Справа № 1301/2-366/11 Головуючий у 1 інстанції: Слиш А. Т.
Провадження № 22-ц/1390/2083/12 Доповідач в 2-й інстанції: Береза В. І.
Категорія:51
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2012 року Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого -Берези В.І., суддів -Павлишин О.Ф., Мікуш Ю.Р., при секретарі -Дідусь О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориславського міського суду Львівської області від від 27 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Львівгаз», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- ОСОБА_6 про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення,-
в с т а н о в и л а:
Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду оскаржив позивач ОСОБА_2 . Просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення яким його позов задоволити повністю. Обгрунтовуючи вимоги за апеляційною скаргою зазначає, що наказом № 059-к від 23 грудня 2010 року йому оголошено
адміністрацією підприємства догану за порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку за те, що був відсутній на робочому місці 13 грудня 2010 року з 13-00 до 14-00 год. та його відсутність на робочому місці стала причиною перешкоджання проведенню перевірки державною інспекцією у Львівській області.
Готував звіт по формі 4-НКРЕ до Львівгазу та звіт 1-ПЕ який у цей день мав здати у відділ статистики м.Борислава, що входить у його обов»язки. У період який зазначений в оспорюваному наказі та який є робочим часом був у відділі статистики та здавав підготовлений звіт ,по дорозі зайшов у кафе- столову пообідати . В зошиті відлучень з роботи не міг розписатись так як приймальня була зачинена. Довідка з міського відділу статистики повідомляє , що обід в статистичному відділі з 13-00 до 14-00.,та що він був 13 грудня 2010 року і здавав звіти . Суд даного факту не врахував. Його відсутність на робочому місці 13.12.2010 року з 13-00 до 14-00 була санкціонована адміністрацією ,в особі начальника Луціва В.Ю. так і підтверджена відділом статистики, тому що звіти дійсно здані 13 грудня 2010 року, відтак не був на роботі з поважних причин.
24 грудня 2010 року йому надали на ознайомлення наказ за № 059-к від 23.12.2010 року про винесення догани за відсутність на робочому місці 13.12.2010 року з 13-00 до 14-00 і що стало причиною перешкоджання проведенню перевірки екологічною інспекцією . Наказ у відповідності до вимог ч.1.ст.221 КЗпП України було оскаржено до комісії з трудових спорів ПАТ Львівгаз. Мотивованого рішення про розгляд звернення комісії по трудових спорів не отримав лише листом повідомили про безпідставність отримання догани.
Через спірний наказ його було позбавлено місячної премії за грудень місяць 2010 року,в сумі 1019 грн.60 к. ,поніс несправедливі матеріальні збитки в сумі 1019,60грн, нервовий стрес від несправедливості, беззахисту, дискомфорту, відповідач створив додаткові незручності у вигляді його звернення до суду,а тому заподіяв моральну шкоду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта - на підтримання апеляційної скарги, представника відповідача Драгана В.І. про заперечення вимог скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом № 059-К від 23 грудня 2010 року ОСОБА_2, позивачу у справі, економісту 1 категорії т.в.о. голови правління Публічного акціонерного товариства «Львівгаз» ОСОБА_6, третьої особою у справі, оголошено догану за порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку, а саме відсутності на робочому місці 13 грудня 2010 року з 13.00 години по 14.00 годину та перешкоджання проведенню перевірки філії Бориславське УЕГГ Державною екологічною інспекцією у Львівській області.
Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Трудовою дисципліною передбачено не тільки додержання правил внутрішнього трудового розпорядку, а й своєчасне і точне виконання розпоряджень власника або уповноваженого ним органу, тобто начальника відповідного відділу освіти, додержання технологічної дисципліни тощо.
У відповідності з ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення - догана, звільнення.
Відповідно до ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) працівника.
Відповідно до ст.. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи
міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався
або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах
про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про
звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Як вбачається із витягу з наказу № 059-К від 23 грудня 2010 року, приводом для накладення дисциплінарного стягнення на позивача були такі підстави, як службова записка начальника філії Бориславського УЕГГ Луціва В.Ю. та акти від 13 грудня 2010 року та 14 грудня 2010 року. У зазначених документах, зокрема у акті від 13 грудня 2010 року (а.с.36) відображено відсутність позивача на робочому місці з 13 години по 14 годину 13 грудня 2010 року.
Актом від 14 грудня 2010 року (а.с.39) зафіксована відмова позивача від дачі пояснень щодо його відсутності на робочому місці .
З долученого до справи витягу з оспорюваного наказу № 059-К від 23 грудня 2010 року на його звороті є запис позивача про те, що з рішенням даного наказу не згідний, дату наведеного ним запису такий не вказує./а.с.7/.
З акту про ознайомлення з витягом з наказу № 059-к від 23.12.2010 р. видно ,що такий складений 23.12.2010 року, про відмову ознайомлення ОСОБА_2 з наказом 23.12.2010 року /а.с.8/.
Як видно з позовної заяви позивача ОСОБА_2 позов до суду таким подано 25 березня 2011 року ,про що підтверджує штамп надходження вхідної кореспонденції/а.с.1/.
Суд першої інстанції з'ясовуючи фактичні обставини, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, покликався і на те, що позивачем були порушені встановлені ст..233 КЗпП України строки звернення до суду стосовно скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення..
Враховуючи наведене колегія суддів приходить до висновку про підтвердження факту пропуску строку звернення до суду позивачем відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає саме з підстав пропуску строку звернення до суду . Покликання позивача на те, що до суду такий не звертався з причин звернення до комісії з трудових спорів та відсутність належного рішення такої спонукала його звернення до суду, не є підставою для відновлення пропущеного строку за захистом порушеного права та в силу ст.. . 233 КЗпП строк такого звернення до суду є безальтернативним , та визначеним щодо даної категорії спору у три місяці з дня ,коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Покликання позивача на те, що 24 грудня 2010 року йому надали на ознайомлення наказ за № 059-к від 23.12.2010 року про винесення догани є голослівним,оскільки ним на звороті витягу оспорюваного наказу № 059-К від 23 грудня 2010 року не вказано дату ознайомлення з наказом, а лише незгоду з таким, проте як з акту про ознайомлення з витягом з наказу № 059-к від 23.12.2010 р. видно ,що такий, акт, складений 23.12.2010 року, про відмову ознайомлення ОСОБА_2 з наказом 23.12.2010 року /а.с.8/.
Відтак звернення позивача до суду з позовом 25 березня 2011 року за захистом своїх прав відбулось з пропуском тримісячного строку , про поновлення строку такий не звертався, тому суд першої інстанції правомірно покликався на те, що позивачем такий пропущено. Наведене дає підставу погодитись з висновком суду про відмову у задоволенні позову з мотивів пропуску строку звернення до суду .
Наведене не спростовано зібраними по справі доказами, відтак апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись п. 1 ч.1 ст. 307, ч. 1,2 ст. 308, ст. 313, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Бориславського міського суду Львівської області від 27 вересня 2011року залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскарженою в касаційному порядку протягом двадцяти днів подачею касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Береза В.І.
Судді: Павлишин О.Ф.
Мікуш Ю.Р.