УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
25.06.2012
Справа 2/439/483/12
Провадження № 22ц-491/1529/12 Головуючий у першій інстанції
Категорія 57 (1) суддя Джерелейко О.Є.
Суддя-доповідач Остапенко В.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді: Остапенко В.О.
суддів: Братіщевої Л.А., Карнаух В.В.
при секретарі: Бадалян Н.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2012 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство юстиція», ОСОБА_2, Відділу Державної виконавчої служби Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області, треті особа Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», відкрите акціонерне товариство «Софіївський сирзавод» про визнання прилюдних торгів недійсними.
Особи, що беруть участь у розгляді справи:
Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство юстиція» - Кошовий Артем Юрійович;
Представник відповідача відділу Державної виконавчої служби Софіївського районного управління юстиції - Дроворуб Ігор Володимирович;
Відповідач -ОСОБА_2.
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2012 року позивач ТОВ «Український промисловий Банк» звернулося до суду із позовом до відповідачів і просило визнати прилюдні торги від 01.07.2011 року з реалізації арештованого нерухомого майна а саме: майнового комплексу по вул. Криворізькій 3 у с.м.т. Софіївка, Софіївського р-ну, Дніпропетровської області, недійсними.
Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволеня позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить вимогам чинного законодавства.
Суд не взяв до уваги, що жодних відомостей ТОВ «Укрпромбанк», як сторона у виконавчому провадженні, про наявність даного майна у боржника не мав, відповідно до заявки, поданої торгуючій організації, вищевказане майно на торги не передавалось, відповідно до Протоколу № 08/180111-43н-1 про проведення прилюдних торгів, майно яке увійшло в лот № 1, не відповідає майну, яке було описано, арештовано та оцінено у процесі виконавчого провадження. Реалізація зазначеного майна проводилась з порушеннями п.1.3 Тимчасового положення «Про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна», № 68/5 від 27.10.1999 року.
Крім того, висновки суду, про те, що ТОВ «Укрпромбанк» є неналежним позивачем по справі, є помилковими, оскільки ТОВ «Укрпромбанк» є заінтересованою особою стосовно результатів проведення оскаржуваних торгів, а тому має право на їх оскарження.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання прилюдних торгів недійсними, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не входить до кола осіб, вказаних у ст. 48 ЗУ «Про іпотеку», так як права вимоги по іпотечному договору передав ПАТ «Дельта Банк», а тому не має права на оскарження результатів прилюдних торгів.
Таких висновків суд дійшов з дотриманням вимог процесуального законодавства щодо всебічності й повноти з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін в даних правовідносинах, належної правової оцінки зібраних в справі доказів та вимог Тимчасового положення про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України № 68/5 від 27.10.1999 року (з подальшими змінами), п.5.12.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5 (з подальшими змінами), ст.52, ч.8 ст.55, ч.3 ст.57, ст.. 61 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, з матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області 07.09.2010 року відкрите виконавче провадження про солідарне стягнення заборгованості на користь ТОВ «Український промисловий банк» з ТОВ «Євроайс», ВАТ «Софіївський сирзавод», ОСОБА_5, ОСОБА_6 за кредитним договором всього на суму 2952973 грн. 80 коп.
04 листопада 2010 року державним виконавцем складено акт опису й арешту майна, яке належить ВАТ «Софіївський сирзавод», що знаходиться за адресою: смт. Софіївка, Софіївського району, Дніпропетровської обл.., вул.. Криворізька, 3. Описане майно було оцінено експертом про що державним виконавцем було повідомлено ВАТ «Софіївський сирзавод» та ТОВ «Укрпромбанк».
06 травня 2011 року директору ПП «Спеціалізоване підприємство юстиція» направлено заявку на реалізацію арештованого майна, в якій вказано в додатках про направлення копії акту опису й арешту майна, копій правовстановлюючих документів, копії звіту про оцінку майна, також вказано початкову вартість майна за експертною оцінкою (а.с. 74-75)
06 червня 2011 року держвиконавцем складено акт про переоцінку переданого на реалізацію майна, що доведений до відома позивача, про що вказано в обґрунтуванні позовних вимог (а.с.3). Дії державного виконавця у зв'язку із проведенням переоцінки майна сторонами не оскаржувались.
Описане майно було реалізоване згідно протоколу 01.07.2011 року в результаті проведення прилюдних торгів приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство юстиція» ОСОБА_2 за 620 000 грн.(а.с. 77).
Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач та боржники. Вони мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, заявляти клопотання, брати участь у проведенні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, в тому числі при проведенні експертизи, заявляти відводи та оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими вказаним Законом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду, що згідно із договором про передачу активів ТОВ «Укрпромбанк» в рахунок погашення заборгованості від 12 березня 2011 року (п.3.1., п.3.2) ТОВ «Укрпромбанк» передав (відступив) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги до боржників за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ТОВ «Укрпромбанк» як кредитора у зазначених зобов'язаннях, а також має право вимагати від боржників належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами .
Таким чином, стягувач ТОВ «Укрпромбанк» відступив ПАТ «Дельта банк» права вимоги по кредитному договору 69/К-05 від 28.10.2005року укладеним між ТОВ «Укрпромбанк» та ТОВ «Євроайс», а тому ТОВ «Укрпромбанк» як сторона виконавчого провадження вибула.
Згідно п. 3.16.1 всі та будь-які кошти, отримані ТОВ «Укрпромбанк» від боржників за правами вимоги у рамках добровільного та /або примусового виконання рішення суду або третейського суду з дати передачі прав вимоги у заставу за відповідними договорами підлягають перерахуванню на користь ПАТ «Дельта Банк».
Відповідно до ст.. 48 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.
Іпотекодержатель ТОВ «Український промисловий банк» передав права вимоги по іпотечному договору ПАТ «Дельта Банк», про що вказано в п. 3.1 договору про передачу активів, який протягом трьох місяців з дня проведення торгів до суду не звертався, іпотекодавець, боржник, інші учасники прилюдних торгів також їх результати не оскаржували.
Таким чином, суд першої інстанції, прийшов до вірного висновку, що на час звернення до суду позивач не входить до кола осіб, вказаних у ст.. 48 Закону України «Про іпотеку».
Доводи апеляційної скарги щодо недійсності прилюдних торгів спростовуються встановленими обставинами та матеріалами справи, оскільки придбання майна із прилюдних торгів як цілісна процедура, що включає низку дій з підготовки та проведення торгів та оформлення їх результатів відноситься до угод купівлі-продажу, таку угоду можна визнати недійсною на підставі цивільного законодавства про недійсність угод.
Тобто підставою визнання торгів недійсними є порушення вимог ч.1 ст. 203 ЦК України, зокрема, суперечливість змісту правочину ЦК України та іншим актам законодавства.
Оскільки обставин, які б свідчили про порушення при проведенні прилюдних торгів вимог ч.1 ст. 203 ЦК України позивачем не доведено, суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, були предметом розгляду у суді першої інстанції, яким дана належна правова оцінка, а тому не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Таким чином, установивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, та дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги позивачем не доведені, не обгрунтовані, а тому немає підстав для задоволення позову про визнання прилюдних торгів недійсними.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає рішення суду ухваленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, яке зміні чи скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» відхилити.
Рішення Софіївського районного суду м. Кривого Рогу від 22 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)