Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2012 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого судді - Боймиструка С.В., суддів: Буцяка З.І., Бондаренко Н.В., секретар судового засідання - Панас Б.В.,

з участю ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дубенського міськрайонного суду від 11 травня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 11 травня 2012 року позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 450 грн. щомісячно, починаючи з 14 березня 2012 року і до досягнення ним повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 в прибуток держави судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій покликався на його незаконність та необгрунтованість через порушення судом норм матеріального права.

Стверджував, що має постійне місце роботи та отримує сталу заробітну плату, а тому суд безпідставно стягнув з нього аліменти на дитину в твердій грошовій сумі.

Вказував, що не згідний з визначеним судом розміром аліментів в сумі 450 грн., оскільки його участь та участь його батьків у вихованні дитини більша, ніж позивачки. Кожного дня після школи він забирає сина до себе, годує, допомагає готувати уроки, також купує дитині необхідні речі, одяг, іграшки, шкільні знаряддя, книги. Фактично дитина у позивача лише ночує. Дані факти позивач в суді першої інстанції визнала.

Крім того, на даний час він несе витрати по оплаті боргу за комунальні послуги в сумі 138 грн. 55 коп., який утворився за час спільного проживання з позивачкою.

Стверджував, що хворіє та потребує постійного лікування, що також вимагає додаткових витрат.

З цих підстав просив рішення Дубенського міськрайонного суду від 11 травня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким змінити розмір стягуваних аліментів із твердої суми 450 грн. на ј частку від його заробітної плати.

Апелянт до суду не з'явився, хоч у встановленому порядку був повідомлений про час і місце розгляду справи. Заяв чи клопотань про відкладення справи суду не подавав, а тому колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності.

Позивач ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу відповідача відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони по справі є батьками малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має дохід і може виплачувати аліменти на утримання малолітнього сина в твердій грошовій сумі у розмірі 450 грн. щомісячно.

Проте з таким висновком суду колегія суддів апеляційного суду погодитись не може, оскільки він суперечить вимогам сімейного законодавства.

____________________________________________________________________________________________________________

Справа № 1705/872/2012 Головуючий у 1-й інст. -Лопухович А.О.

Провадження №22-ц 1790/1106/2012р. Доповідач -Боймиструк С.В.

Частиною 3 ст. 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Аліменти у твердій грошовій сумі визначаються у разі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявністю інших обставин, що мають істотне значення для справи (ч.1 ст. 184 СК України).

У всіх інших випадках визначення розміру аліментів провадиться відповідно до вимог ст. 183 СК України у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має постійний дохід -він працює охоронцем в ТзОВ „Охоронна фірма „Арей" та отримує заробітну плату в розмірі 1150 грн. (а.с.21), про що він зазначав в запереченні на позовну заяву та в судових засіданнях.

Отже, місцевим судом застосована норма матеріального права, яка не підлягала застосуванню.

За таких обставин аліменти з ОСОБА_2 на користь позивачки на утримання дитини підлягають стягненню в частці від заробітку.

Колегія суддів враховує матеріальний стан відповідача та його можливості щодо сплати аліментів, наявність додаткових витрат по оплаті комунальних послуг.

Враховуючи наведене, а також те, що ні позивач у своєму позові, ні суд першої інстанції в рішенні, не зазначили обставин, на підставі яких відповідач має сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, визначивши розмір стягнутих з відповідача аліментів у частці від його заробітку (доходу), а саме 1/4 частини його заробітку чи іншого доходу щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.3 ст.88, п.3 ч.1 ст.80 ЦПК України, п.1 ч.1 ст.2 Закону України „Про судовий збір" з відповідача в прибуток держави підлягає до стягнення 214,6 грн. судового збору.

Керуючись п. 2 ч.1 ст. 307, ст. 309 , ст. 316, 317 ЦПК України , колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити.

Рішення Дубенського міськрайонного суду від 11 травня 2012 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі ј частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 березня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в прибуток держави 214,6 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді: