Справа № 1-77/11 Провадження №11/0390/395/2012 Головуючий у 1 інстанції:Ющук О.С.

Категорія: ч.3 ст.149 КК України Доповідач: Опейда В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Опейди В. О.,

суддів - Лозовського А.О., Пазюка О.С.,

за участю прокурора -Покидюка В.М.,

захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

засуджених - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляціями прокурора, засудженої ОСОБА_6, та захисника в інтересах ОСОБА_7 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 березня 2012 року , яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Ковель, проживаюча АДРЕСА_1, громадянка України, одружена, з середньою спеціальною освітою, не судима, засуджена за ч. 3 ст. 149 КК України на 9 (дев'ять) років позбавлення волі без конфіскації всього належного на праві приватної власності майна.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка с. Ганнівка, Братського району Миколаївської області, проживаюча у АДРЕСА_2, громадянка України, розлучена, має на утриманні неповнолітню дитину, приватний підприємець, не судима, засуджена за ч. 3 ст. 149 КК України на 8 (вісім) років позбавлення волі без конфіскації всього належного на праві приватної власності майна.

Запобіжний захід засудженим ОСОБА_7 та ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - підписку про невиїзд.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 та ОСОБА_5 постановлено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Зараховано ОСОБА_7 в строк відбуття покарання перебування під вартою з 14 березня 2009 року по 14 липня 2010 року, включно.

Зараховано ОСОБА_5 в строк відбуття покарання перебування під вартою з 28 травня по 16 жовтня 2009 року, включно.

Стягнуто з ОСОБА_7 в користь ОСОБА_8 6000 (шість тисяч) гривень моральної шкоди.

Арешт накладений на майно ОСОБА_7, а саме: дерев'яний будинок за адресою: АДРЕСА_1 - скасовано, оскільки дане майно не підлягає конфіскації за судовим вироком; стартовий пакет "Лайф", НОМЕР_2, мобільний телефон "Нокіа", модель 6080, імеі НОМЕР_3, мобільний телефон "Нокіа", імеі НОМЕР_4 - скасовано та вказані речі вирішено повернути ОСОБА_7

Арешт накладений на майно ОСОБА_5, а саме: телевізор "Самсунг" - скасовано та вирішено повернути ОСОБА_5

Вироком вирішено долю речових доказів.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно вироку суду ОСОБА_7 та ОСОБА_6 засуджені за вчинення ряду корисливих злочинів, скоєних ними в складі організованої злочинної групи.

Так, ОСОБА_7 визнана винною в тому, що використовуючи набутий досвід незаконної діяльності по працевлаштуванню людей в Республіці Польща, приблизно в березні 2008 року діючи з корисливих мотивів і керуючись метою незаконного збагачення, вступила в злочинну змову з особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, з якими домовились про створення стійкої злочинної групи з метою вчинення особливо тяжких злочинів спрямованих на порушення конституційних прав людини (особисту волю, честь та гідність), а також що посягають на основні засади суспільної моральності у сфері статевих стосунків, свідомо взявши на себе роль організатора та керівника новоствореної злочинної групи.

Для досягнення єдиного злочинного умислу ОСОБА_7 та особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, розробили загальний план торгівлі людьми, згідно якого ОСОБА_7 повинна була підшуковувати на території Волинської та інших областей України молодих жінок віком від 18 до 35 років, які були матеріально не забезпеченими, використовуючи їх скрутне матеріальне становище, пропонуючи вигідні умови праці і високі заробітки, або обманним шляхом, повідомляючи неправдиві відомості про вид діяльності, схиляти їх до поїздки в Республіку Польща. Після чого, легальним шляхом під приводом працевлаштування, переправляти їх через державний кордон України на територію Республіки Польща, де передавати особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, котрі зобов'язувалися платити ОСОБА_7 за кожну жінку гроші, як правило в сумі 200 доларів США та організовувати зайняття проституцією вказаними жінками, що на їх думку повинно було б приносити великі прибутки, які розподілятимуться між членами злочинного угрупування.

Для полегшення вчинення злочинів та приховування своїх злочинних дій, члени злочинної групи розподілили між собою ролі, визначили порядок зв'язку між собою під час вчинення злочинів, порядок оплати товару - жінок через міжнародну систему переказів «Вестерн Юніон», або нарочно.

Роль ОСОБА_7, як організатора і керівника злочинного угрупування полягала у вчиненні дій по підбору та залученню нових членів злочинної групи, а також підбору осіб, котрі б за винагороду погодилися сприяти вчиненню злочинів, а саме збирали б і повідомляли їй інформацію про жінок, котрі перебувають в скрутному матеріальному становищі і погодяться займатися проституцією на запропонованих їм умовах, схиляли б цих жінок до поїздки в Республіку Польща, керівництві і координації дій всіх учасників злочинного угрупування та інших учасників злочину під час його вчинення, вербуванні майбутніх проституток, наданні їм коштів та допомоги в оформленні проїзних документів, підшуканні транспортних засобів та каналів вивезення жінок за кордон, переправленні цих жінок на місце праці, укладанні з покупцями незаконних угод купівлі-продажу людей, або здійсненні іншої незаконної угоди об'єктом якої є людина, отриманні грошей за постачання жінок та розподілу їх між учасниками злочину, а також вчинення інших дій, спрямованих на досягнення бажаного результату.

Роль осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження полягала у вербуванні майбутніх проституток, шляхом пропозицій, та повідомлення вигідних умов праці і розмірів оплати. В оформленні запрошень для в'їзду в Республіку Польща під приводом легальної роботи бармена або офіціанта в мотелі „Фама", укладенні усних угод купівлі-продажу людей або здійсненні іншої незаконної угоди об'єктом якої є людина, здійсненні оплати за живий товар, в створенні та утриманні місць розпусти на території Республіки Польща, що передбачало підготовку і пристосування приміщень для постійного вчинення розпусних дій, маскуванні своєї діяльності та місць розпусти під „мотель", забезпечення його використання і функціонування, пошук клієнтів, оплату приміщень, сприяння добровільним сексуальним стосункам незнайомих осіб між особою, які згідні займатися розпустою, а у разі їх відмови, примушення жінок до зайняття проституцією, експлуатації цієї діяльності, отриманні доходів від протиправної діяльності та вчиненні інших дій, спрямованих на досягнення бажаного злочинного результату та забезпечення безпеки їх діяльності на території Республіки Польща.

Виконуючи взяті на себе зобов'язання, з метою вдосконалення діяльності, структури злочинного об'єднання, розширення його складу, у вересні 2008 року ОСОБА_7 залучила до складу організованої групи мешканку Миколаївської області ОСОБА_5, котра погодилась на її пропозицію і добровільно взяла на себе обов'язки активного члена злочинного угрупування.

Роль ОСОБА_5 як активного члена організованої групи полягала підшуканні, схиленні жінок для зайняття проституцією на території Республіки Польща, наданні ОСОБА_7 інформації про них, отриманні своєї частки доходів від цієї діяльності.

Реалізовуючи єдиний злочинний умисел гр. ОСОБА_7 діючи в складі організованої групи, згідно заздалегідь розробленому плану, тривалий час з березня 2008 року по лютий 2009 року підшуковувала на території Волинської області, а спільно з ОСОБА_5 на території Миколаївської області молодих жінок, які були матеріально не забезпеченими. Використовуючи їх скрутне матеріальне становище, за сприянням осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, пропонуючи вигідні умови праці і високі заробітки, або обманним шляхом, повідомляючи неправдиві відомості про вид діяльності, схиляли їх до поїздки в Республіку Польща. Після цього, ОСОБА_7 при необхідності допомагала оформити виїзні документи, легальним способом переправляла їх через державний кордон України на територію Республіки Польща, де передавала або продавала особам, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, для сексуальної експлуатації, а також з використанням уразливого стану здійснювала вербування жінок з метою подальшого продажу для сексуальної експлуатації.

В свою чергу особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, виконуючи свою роль і взяті на себе зобов'язання, маючи право на зайняття підприємницькою діяльністю в м. Жепін Республіки Польща та мотель „Фама" пристосували його під будинок розпусти. В подальшому, отримавши від ОСОБА_7 жінок поселяли в пристосованому для зайняття проституцією приміщенні, що замасковане під належний їм мотель „Фама", де організовували зайняття вказаними жінками проституцією. В результаті цієї діяльності отримували значні прибутки, які привласнювали та розподіляли між учасниками вчинення злочину.

Крім того на протязі всієї діяльності ОСОБА_7 здійснювала активну діяльність спрямовану на залучення, як членів злочинного угрупування й посібників вчинення злочину (підшукання предмету злочинного посягання -жінок з тяжким матеріальним становищем, та схилення їх до зайняття проституцією на території Республіки Польща) громадянки ОСОБА_10 та інших невстановлених досудовим слідством осіб. Однак дії ОСОБА_7 не досягли бажаного результату, оскільки останні відмовилися приймати участь у вчиненні злочинів.

Закладені в основу функціонування організованої групи, стійкі стосунки між її членами, згуртованість і координація їх дій, існуюча конспірація діяльності створювало можливість тривалості та безкарності злочинної діяльності.

1. Зокрема, ОСОБА_7 в період часу з березня по квітень 2008 року, діючи з корисливих мотивів і керуючись метою незаконного збагачення, в складі організованої групи, будучи її керівником, з відому і за згодою осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, дізнавшись, що мешканка м. Ковель ОСОБА_11 раніше займалась проституцією на території м. Луцька, не має постійного місця роботи і стабільних заробітків, тобто є матеріально не забезпеченою, обрала її предметом злочинного посягання.

Реалізовуючи єдиний злочинний умисел, ОСОБА_7 заручившись згодою осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, одержати гр. ОСОБА_11 для подальшої сексуальної експлуатації, приблизно в середині березня 2008 року знаходячись поблизу кінотеатру „Промінь" по пр. Грушевського в м. Луцьку, використовуючи уразливий стан ОСОБА_11, який виник внаслідок тяжкого матеріального становища, а саме відсутності постійної роботи, засобів на існування та утримання дітей своєї сестри, котра виїхавши на заробітки неофіційно залишила дітей під її опіку, виконуючи відведену їй роль згідно заздалегідь розробленого плану, запропонувала останній займатися проституцією в нічному клубі Республіки Польща власниками якого є особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, а насправді в будинку розпусти замаскованому під „мотель Фама" та створюючи хибне уявлення про вигідність пропозиції, розповіла про високі заробітки та вигідні умови праці, вербуючи таким чином останню до поїздки в Республіку Польща та зайняття вище зазначеною діяльністю за умови передачі частини її заробітку власникам будинку розпусти особам, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження.

В свою чергу ОСОБА_11 отримавши дану пропозицію, відмовилась від поїздки в чужу країну, виказавши своє побоювання з приводу порядності її намірів, а також повідомила про відсутність коштів на оформлення виїзних документів та оплату проїзду.

ОСОБА_7, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на досягнення кінцевої мети, побачивши вагання громадянки ОСОБА_11 щодо поїздки в чужу країну, зобов'язалась надати кошти для оформлення проїзних документів, оплатити дорогу і тривалий час, з березня до квітня 2008 року шляхом здійснення психологічного впливу на потерпілу через умовляння та переконання у вигідності запропонованої діяльності, умов праці і заробітків, чим створюючи у ОСОБА_11 хибне сподівання виправити на краще своє життєве та матеріальне становище, продовжувала схиляти (вербувати) потерпілу до поїздки в Республіку Польща для зайняття проституцією на вигідних їм умовах. Крім того з метою подолання побоювання ОСОБА_11 щодо порядності її намірів, надала номер телефону осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, домовилась з останніми про надання ними консультації щодо забезпечення діяльності і умовляла зателефонувати до вказаних абонентів, щоб пересвідчитись в безпідставності зазначених вище сумнівів.

Таким чином ОСОБА_7 спільно з особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, в період з березня по квітень 2008 року, діючи в складі організованої групи, шляхом обману і з використанням уразливого стану вчинили вербування громадянки України ОСОБА_11 з метою сексуальної експлуатації.

2. Крім того, ОСОБА_7 повторно, на початку травня 2008 року діючи з корисливих мотивів і керуючись метою незаконного збагачення, в складі організованої групи, будучи її керівником, з відому і за згодою осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, достовірно знаючи, що мешканка м. Ковель Волинської області ОСОБА_10 є матеріально незабезпеченою, постійного місця роботи та стабільних заробітків не має, періодично виїжджає в Республіку Польща на сезонні сільськогосподарські роботи, обрала її предметом злочинного посягання.

Реалізовуючи єдиний злочинний умисел, ОСОБА_7 попередньо заручившись згодою осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, одержувати жінок для сексуальної експлуатації, 09 травня 2008 року, знаходячись на території ринку по вул. Брестській, м. Ковель, використовуючи уразливий стан останньої, який виник внаслідок тяжкого матеріального становища, а саме відсутності постійного місця роботи та стабільних заробітків, виконуючи відведену їй роль, згідно заздалегідь розробленого плану, шляхом висловлення пропозиції останній займатися проституцією в нічному клубі Республіки Польща власниками якого є особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, а насправді в будинку розпусти замаскованому під „мотель Фама" та створюючи хибне уявлення про вигідність пропозиції, розповіла про високі заробітки та нібито вигідні умови праці, чим вербувала ОСОБА_10 до поїздки в Республіку Польща та зайняття вище зазначеною діяльністю за умови передачі частини її заробітку власникам будинку розпусти особам, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження.

Таким чином ОСОБА_7 спільно з особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, в травні 2008 року, діючи в складі організованої групи, шляхом обману і з використанням уразливого стану вчинили вербування громадянки України ОСОБА_10 з метою сексуальної експлуатації, а коли остання відмовилась від її пропозиції, ОСОБА_7 09 травня 2008 року розмовляючи з останньою по телефону намагалась втягнути ОСОБА_10 у злочинну діяльність, що виразилось у висловленні пропозицій підшуковувати за винагороду в сумі 100 доларів США жінок з тяжким матеріальним становищем та схиляти їх до зайняття проституцією на території Республіки Польща.

3. Крім того, ОСОБА_7 повторно, приблизно в липні 2008 року діючи з корисливих мотивів і керуючись метою незаконного збагачення, в складі організованої групи, будучи її керівником, з відому та за згодою осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, дізнавшись, що мешканка м. Ковель Волинської області ОСОБА_12 є матеріально незабезпеченою, працюючи вчителем в школі має невелику заробітну плату, періодично під час літніх канікул виїжджає в Республіку Польща на сезонні роботи, обрала її предметом злочинного посягання.

Реалізовуючи єдиний злочинний умисел, ОСОБА_7 попередньо заручившись згодою осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, одержати ОСОБА_12 для подальшої сексуальної експлуатації, 07 липня 2008 року о 14.18 год. знаходячись за місцем проживання в АДРЕСА_1, використовуючи уразливий стан останньої, який виник внаслідок тяжкого матеріального становища, а саме невеликої заробітної плати недостатньої для проживання, відсутності інших заробітків, виконуючи відведену їй роль згідно заздалегідь розробленого плану, здійснюючи психологічний вплив, що виразився у висловленні по телефону пропозиції ОСОБА_12 займатися проституцією в нічному клубі Республіки Польща власниками якого є особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, а насправді в будинку розпусти замаскованому під „мотель Фама" та шляхом обману, замовчуючи дійсні умови праці, що полягали у передачі частини свого заробітку власникам „борделю" та створюючи хибне уявлення про вигідність пропозиції, розповіла про високі заробітки та вигідні умови праці, вербуючи таким чином останню до поїздки в Республіку Польща та зайняття вище зазначеною діяльністю за умови передачі частини її заробітку власникам будинку розпусти особам, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження.

Таким чином ОСОБА_7 спільно з особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, 07 липня 2008 року о 14 годин 18 хвилин, діючи в складі організованої групи, шляхом обману і з використанням уразливого стану вчинила вербування громадянки України ОСОБА_12 з метою сексуальної експлуатації.

4. Крім того, ОСОБА_7 повторно в липні 2008 року діючи з корисливих мотивів і керуючись метою незаконного збагачення, в складі організованої групи, будучи її керівником, з відому і за згодою осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, дізнавшись, що мешканка м.Нововолинська Волинської області ОСОБА_13 має труднощі матеріального характеру, а саме будучи студенткою одного із вузів України, постійного місця роботи не має, своє навчання оплачує самостійно, з метою оплати свого навчання періодично виїжджає на сезонні роботи в Республіку Польща і вважаючи, що дані обставини сприятимуть вчиненню злочину, обрала її предметом злочинного посягання.

Реалізовуючи єдиний злочинний умисел, ОСОБА_7 на початку липня 2008 року знаходячись в одній із кімнат готелю Світязь, що по вул. Набережна в м.Луцьку, використовуючи уразливий стан останньої, який виник внаслідок тяжкого матеріального становища, а саме відсутності постійного місця роботи, та коштів для проживання та оплати навчання в одному із вузів України, згідно заздалегідь розробленого плану, запропонувала ОСОБА_13 займатися проституцією в нічному клубі Республіки Польща власниками якого є особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, а насправді в будинку розпусти замаскованому під „мотель Фама" та створюючи хибне уявлення про вигідність пропозиції, розповіла про високі заробітки та вигідні умови праці.

Отримавши дану пропозицію, потерпіла вагалася її прийняти, оскільки такого роду діяльністю ніколи не займалася. Крім того повідомила про відсутність коштів на оплату проїзду.

Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на досягнення бажаного результату, ОСОБА_7, зобов'язалась вирішити питання з оплатою проїзду на місце діяльності та шляхом здійснення психологічного впливу на потерпілу через умовляння та переконання у вигідності запропонованої діяльності, умов праці і заробітків, чим створюючи у ОСОБА_13 сподівання виправити на краще своє життєве і матеріальне становище, продовжувала схиляти останню до поїздки в Республіку Польща для зайняття проституцією умовою якої була передача частини її заробітку власникам будинку розпусти особам, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження. Крім того з метою подолання вагань ОСОБА_13 зателефонувала особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, котра виконуючи відведену їй роль в телефонній розмові з ОСОБА_13, шляхом розповідей про вигідні умови праці, відсутність примусу і насильства з їх сторони та високі заробітки, а також висловлюючи пропозицію приїхати до них в мотель займатися проституцією на запропонованих умовах, переконували останню до поїздки. Однак потерпіла ОСОБА_13 все ще вагалась погодитися на поїздку в Республіку Польща.

Не залишаючи своїх протиправних намірів, ОСОБА_7 розуміючи, що ОСОБА_13 із-за скрутного матеріального становища вимушена буде погодитися працювати на вигідних їм умовах, періодично телефонувала останній і продовжувала шляхом розповідей про умови праці та високі заробітки, наголошуючи про безвихідність її становища та створюючи у потерпілої уявлення про його покращення не інакше, як прийнявши її пропозицію, домоглася згоди потерпілої поїхати в Республіку Польща надавати сексуальні послуги на вигідних їй умовах.

Створивши необхідні передумови для продажу, ОСОБА_7, діючи узгоджено між собою, 12 липня 2008 року о 09.28 год., заздалегідь обумовивши по телефону з особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, винагороду в сумі 300 доларів США за передачу їм ОСОБА_13 і умови й деталі передачі завербованої жінки, оплату її проїзду, 12 липня 2009 року потягом сполученням Київ -Берлін переправила ОСОБА_13 через пропускний пункт Ягодин державного кордону України в місто Жепін Республіки Польща.

В свою чергу особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, зустріли її на вокзалі міста, оплатили проїзд, через міжнародну систему переказів „Вестерн Юніон" переслали ОСОБА_7 за ОСОБА_13 гроші в сумі 300 доларів США і будучи об'єднаним єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення бажаного результату, поселили потерпілу в будинку розпусти по вул.Надторова, 16а в місті Жепін, який був замаскований під мотель „Фама", де забезпечили надання нею сексуальних послуг, а значну частину грошей отриманих від її діяльності привласнювали та розподіляли між учасниками злочинного угрупування, отримуючи значні прибутки від діяльності іншої особи.

Таким чином 12 липня 2008 року ОСОБА_7, особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, діючи в складі організованої групи здійснили купівлю - продаж громадянки ОСОБА_13, тобто торгівлю людиною.

5. Крім того, ОСОБА_7 повторно, в період часу з 29 липня 2008 року до 30 липня 2008 року діючи з корисливих мотивів і керуючись метою незаконного збагачення, в складі організованої групи, будучи її керівником, з відому і за згодою осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, достовірно знаючи, що мешканка м. Рожище Волинської області ОСОБА_14 є матеріально незабезпеченою, постійного місця роботи та стабільних заробітків не має, періодично виїжджає в Республіку Польща на сезонні сільськогосподарські роботи, обрала її предметом злочинного посягання.

Реалізовуючи єдиний злочинний умисел, ОСОБА_7 29 липня 2008 року знаходячись за місцем проживання в АДРЕСА_1, використовуючи уразливий стан останньої, який виник внаслідок тяжкого матеріального становища, а саме відсутністю постійного місця роботи як в неї так і в її чоловіка, засобів існування та утримання двох малолітніх дітей, потребує значну суму грошей на ремонт квартири, виконуючи відведену їй роль, згідно заздалегідь розробленого плану, запропонувала ОСОБА_14 займатися проституцією в нічному клубі Республіки Польща власниками якого є особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, а насправді в будинку розпусти замаскованому під „мотель Фама" та створюючи хибне уявлення про вигідність пропозиції, розповіла про високі заробітки та нібито вигідні умови праці, вербуючи таким чином останню до поїздки в Республіку Польща та зайняття вище зазначеною діяльністю за умови передачі частини її заробітку власникам будинку розпусти особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження.

Не отримавши категоричної відмови прийняти її пропозицію і побачивши вагання ОСОБА_14 щодо поїздки, ОСОБА_7 30 липня 2008 року о 21.12 год. попередньо заручившись згодою осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, одержати ОСОБА_14 для подальшої сексуальної експлуатації й обумовивши грошову винагороду за неї в сумі 250 доларів США, продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на досягнення бажаного результату, шляхом здійснення психологічного впливу на потерпілу через умовляння та переконання у вигідності запропонованої діяльності, умов праці і заробітків, чим створюючи у ОСОБА_14 хибне сподівання виправити на краще своє життєве та матеріальне становище, продовжувала схиляти (вербувати) останню до поїздки в Республіку Польща для зайняття проституцією на вигідних їм умовах. Крім того з метою подолання вагання ОСОБА_14 щодо діяльності і забезпечення потрібної їй поведінки, надала номер телефону ОСОБА_13, котра на той час займалась проституцією в будинку розпусти під назвою „Фама", діяльність якої забезпечили особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження. Одночасно ОСОБА_7 штучно створюючи умови, що сприятимуть отриманню згоди на поїздку, зателефонувала ОСОБА_13, яку попередила про можливість телефонного дзвінка майбутньої проститутки та попросила розповісти їй про умови праці в будинку розпусти осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, й оплату її діяльності, чим спонукати до прийняття ОСОБА_14 необхідного для неї рішення, а також протягом декількох днів продовжувала телефонувати останній і схиляти (вербувати) до поїздки в Республіку Польща для зайняття проституцією в будинку розпусти „Фама".

Таким чином ОСОБА_7 спільно з особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, в період часу з 29 липня 2008 року до 30 липня 2008 року, діючи в складі організованої групи, шляхом обману і з використанням уразливого стану вчинили вербування громадянки України ОСОБА_14 з метою сексуальної експлуатації.

6. Крім того, ОСОБА_7, повторно, 1 серпня 2008 року діючи з корисливих мотивів і керуючись метою незаконного збагачення, в складі організованої групи, будучи її керівником, з відому і за згодою осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, достовірно знаючи, що мешканка Рожищенського району Волинської області ОСОБА_15 є матеріально незабезпеченою, постійного місця роботи та стабільних заробітків не має, самостійно утримує двоє малолітніх дітей, періодично виїжджає в Республіку Польща на сезонні сільськогосподарські роботи, обрала її предметом злочинного посягання.

Реалізовуючи єдиний злочинний умисел, ОСОБА_7 01 серпня 2008 року знаходячись за місцем проживання в АДРЕСА_1, попередньо заручившись згодою осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, одержати ОСОБА_15 для подальшої сексуальної експлуатації, використовуючи уразливий стан останньої, який виник внаслідок тяжкого матеріального становища, а саме відсутності постійного місця роботи, засобів для існування та утримання двох малолітніх дітей, виконуючи відведену їй роль, згідно заздалегідь розробленого плану, запропонувала ОСОБА_15 займатися проституцією в нічному клубі Республіки Польща власниками якого є особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, а насправді в будинку розпусти замаскованому під „мотель Фама" та створюючи хибне уявлення про вигідність пропозиції, розповіла про високі заробітки та нібито вигідні умови праці, вербуючи таким чином останню до поїздки в Республіку Польща та зайняття вище зазначеною діяльністю за умови передачі частини її заробітку власникам будинку розпусти особам, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження.

Коли потерпіла ОСОБА_15 відмовилась від цієї пропозиції, ОСОБА_7 продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на досягнення бажаного результату, шляхом здійснення психологічного впливу на потерпілу через умовляння та переконання у вигідності запропонованої діяльності, умов праці і заробітків, чим створюючи у ОСОБА_15 хибне сподівання виправити на краще своє життєве та матеріальне становище, продовжувала схиляти (вербувати) останню до поїздки в Республіку Польща для зайняття проституцією на вигідних їм умовах.

Таким чином ОСОБА_7 спільно з особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження 1 серпня 2008 року, діючи в складі організованої групи, шляхом обману і з використанням уразливого стану вчинили вербування громадянки України ОСОБА_15 з метою сексуальної експлуатації.

7. Крім того, ОСОБА_7 повторно, в період часу з серпня по жовтень 2008 року діючи з корисливих мотивів і керуючись метою незаконного збагачення, в складі організованої групи, будучи її керівником, з відому і за згодою осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, достовірно знаючи, що мешканка міста Луцька ОСОБА_16 є матеріально незабезпеченою, постійного місця роботи та стабільних заробітків не має, раніше займалася проституцією на території міста Луцька, обрала її предметом злочинного посягання.

Реалізовуючи єдиний злочинний умисел, ОСОБА_7 в серпні 2008 року знаходячись за місцем проживання в АДРЕСА_1, попередньо заручившись згодою осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, одержати ОСОБА_16 для подальшої сексуальної експлуатації, використовуючи уразливий стан останньої, який виник внаслідок тяжкого матеріального становища, а саме відсутністю постійного місця роботи та засобів для існування, виконуючи відведену їй роль, згідно заздалегідь розробленого плану, по телефону запропонувала ОСОБА_16 займатися проституцією в нічному клубі Республіки Польща власниками якого є особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, а насправді в будинку розпусти замаскованому під „мотель Фама" та створюючи хибне уявлення про вигідність пропозиції, розповіла про високі заробітки та нібито вигідні умови праці, вербуючи таким чином останню до поїздки в Республіку Польща та зайняття вище зазначеною діяльністю за умови передачі частини її заробітку власникам будинку розпусти особам, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження.

Коли потерпіла ОСОБА_16 в категоричній формі відмовилась від цієї пропозиції, ОСОБА_7 продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на досягнення бажаного результату, шляхом здійснення психологічного впливу на потерпілу через умовляння та переконання у вигідності запропонованої діяльності, умов праці, про відсутність фізичного насильства та психологічного тиску на жінок в будинку розпусти, високу оплату, чим створюючи у ОСОБА_16 хибне сподівання виправити на краще своє життєве та матеріальне становище, продовжувала схиляти (вербувати) останню до поїздки в Республіку Польща для зайняття проституцією на вигідних їм умовах.

Крім того з метою подолання вагання ОСОБА_16 щодо діяльності і забезпечення потрібної їй поведінки, надала номер телефону осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, які на її думку повинні були сприяти в формуванні думки про вигідність поїздки.

В свою чергу, особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження виконуючи відведену їм роль, діючи узгоджено з ОСОБА_7 в телефонній розмові з ОСОБА_16 шляхом пояснень про нібито добрі умови праці, високі заробітки, відсутність будь якого фізичного та психологічного тиску, а також висловлюючи пропозицію приїхати до них в мотель займатися проституцією на запропонованих умовах, також переконувала (вербувала) останню у вигідності поїздки.

Одночасно, ОСОБА_7 вважаючи, що виконані дії є недостатніми для досягнення бажаного результату, штучно створюючи умови, що сприятимуть отримання згоди на поїздку і надіючись що розповідь особи котра займалась проституцією в будинку розпусти „Фама", позитивно вплине на дачу згоди ОСОБА_16, організувала її зустріч із ОСОБА_17, котра в приміщенні кафе „Техас" по вул. Данила Галицького в місті Луцьку, не маючи наміру схилити незнайому їй ОСОБА_16 до зайняття проституцією в нічому клубі „Фама" в Республіці Польща, розповіла про умови надання нею сексуальних послуг у вказаному закладі, оплату її праці та проживання..

Таким чином ОСОБА_7 спільно з особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, в серпні 2008 року, діючи в складі організованої групи, шляхом обману і з використанням уразливого стану вчинили вербування громадянки України ОСОБА_16 з метою сексуальної експлуатації.

8. Крім того, ОСОБА_7 повторно, в жовтні 2008 року діючи з корисливих мотивів і керуючись метою незаконного збагачення, в складі організованої групи, будучи її керівником, з відому і за згодою осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, дізнавшись, що мешканка міста Луцька Волинської області ОСОБА_8 має труднощі матеріального характеру, а саме має кредитні зобов'язання перед банками міста Луцька, на утриманні малолітню дитину, є особою без постійного місця роботи і вважаючи, що дані обставини сприятимуть вчиненню злочину, обрала її предметом злочинного посягання.

Реалізовуючи єдиний злочинний умисел, ОСОБА_7 попередньо заручившись згодою осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, одержати ОСОБА_8 для подальшої сексуальної експлуатації й обумовивши грошову винагороду в сумі 200 доларів США за неї, в жовтні 2008 року знаходячись в приміщенні кафе „Техас" по вул. Данила Галицького в м. Луцьку, використовуючи уразливий стан останньої, який виник внаслідок тяжкого матеріального становища, а саме відсутності постійної роботи, засобів для існування, знаходження на утриманні малолітньої дитини, наявності боргових зобов'язань перед банківськими установами міста Луцька, діючи згідно заздалегідь розробленого плану, запропонувала ОСОБА_8 займатися проституцією в нічному клубі Республіки Польща власниками якого є особи матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, а насправді в будинку розпусти замаскованому під „мотель Фама" та створюючи хибне уявлення про вигідність пропозиції, розповіла про високі заробітки та нібито вигідні умови праці, вербуючи таким чином останню до поїздки в Республіку Польща та зайняття вище зазначеною діяльністю за умови передачі частини її заробітку власникам будинку розпусти особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження.

Отримавши дану пропозицію, потерпіла вагалася її прийняти, оскільки такого роду діяльністю ніколи не займалася.

Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на досягнення бажаного результату, ОСОБА_7 шляхом здійснення психологічного впливу на потерпілу через умовляння та переконання у вигідності запропонованої діяльності, умов праці і заробітків, чим створюючи у ОСОБА_8 хибне сподівання виправити на краще своє життєве та матеріальне становище, продовжувала схиляти (вербувати) останню до поїздки в Республіку Польща для зайняття проституцією на вигідних їм умовах. Крім того з метою подолання вагання ОСОБА_8 щодо діяльності і забезпечення потрібної їй поведінки, надала номер телефону осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, а також надіючись що розповідь особи котра займалась проституцією в будинку розпусти „Фама", вплине на дачу згоди ОСОБА_8 поїхати в Республіку Польща організувала в приміщенні кафе „Техас" по вул. Данила Галицького в м. Луцьку зустріч із ОСОБА_13, котра не маючи наміру схилити ОСОБА_8 поїхати в нічний клуб „Фама" займатися проституцією, розповіла про умови діяльності по наданню сексуальних послуг в яких вона сама працювала.

Схиливши останню до поїздки, ОСОБА_7, діючи узгоджено з особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, відіслала останнім СМС -повідомленням паспортні дані ОСОБА_8 для оформлення запрошення на роботу, а останні, в свою чергу, в найкоротший термін оформили та передали ОСОБА_7 на Україну запрошення для ОСОБА_8, де завуальовуючи свої злочинні наміри вказали роботу у вигляді офіціанта бару.

Здійснивши першочергові заходи спрямовані на досягнення бажаного результату, ОСОБА_7 діючи згідно заздалегідь розробленого плану, з відому інших учасників злочину, за умови відпрацювання позики шляхом надання сексуальних послуг в мотелі „Фама", надала в борг кошти потерпілій на відкриття візи, чим ввела її в матеріальну залежність й в подальшому використовувала, як гарантію її поїздки.

Створивши необхідні передумови для продажу, ОСОБА_7, заздалегідь обумовивши по телефону з особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, умови і деталі передачі завербованої жінки, оплату її проїзду, 24 жовтня 2008 року потягом сполученням Київ - Берлін переправила ОСОБА_8 через пропускний пункт Ягодин державного кордону України в місто Жепін Республіки Польща. Одночасно, разом із нею самостійно поїхала ОСОБА_18.

Продовжуючи свої злочинні дії, особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, зустріли її на вокзалі міста, і будучи об'єднаним єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення бажаного результату, поселили потерпілу в будинку розпусти по вулиці Надторова, 16а в місті Жепін, який був замаскований під мотель „Фама", де забезпечили надання нею сексуальних послуг, а значну частину грошей отриманих від її діяльності привласнювали та розподіляли між учасниками злочинного угрупування, отримуючи значні прибутки від діяльності іншої особи.

Через декілька днів, коли ОСОБА_7 приїхала в Республіку Польща, особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, передали останній гроші в сумі 200 доларів США як винагороду за ОСОБА_8.

Таким чином 24 жовтня 2008 року ОСОБА_7, особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, діючи в складі організованої групи здійснили купівлю - продаж громадянки ОСОБА_8, тобто торгівлю людиною.

9. Крім того, ОСОБА_7 повторно, в січні 2009 року діючи з корисливих мотивів і керуючись метою незаконного збагачення, в складі організованої групи, будучи її керівником, з відому і за згодою осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, дізнавшись, що мешканка Маневицького району Волинської області ОСОБА_19 має труднощі матеріального характеру, а саме наявність кредитних зобов'язань перед банком міста Луцька, часті конфлікти в сім'ї, не працює і вважаючи, що дані обставини сприятимуть вчиненню злочину, обрала її предметом злочинного посягання.

Реалізовуючи єдиний злочинний умисел, ОСОБА_7 в січні 2008 року заручившись згодою осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, одержати ОСОБА_19 для подальшої сексуальної експлуатації, використовуючи уразливий стан останньої, який виник внаслідок тяжкого матеріального становища, а саме відсутності постійного місця роботи, засобів для існування, заборгованості по кредиту в банківську установу м. Луцька, зловживання батьків спиртними напоями і частих конфліктів в сім'ї, що виникали із-за матеріальної скрути, знаходячись за місцем проживання за адресою АДРЕСА_1, діючи згідно заздалегідь розробленого плану, запропонувала ОСОБА_19 займатися проституцією в нічному клубі Республіки Польща власниками якого є особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, а насправді в будинку розпусти замаскованому під „мотель Фама" та створюючи хибне уявлення про вигідність пропозиції, розповіла про високі заробітки та нібито вигідні умови праці, схиляючи таким чином останню до поїздки в Республіку Польща та зайняття вище зазначеною діяльністю за умови передачі частини її заробітку власникам будинку розпусти особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження.

Отримавши дану пропозицію, потерпіла вагалася її прийняти, оскільки такого роду діяльністю ніколи не займалася.

Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на досягнення бажаного результату, ОСОБА_7 систематично спілкуючись по телефону з потерпілою, шляхом здійснення психологічного впливу на ОСОБА_19 через умовляння та переконання у вигідності запропонованої діяльності, умов праці і заробітків, чим створюючи у останньої хибне сподівання виправити на краще своє життєве та матеріальне становище, продовжувала схиляти останню до поїздки в Республіку Польща для зайняття проституцією на вигідних їм умовах.

Крім того з метою подолання вагання ОСОБА_19 щодо діяльності і забезпечення потрібної їй поведінки, 21 січня 2009 року о 13 годині 35 хвилин зустрівшись з останньою на залізничному вокзалі в місті Ковелі, ОСОБА_7 продовжила переконувати потерпілу у вигідності запропонованої діяльності та в її присутності зателефонувала особам, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, яким повідомила, що підшукала і схилила ОСОБА_19 до зайняття проституцією в належному їм „мотелі", а також попросила поговорити з останньою, оскільки та виказує боязнь щодо поїздки.

Будучи об'єднанню єдиним злочинним умислом, виконуючи відведену їй роль особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження шляхом пояснення умов праці, про високі заробітки, відсутність будь якого фізичного та психологічного тиску, а також висловлюючи пропозицію приїхати до них в мотель займатися проституцією на запропонованих умовах, остаточно переконали останню у вигідності поїздки.

Створивши необхідні передумови для поїздки ОСОБА_19, ОСОБА_7, обумовивши по телефону з особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, умови і деталі передачі завербованої жінки, оплату її проїзду, 24 січня 2009 року потягом сполученням Київ -Берлін переправила ОСОБА_19 через пропускний пункт Ягодин державного кордону України в місто Жепін Республіки Польща та передала особам, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, для сексуальної експлуатації, як розрахунок за здійснення останніми працевлаштування на будівництво в Республіці Польща групи людей, котрих ОСОБА_7 за винагороду пообіцяла працевлаштувати в Республіці Польща, тобто здійснила незаконну угоду об'єктом якої є людина -ОСОБА_19

В свою чергу, особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, зустріли ОСОБА_19 на вокзалі міста, і будучи об'єднаним єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення бажаного результату, поселили потерпілу в будинку розпусти по вулиці Надторова, 16а в місті Жепін, який був замаскований під мотель „Фама", де забезпечили надання нею сексуальних послуг, а значну частину грошей отриманих від її діяльності привласнювали та розподіляли між учасниками злочинного угрупування, отримуючи значні прибутки від діяльності іншої особи.

Таким чином 24 січня 2009 року ОСОБА_7 разом із особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, діючи в складі організованої групи здійснили іншу незаконну угоду, об'єктом якої є людина - громадянка ОСОБА_19.

10. Крім того, ОСОБА_7 повторно, в січні 2009 року, діючи з корисливих мотивів і керуючись метою незаконного збагачення, в складі організованої групи, будучи її керівником, з відому і за згодою осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, достовірно знаючи, що мешканка м. Ковель Волинської області ОСОБА_20 є матеріально незабезпеченою, постійного місця роботи та стабільних заробітків немає, має на утриманні малолітню дитину, яку виховує та матеріально забезпечує самостійно, періодично виїжджає в Республіку Польща на сезонні сільськогосподарські роботи, обрала її предметом злочинного посягання.

Реалізовуючи єдиний злочинний умисел, ОСОБА_7 попередньо заручившись згодою осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, одержати ОСОБА_20 для подальшої сексуальної експлуатації, 20 січня 2009 року о 18.32 год. знаходячись за місцем проживання в АДРЕСА_1, використовуючи уразливий стан останньої, який виник внаслідок тяжкого матеріального становища, а саме відсутності постійного місця роботи та стабільних заробітків, відсутності коштів на проживання та утримання малолітньої дитини, яку виховує та матеріально забезпечує самостійно, виконуючи відведену їй роль, згідно заздалегідь розробленого плану, по телефону запропонувала ОСОБА_20 займатися проституцією в нічному клубі Республіки Польща власниками якого є особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, а насправді в будинку розпусти замаскованому під „мотель Фама" та використавши обман, який виразився в замовчуванні дійсних обставин праці, що полягали у передачі частини свого заробітку власникам „борделю", створюючи хибне уявлення про вигідність пропозиції, розповіла про високі заробітки та нібито вигідні умови праці, схиляючи таким чином останню до поїздки в Республіку Польща та зайняття вище зазначеною діяльністю за умови передачі частини її заробітку власникам будинку розпусти особам, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження.

А коли остання в категоричній формі відмовилась від вищевказаної пропозиції, ОСОБА_7 продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на досягнення бажаного результату, в період часу з 20 січня 2008 року до квітня 2009 року, шляхом здійснення психологічного впливу на потерпілу через умовляння та переконання у вигідності запропонованої діяльності, умов праці і заробітків, чим створюючи у ОСОБА_20 хибне сподівання виправити на краще своє матеріальне становище, продовжувала схиляти (вербувати) останню до поїздки в Республіку Польща для зайняття проституцією на вигідних їм умовах, .

Таким чином ОСОБА_7 спільно з особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, в період часу з 20 січня 2009 року до квітня 2009 року, діючи в складі організованої групи, шляхом обману і з використанням уразливого стану вчинили вербування громадянки України ОСОБА_20 з метою сексуальної експлуатації.

11. Крім того, ОСОБА_7 повторно, в січні 2009 року, діючи з корисливих мотивів і керуючись метою незаконного збагачення, в складі організованої групи, будучи її керівником, з відому і за згодою осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, достовірно знаючи, що мешканка Локачинського району Волинської області ОСОБА_1 є матеріально незабезпеченою, постійного місця роботи та стабільних заробітків не має, періодично виїжджає в Республіку Польща на сезонні сільськогосподарські роботи, обрала її предметом злочинного посягання.

Реалізовуючи єдиний злочинний умисел, ОСОБА_7 попередньо заручившись згодою осіб матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, одержати ОСОБА_1 для подальшої сексуальної експлуатації, 23 січня 2009 року о 17.05 год. знаходячись за місцем проживання в будинку АДРЕСА_1, використовуючи уразливий стан останньої, який виник внаслідок тяжкого матеріального становища, а саме відсутності постійного місця робота, низькою заробітною платою свого чоловіка, не хваткою коштів на проживання та утримання малолітньої дитини, виконуючи відведену їй роль, згідно заздалегідь розробленого плану, запропонувала ОСОБА_1 займатися проституцією в нічному клубі Республіки Польща власниками якого є особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, а насправді в будинку розпусти замаскованому під „мотель Фама" та використавши обман, який виразився в замовчуванні дійсних обставин праці, що полягали у передачі частини свого заробітку власникам „борделю", створюючи хибне уявлення про вигідність пропозиції, розповіла про високі заробітки та нібито вигідні умови праці, схиляючи (вербуючи) таким чином останню до поїздки в Республіку Польща та зайняття вище зазначеною діяльністю за умови передачі частини її заробітку власникам будинку розпусти особам, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження.

Отримавши дану пропозицію, потерпіла в категоричній формі відмовилась її прийняти, оскільки такого роду діяльністю ніколи не займалася і не бажала займатися.

Незважаючи на відмову, ОСОБА_7, продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на досягнення бажаного результату, в цей же день, шляхом здійснення психологічного впливу на потерпілу через умовляння та переконання у вигідності запропонованої діяльності, умов праці і заробітків, чим створюючи у ОСОБА_1 хибне сподівання виправити на краще своє матеріальне становище, продовжувала схиляти (вербувати) останню до поїздки в Республіку Польща для зайняття проституцією на вигідних їм умовах.

Таким чином ОСОБА_7 спільно з особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, 23 січня 2009 року, діючи в складі організованої групи, шляхом обману і з використанням уразливого стану вчинили вербування громадянки України ОСОБА_1 з метою сексуальної експлуатації.

12. Крім того, ОСОБА_7 повторно, в лютому 2009 року, діючи з корисливих мотивів і керуючись метою незаконного збагачення, в складі організованої групи, будучи її керівником, з відому і за згодою осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, шляхом обману та використання уразливого стану вчинила вербування ОСОБА_21 з метою сексуальної експлуатації.

Так Реалізовуючи єдиний злочинний умисел, ОСОБА_7 02 лютого 2009 року знаходячись за місцем проживання в будинку АДРЕСА_1, дізнавшись що мешканка Луцького району Волинської області ОСОБА_21 є матеріально незабезпеченою, використовуючи уразливий стан останньої, який виник внаслідок відсутності постійного місця роботи та засобів для існування, виконуючи відведену їй роль, в завуальованій формі запропонувала останній займатися проституцією в нічному клубі Республіки Польща власниками якого є особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, та створюючи хибне уявлення про вигідність пропозиції, розповіла про високі заробітки в межах 2000 євро в місяць, нібито вигідні умови праці, схиляючи таким чином останню до поїздки в Республіку Польща, однак недовіряючи в повній мірі ОСОБА_21 надала контактний номер телефону власників нічного клубу для подальшого спілкування.

Одночасно ОСОБА_7 цього ж дня відразу зателефонувала особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, котрій повідомила про свою пропозицію по працевлаштуванні ОСОБА_21 в нічному клубі і висловила підозру щодо щирості намірів останньої.

В свою чергу особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, виконуючи відведену їй роль в телефонній розмові з ОСОБА_21, також запропонувала останній приїхати до них в мотель займатися проституцією на запропонованих умовах і шляхом повідомлень умов праці, про високі заробітки, відсутність будь якого фізичного та психологічного тиску схиляла її до приїзду в Республіку Польща.

Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на досягнення кінцевого результату, що полягав у купівлі-продажі людини з метою сексуальної експлуатації, ОСОБА_7 заручившись згодою осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, одержати ОСОБА_21 для подальшої сексуальної експлуатації та шляхом подальшої розмови з останньою упевнившись в її скрутному матеріальному становищі і бажанні працевлаштуватися в Республіці Польща, в більш відвертій формі запропонувала займатися проституцією в нічному клубі Республіки Польща власниками якого є особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, а насправді в будинку розпусти замаскованому під „мотель Фама" за умови передачі частини її заробітку власникам будинку розпусти особам, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, та шляхом здійснення психологічного впливу на потерпілу через умовляння та переконання у вигідності запропонованої діяльності, умов праці і заробітків, чим створюючи у ОСОБА_21 хибне сподівання виправити на краще своє матеріальне становище, схилила (завербувала) останню до поїздки в Республіку Польща для зайняття проституцією на вигідних їм умовах.

Таким чином ОСОБА_7 спільно з особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, протягом 2-3 лютого 2009 року, діючи в складі організованої групи, шляхом обману і з використанням уразливого стану вчинили вербування громадянки України ОСОБА_21 з метою сексуальної експлуатації.

13. Крім того, ОСОБА_7 в лютому 2009 року діючи з корисливих мотивів і керуючись метою незаконного збагачення, в складі організованої групи, будучи її керівником, з відому і за згодою осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, дізнавшись, від активного члена злочинної групи ОСОБА_5, що мешканка м. Вознесенськ Миколаївської області ОСОБА_22 має труднощі матеріального характеру, є особою без постійного місця роботи, студенткою одного із приватних вузів Миколаївської області і вважаючи, що дані обставини сприятимуть вчиненню злочину, обрала її предметом злочинного посягання та доручила здійснити її вербування ОСОБА_5

Реалізовуючи єдиний злочинний умисел, ОСОБА_5 маючи право на працевлаштування людей за кордоном, чим прикриваючи свою незаконну діяльність, діючи за дорученням та узгоджено з ОСОБА_7, котра в свою чергу, попередньо заручившись згодою осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, одержати ОСОБА_22 для подальшої сексуальної експлуатації, використовуючи уразливий стан останньої, який виник внаслідок тяжкого матеріального становища, а саме відсутністю постійного місця роботи, засобів для існування та оплати навчання в приватному вузі, наявністю в сім'ї боргових зобов'язань перед банківськими установами, згідно заздалегідь розробленого плану, обманним шляхом, пропонуючи роботу офіціанта в нічному клубі міста Жепін, запропонувала та шляхом пропозицій створюючи при цьому хибне уявлення про отримання високих прибутків схилила ОСОБА_22 поїхати в Республіку Польща до осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, нібито в нічний клуб офіціантом, а насправді спільно з ОСОБА_7 мала намір продати в будинок розпусти замаскований під „мотель Фама".

Отримавши згоду на поїздку, ОСОБА_5 відправила СМС -повідомленням паспортні дані ОСОБА_22, ОСОБА_7 котра передала їх особам, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, для оформлення запрошення на роботу, а останні, в свою чергу, в найкоротший термін оформили та передали ОСОБА_7 на Україну запрошення для ОСОБА_22, де завуальовуючи свої злочинні наміри вказали роботу у вигляді офіціанта бару.

Створивши необхідні передумови для продажу, ОСОБА_7, з відому та за згодою ОСОБА_5 заздалегідь обумовивши по телефону з особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, умови і деталі передачі завербованої жінки, оплату її проїзду, 17 лютого 2009 року автомобілем НОМЕР_1, перемістили через пропускний пункт Ягодин державного кордону України в місто Жепін Республіки Польща, де передали її особам, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, отримавши від останніх за гр. ОСОБА_22 гроші в сумі 200 доларів США.

Продовжуючи свої злочинні дії, особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, будучи об'єднаним єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення бажаного результату, поселили потерпілу в будинку розпусти по вулиці Надторова, 16а в місті Жепін, який був замаскований під мотель „Фама", де забезпечили надання нею сексуальних послуг, а значну частину грошей отриманих від її діяльності привласнювали та розподіляли між учасниками злочинного угрупування, отримуючи значні прибутки від діяльності іншої особи.

Таким чином 17 лютого 2009 року ОСОБА_7, ОСОБА_5, особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, діючи в складі організованої групи здійснили купівлю - продаж громадянки ОСОБА_22, тобто торгівлю людиною.

14. Крім того, ОСОБА_7 повторно, в лютому 2009 року діючи з корисливих мотивів і керуючись метою незаконного збагачення, в складі організованої групи, будучи її керівником, з відому і за згодою осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, дізнавшись, від активного члена злочинної групи ОСОБА_5, що мешканка м. Вознесенськ Миколаївської області ОСОБА_23 має труднощі матеріального характеру, є особою без постійного місця роботи, схильною до зайняття проституцією і вважаючи, що дані обставини сприятимуть вчиненню злочину, обрала її предметом злочинного посягання та доручила здійснити її вербування ОСОБА_5

Реалізовуючи єдиний злочинний умисел, ОСОБА_5 маючи право на працевлаштування людей за кордоном, чим прикриваючи свою незаконну діяльність, діючи за дорученням та узгоджено з ОСОБА_7, котра в свою чергу, попередньо заручившись згодою осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, одержати ОСОБА_23 для подальшої сексуальної експлуатації й обумовивши грошову винагороду за передачу їм її, використовуючи уразливий стан останньої, який виник внаслідок тяжкого матеріального становища, а саме відсутністю постійного місця роботи, має на утриманні двоє малолітніх дітей, згідно заздалегідь розробленого плану, обманним шляхом, пропонуючи роботу офіціанта в нічному клубі міста Жепін, запропонувала та шляхом пропозицій створюючи при цьому хибне уявлення про отримання високих прибутків схилила ОСОБА_23 поїхати в Республіку Польща до осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, нібито в нічний клуб офіціантом, а насправді спільно з ОСОБА_7 мала намір продати в будинок розпусти замаскований під „мотель Фама".

Отримавши згоду на поїздку, ОСОБА_5 відправила СМС -повідомленням паспортні дані ОСОБА_23, ОСОБА_7 котра передала їх особам, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, для оформлення запрошення на роботу, а останні, в свою чергу, в найкоротший термін оформили та передали ОСОБА_7 на Україну запрошення для ОСОБА_23, де завуальовуючи свої злочинні наміри вказали роботу у вигляді офіціанта бару.

Створивши необхідні передумови для продажу, ОСОБА_7 з відому і за згодою ОСОБА_5, заздалегідь обумовивши по телефону з особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, умови і деталі передачі завербованої жінки, оплату її проїзду, 19 лютого 2009 року потягом сполученням Київ - Берлін переправили ОСОБА_23 через пропускний пункт Ягодин державного кордону України в місто Жепін Республіки Польща.

В свою чергу, особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, зустріли її на вокзалі міста, і будучи об'єднаним єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення бажаного результату, поселили потерпілу в будинку розпусти по вулиці Надторова, 16а в місті Жепін, який був замаскований під мотель „Фама", де забезпечили надання нею сексуальних послуг, а значну частину грошей отриманих від її діяльності привласнювали та розподіляли між учасниками злочинного угрупування, отримуючи значні прибутки від діяльності іншої особи.

Через декілька днів, після приїзду ОСОБА_7 в Республіку Польща, особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, передали останній гроші в сумі 200 доларів США як винагороду за ОСОБА_23

Таким чином 19 лютого 2009 року ОСОБА_7, ОСОБА_5, особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, діючи в складі організованої групи здійснили купівлю - продаж громадянки ОСОБА_23, тобто торгівлю людиною.

Не погоджуючись з вироком суду, прокурор який брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції у поданій на вирок апеляції, не оспорюючи кваліфікацію дій засуджених, вважає що вирок підлягає скасуванню через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених, неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення кримінально-процесуального закону. Зазначає, що незважаючи на відсутність пом'якшуючих відповідальність засуджених обставин, суд призначив покарання ближче до нижчої межі передбаченої санкцією статті закону, а також не призначив додаткового покарання у виді конфіскації майна. Не в повній мірі враховано характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, який відноситься до особливо тяжких. Просив вирок скасувати і постановити новий у відповідності до якого засудити за ч. 3 ст. 149 КК України ОСОБА_7 на 10 років позбавлення волі з конфіскацією належного майна та ОСОБА_6 на 9 років позбавлення волі з конфіскацією належного майна.

В поданій апеляції захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_7 вважає вирок суду незаконним у зв'язку з неправильним застосування норм матеріального та порушень норм процесуального права. Зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та зібраним доказам, які були досліджені в судовому засіданні. Зокрема, та обставина, що ОСОБА_7 визнана організатором не підтверджується матеріалами справи. В суді встановлено, що саме невстановлені особи знайшли ОСОБА_7, які і запропонували підшукати дівчат для заняття проституцією. Не підтверджується і те, що вона керувала організованою групою, здійснювала фінансування, з огляду на те, що навіть не була обумовлена конкретна винагорода за проституток чи організувала приховування злочинної діяльності, адже відкрито вивішувала оголошення, а розмови по телефону велись без конспірації. Вважає, що не можна вести мову про єдність і стійкість групи через відсутність єдиного плану і єдиної мети, оскільки з обвинувачення вбачається, що кожен співучасник мав свою мету в злочинній діяльності і досяг її. Стверджує, що припущенням і домислом є інкримінування кваліфікуючої ознаки вчинення дій з використанням уразливого стану, які не мають свого підтвердження доказами. При цьому судом не звернуто увагу на роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №13 «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини вчинені стійкими злочинними об'єднаннями». Просив змінити вирок суду та перекваліфікувати дії ОСОБА_7 з ч.3 на ч.2 ст.149 КК України, та обрати більш м'яке покарання, обмежившись фактично відбутим строком.

Засуджена ОСОБА_6 в поданій апеляції не погоджується з вироком суду і вважає, що він суперечить матеріалам справи та показанням свідків, які були допитані в ході судового розгляду. Вказує, що під час досудового та судового слідства не були досліджені обставини щодо уразливого стану потерпілих, хоча з'ясування даної кваліфікуючої ознаки має істотне значення для правильного вирішення справи. Також органами досудового слідства та під час судового слідства не було здобуто доказів за якими ознаками її дії кваліфіковані, як вчиненні організованою групою та не доведено про наявність структури, конфігурації та змісту стійких зв'язків між нею та іншими особами. Зазначає, що не встановлено та не наведено обставин, за якими вона усвідомлювала факт існування організованої злочинної групи та дала згоду на участь в ній, крім того здійснила дії, які підтвердили реальність її намірів. Також стверджує, що судом першої інстанції не були дотримані вимоги закону та всупереч ст.375 КПК України при новому розгляді справи їй з порушенням призначено покарання більше за попереднє.

Просила вирок суду щодо неї скасувати, а справу провадженням закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу злочину.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляцій, прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, що приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції та заперечив апеляції захисту, засуджених і їх захисників, які підтримали подані ними апеляції та заперечили апеляцію прокурора, висловлені позиції засуджені підтримали і в судових дебатах та останньому слові, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи, а суд, дотримуючись цих же принципів, оцінити зібрані докази в їх сукупності і згідно з вимогами ст.ст. 323, 324, 327, 334 КПК України постановити законний і обґрунтований вирок. При цьому обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена. Мотивувальна частина такого вироку повинна містити, крім формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину, ще й докази, на яких грунтується висновок суду з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає одні докази, приймаючи за основу інші.

Наведені вимоги законності свідчать, що перед постановленням вироку суд у порядку, визначеному кримінально-процесуальним законом, повинен розглянути всі докази, зібрані на підтвердження пред'явленого обвинувачення, дати оцінку наявним доказам на підставі всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи у їх сукупності та залежно від установлених обставин правильно застосувати кримінальний закон.

За результатами судового розгляду колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд постановив обвинувальний вирок з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, що не дає можливості дійти однозначного висновку про правильність застосування кримінального закону.

Відповідно до вимог ст.334 КПК України у мотивувальній частині обвинувального вироку повинно бути викладено формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини, мотивів злочину та докази, на яких ґрунтується висновок суду, із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази та доводи підсудних на свій захист.

Разом з тим, розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції всупереч вищевказаним вимогам закону не досліджуючи належним чином докази по справі, не з'ясував ролі підсудних в злочинах, а в основу тексту вироку поклав текст обвинувального висновку, чим порушив вказані вимоги закону та не врахував роз'яснень, викладених в п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" від 29.06.1990 року, відповідно до яких у мотивувальній частині вироку має бути викладений весь обсяг обвинувачення, визнаного судом доведеним, обставини справи, які визначають ступінь винності підсудних, їх роль у злочинах та докази, покладені судом в обґрунтування своїх висновків.

Аналіз матеріалів досудового слідства та судового рішення, постановленого по даній справі, дає підстави для висновку, що вирок суду, зокрема його мотивувальна частина, показання свідків, фактично є копією обвинувального висновку з дотриманням тієї ж стилістики та граматики, якою викладений обвинувальний висновок та з відсутністю належного аналізу досліджених по справі доказів, а покази підсудних і свідків, які були допитані у ході судового розгляду справи, у мотивувальній частині вироку суду не викладені.

Крім того, висновок суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивоване, при постановленні вироку суду належить дати аналіз усіх зібраних по справі доказів, тобто усіх фактичних даних, які містяться в показах свідків, підсудних, у висновках експертів та інших джерелах доказів, а також керуючись законом дати оцінку доказам з точки зору їх допустимості, достовірності і достатності.

Однак, при постановленні вироку щодо засуджених по даній кримінальній справі судом наведених вимог не виконано.

Згідно зі ст.ст.257, 326 КПК України вирок суду окрім того, що має бути законним та обгрунтованим, при цьому повинен ґрунтуватися лише на тих доказах, які були досліджені у судовому засіданні із достатнім обґрунтуванням своїх висновків.

Суд першої інстанції у вироку лише перелічив джерела доказів, які на думку суду підтверджують винуватість підсудних, без зазначення в більшості випадків даних, які містились в цих документах та протоколах проведених у справі слідчих дій, або ж навів дані, які містились в цих протоколах, та показах свідків, але не дав їм належної правової оцінки з точки зору обґрунтованості пред'явленого засудженим обвинувачення.

Постановлюючи вирок суд не достатньо дослідив і не мотивував належно наявність кваліфікуючих ознак за частиною другою інкримінованого злочину. Крім цього, також і ознак, які вказують на вчинення злочинів саме організованою групою, мети її створення, тривалості існування, набуття між її учасниками сталих, стабільних зв'язків, правил поведінки та характеру стосунків, які б забезпечували їх зорганізованість.

Урахувавши неодноразовість учинення ними діянь, розподіл ролей, суд дійшов висновку про винуватість засуджених у вчиненні злочинів у складі організованої групи.

Однак поза увагою суду залишилося те, що самі по собі неодноразовість вчинення злочинних діянь, їх частота та розподіл ролей не можуть свідчити про складну форму співучасті, якою є організована група.

Таке порушення кримінально-процесуального закону є істотним, воно не може бути виправлено крім як скасуванням вироку і направленням справи на новий судовий розгляд.

Оскільки суд першої інстанції свої висновки належним чином не мотивував, допустив суперечності у своїх висновках, що позбавляє апеляційну інстанцію можливості ці суперечності виправити і перевірити законність та обґрунтованість судового рішення та розглянути по суті апеляції захисту, у яких ставиться питання про неправильне застосування кримінального закону, яке потягло за собою призначення засудженим явно несправедливого покарання.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановленні вироку були допущені істотні порушення вимог кримінально -процесуального закону, а тому вирок суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно дослідити вищевказані обставини, дати їм належну оцінку та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Зазначене свідчить про неповноту судового слідства та про можливість неправильного та неповного встановлення фактичних обставин справи і істотного впливу на кваліфікацію інкримінованих у вину діянь. Наведене відповідно до ч.1 ст.370 КПК України перешкодило суду повно та всесторонньо розглянути справу і постановити законний, обґрунтований та справедливий вирок.

За таких обставин колегія суддів частково задовольняє апеляції прокурора, захисника в інтересах ОСОБА_7 і засудженої ОСОБА_6 та скасовує вирок і направляє справу на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

В ході нового судового розгляду слід детально перевірити зазначені доводи та вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства, дати належну оцінку доказам у справі та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляції прокурора, захисника ОСОБА_24 в інтересах засудженої ОСОБА_7 та засудженої ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок Луцького міськрайонного суду від 02 березня 2012 року відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 залишити попередній - підписку про невиїзд.

Головуючий

Судді