УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
25.06.2012
Справа 2-1032/11
Провадження № 22ц-491/1792/12 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 27 (І) суддя Бардін О.С.
Суддя-доповідач - Остапенко В.О.
У Х В А Л А
Іменем України
19 червня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Остапенко В.О.
суддів - Братіщевої Л.А., Карнаух В.В.
при секретарі - Бадалян Н.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 05 квітня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором .
Сторони в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені. Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу не здійснювалось.
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2011 року Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (надалі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на неналежне виконання відповідачем ОСОБА_4, як боржником, та відповідачем ОСОБА_2, як поручителем, зобов'язань за укладеним кредитним договором №014/2999/35956/73 від 01.11.2007 року внаслідок чого утворилася заборгованість станом на 14.12.2010 року в сумі 104 915,80 грн., розмір якої позивач просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку, а також витрати по справі.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 05 квітня 2012 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено.
Стягнуто солідарно з відповідачів на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договром в сумі 104 915,80 грн., судовий збір в сумі 1 049грн. 16 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи. Судом не взято до уваги, що він є неналежним відповідачем по справі, оскільки договір поруки №014/8/11-2/156/07 від 01.11.2007 року він з Банком не укладав, підпис в договорі поруки є підробленим, копії документів надані для укладання договору поруки також завірені іншою особою.
Крім того, позивачем не надано доказів про те, що ОСОБА_4. був письмово повідомлений про заміну кредитора, та про перехід зобов'язань до нового кредитора у зобов'язанні, що є підставою для скасування даного рішення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів заявлених позовних вимог та апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.528 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимогам ЦК України, інших актів цивільного законодавства .
Судом першої інстанції встановлено, що 01 листопада 2007 року року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», який вподальшому перейменовано на ПАТ " Райффайзен Банк Аваль", та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №014/2999/35956/73 про надання коштів на споживчі цілі у сумі 105 800 грн. на строк по 07 травня 2029 року зі сплатою за користування кредитом щомісячно 13,5 % річних.
За умовами кредитного договору, відповідач ОСОБА_4 зобов'язався своєчасно повертати банку, починаючи з наступного місяця від дня укладення, заборгованість за кредитом кожного місяця в сумі визначеній в Додатку №1 до кожного кредитного договору, а також виплачувати банку проценти за користуванням кредитом.
Відповідно до п. 10 кредитного договору при порушенні зобов'язання по поверненню кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, позичальник сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення та штраф в розмірі несплаченого позичальником простроченого платежу.
В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором було укладено договір поруки №014/8/11-2/156/07 від 01 листопада 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2
Пунктами 3.1., 4.1. договорів поруки передбачено, що у разі невиконання позичальником ОСОБА_4 взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед Банком за виконання боргових зобов'язань у тому ж обсязі, що і Боржник.
Як вбачається із матеріалів справи, банком, згідно умов кредитного договору та договорів поруки, були направлені вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_2 (а.с. 13) про дострокове повернення кредитних коштів .
Станом на 14.12.2010року заборгованість за кредитним договором становить 104 915,80 грн., та складається з наступного: 81 374,55 грн. - заборгованість за кредитом; 10 591,54 грн. - заборгованість по процентам, 12 949, 71 грн. пеня по кредиту та процентам .
Суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, дійшов висновку, що відповідно до ст. 554 ЦК України й умов договору у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_4 не виконував належним чином зобов'язання за кредитним договором №014/2999/35956/73 від 01.11.2007 року, і допустив заборгованість станом на 04.12.2010 року в сумі 104 915 грн. 80 коп., а ОСОБА_2 як поручитель повинен відповідати по зобов'язанням ОСОБА_4
Такий висновок суду підтверджується встановленими обставинами, матеріалами справи та доказами наданими позивачем.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_2 не підписував договір поруки № 014/8/11-2/156/07 від 01.11.2007 року та не завіряв надані копії документів, спростовуються висновками почеркознавчої експертизи, а інших доказів на підтвердження своїх доводів ОСОБА_2 не надав.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.
Таким чином, установивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, та дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги позивачем доведені, обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає рішення суду ухваленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, яке зміні чи скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 05 квітня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)