Справа № 11-514/2007 року                                                     головуючий: в 1-й інстанції: Губіш О.А.

категорія: ст. 125 ч.2 КК України                                      доповідач: Шершун В.В.

^ухвала

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

«25»  липня  2007  року  колегія  суддів  судової  палати  в  кримінальних  справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:

головуючого-судді: Дуфнік Л.М.,

суддів: Шершуна В.В., Цугеля І.М., та потерпілої: ОСОБА_1.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_1. на вирок Шепетівського міськрайонного суду від «22» червня 2007 року.

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця с Велика Решнівка, Шепетівського р-ну, Хмельницької обл., українця, гр-на України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого

засуджено за ч.2 ст. 125 КК України до 200 год. громадських робіт.

Стягнуто з засудженого на користь потерпілої ОСОБА_1.: 209,85 грн. понесених витрат на лікування: 200 грн. понесених витрат на правову допомогу; 300 грн. моральної шкоди. а всього - 709 грн. 85 коп.

Згідно вироку суду першої інстанції, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 16 квітня 2007 року, між 20 та 21 год., в дворі господарства ОСОБА_1. в с Білокриниччя, Шепетівського р-ну, Хмельницької обл., під час конфлікту з ОСОБА_1., наніс їй легкі тілесні ушкодження, що викликали короткочасний розлад здоров'я у вигляді: підшкірних крововиливів на поверхні обличчя, струсу головного мозку, синця на поверхні шиї, забою м'яких тканин лівого плечового поясу.

В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_1. просить змінити вирок місцевого суду та задовольнити заявлений нею цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди в повному об'ємі.

При цьому апелянтка посилається на неправильне визначення судом 1-ої інстанції розміру моральної шкоди через його невідповідність понесених нею моральних страждань.

На думку потерпілої, суд не в повній мірі врахував зокрема те, що:

було принижено її людську честь та гідність;

внаслідок скоєного злочину вона отримала нервовий стрес та погіршився її стан

здоров'я;

2

Також апелянтка вказує, що розмір визначеної судом моральної шкоди менший від мінімально встановленого законодавством України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи потерпілої ОСОБА_1., яка просила задоволити її апеляційну скаргу та збільшити розмір моральної шкоди, заперечення засудженого проти апеляції, який просив залишити вирок без зміни, а апеляцію - без задоволення, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_2 у навмисному спричинені ОСОБА_1. легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я при зазначених у вироку обставинах - відповідає матеріалам справи і ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.

Так, засуджений ОСОБА_2 вину визнав частково і пояснив, що увечері 16.04.2007 року між ним і потерпілою відбувся конфлікт, в ході якого він один раз вдарив потерпілу в обличчя.

Однак, потерпіла стверджувала, що 16.04.2007 року ОСОБА_2 в дворі дому накинувся на неї і бив руками та ногами по різних частинах тіла, доки на її крики не прибіли родичі та сусіди.

Ці покази підтвердили свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6ОСОБА_7

Як видно з висновків судово-медичної експертизи, у ОСОБА_1. є легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді підшкірних крововиливів обличчя, синця на поверхні шиї, забою м'яких тканин лівого плечового поясу.

Названим доказам суд першої інстанції дав належну оцінку з точки зору їх достатності, допустимості та відносності і правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ст. 125 ч.2 КК України як навмисне спричинення легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Міра покарання ОСОБА_2 призначена у відповідності з вимогами ст. 65 КК України - з врахуванням всіх обставин справи - і ніким не оспорюється.

Цивільний позов у справі в частині стягнення матеріальних збитків і судових витрат вирішений правильно.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з засудженого моральних збитків, суд першої інстанції недостатньо врахував вимоги ст. 23 ЦК України, яка передбачає, що розмір морального відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції недостатньо врахував ступінь моральних страждань і безпідставно зменшив розмір відшкодування до 300 грн.

На думку колегії суддів, з врахуванням того, що побої потерпілій наносились засудженим у присутності дітей, і припинені були лише після втручання сторонніх осіб, -в частині стягнення моральних збитків позов підлягає повному задоволенню - в сумі 3000 грн.

За таких обставин, враховуючи викладене, колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України,

3

ухвалила:

Апеляцію потерпілої ОСОБА_1. задоволити.

Вирок Шепетівського міськрайонного Хмельницької області суду від «22» червня 2007 року щодо ОСОБА_2 в частині стягнення з нього моральної шкоди змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1моральну шкоду в сумі 3000 грн.

В решті вирок залишити без змін.