідача на 90%.

Таким чином позовні вимоги щодо стягнення пені слід задовольнити частково у розмірі 45291,71грн.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Тобто пеня та штраф є різновидами неустойки, як юридичної відповідальності.

Заявлені позивачем вимоги про одночасне стягнення з відповідача пені та штрафу за прострочення оплати отриманого газу свідчить про безпідставне застосування до боржника (відповідача) подвійної цивільно-правової відповідальність одного і того ж виду за одне і те ж порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання), що суперечить вимогам ч.1 ст.61 Конституції України та ч.3 ст.509 ЦК України, згідно яких ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду від 21.07.2009р. у справі №20/221-08.

Крім того судом враховано, що фактично невиконання грошового зобов'язання відбулося не з вини відповідача, а третіх осіб -населення, які є основними споживачами послуг з виробництва теплової енергії на виробництво якої передавався газ.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача 7 % штрафу у розмірі 566159,62 грн.

Разом з цим, у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що згідно поданих суду розрахунків становить 58 353,18 грн. збитків, завданих інфляцією, за період листопад 2011р. -лютий 2012р., 87 456,84 грн. процентів річних за період з 23.11.2011р. по 23.03.2012р.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, які поніс позивач пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом, (сплата судового збору), підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним вимогам у відповідності із вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 230-232 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509, 525-527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного комунального підприємства "Луцьктепло" (м. Луцьк, вул. Гулака-Артемовського, 20, код ЄДРПОУ 30391925) на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»»(м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 8 087 994,53 грн. заборгованості, 45291,71 грн. пені, 58 353,18 грн. збитків, завданих інфляцією, 87 456,84 грн. процентів річних, а всього 8 279 096,26 грн. та 57607,22 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. В частині стягнення 407 625,39 грн. пені та 566 159,62 грн. 7% штрафу в позові відмовити.

Суддя М. С. Шум

Повне рішення

складено 21.06.2012р.