Справа № 2-7964/11 провадження № 22-ц/0390/934/2012 Головуючий у 1 інстанції:Івасюта Л.В.

Категорія: 27 Доповідач: Матвійчук Л. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.06.2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області:

головуючого - судді Матвійчук Л.В.,

суддів: Антонюк К.І., Мудренко Л.І.,

при секретарі - Семенюк О.А.,

з участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Павліка І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ КБ "Надра") про відшкодування збитків, завданих внаслідок неповернення коштів у строки, передбачені договором за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 квітня 2012 року,

в с т а н о в и л а :

21 листопада 2011 року ОСОБА_3 звернувся в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 29.10.2008 року між ним та відповідачем укладено договори строкового банківського вкладу № 668870 та № 668867 строком на 6 місяців з відсотковою ставкою 12,7 % річних, за якими він передав банку на рахунки відповідно по 40988.84 доларів США. По закінченню строку вкладу банк не повернув йому вкладених коштів. Відповідно до судових наказів від 10 липня 2009 року, виданих Луцьким міськрайонним судом за його заявою, стягнуто з боржника ВАТ КБ "Надра" на користь стягувача ОСОБА_3 депозит в сумі 626120 грн.92 коп. та понесені судові витрати. Судові накази набрали законної сили 29 липня 2009 року. 12.08.2009 року відкрито виконавче провадження, а 13 жовтня 2009 року між сторонами були підписані додаткові угоди до договорів строкового банківського вкладу від 29.10.2008 року, відповідно до яких депозити були пролонговані та виплачені 13 лютого 2011 року. Враховуючи, що вклад йому не було повернуто з 29 липня 2009 року по 13.10.2009 року просилив суд стягнути з відповідача в його користь індекс інфляції за договором вкладу за цей період в розмірі 6311,29 грн., 3% річних за невиконання грошового зобов'язання в сумі 3859,64 грн. та 3 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 02 квітня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до ПАТ КБ "Надра" про відшкодування збитків, завданих внаслідок неповернення коштів у строки, передбачені договором відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_3, покликаючись на незаконність оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати це рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення - частковому скасуванню з ухваленням нового рішення з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що між ОСОБА_3 та ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є відповідач, 29 жовтня 2008 року було укладено договори банківського вкладу (депозиту) "Мій вибір", оформлені в рамках пакету послуг ПП Базовий № 668870 та №668867 на суму відповідно по 40988,84 доларів США кожний строком на 6 місяців, тобто до 28 квітня 2009 року, з процентною ставкою 12,7% річних.

Судовими наказами Луцького міськрайонного суду № 2н-1097/09 та № 2н-1098/09 від 10 липня 2009 року, виданими у справі за заявою ОСОБА_3 до ВАТ КБ "Надра", стягнуто з боржника в користь стягувача депозити на загальну суму 626120,92 коп. та судові витрати по справі. Вимоги про стягнення відсотків по вкладу, 3% річних та інфляційних за весь період невиконання зобов'язання позивачем не заявлялись

Встановлені судом першої інстанції обставини підтверджуються сукупністю наявних у справі доказів, зокрема, договорами банківського вкладу "Мій вибір" в іноземній валюті, оформлені в рамках пакету послуг ПП Базовий, № 668870 та №668867 від 29.10.2008 року, згідно з якими банк прийняв від ОСОБА_3 на депозитний вклад грошові кошти відповідно по 40988,84 доларів США терміном на 6 місяців під 12,7 % річних (а.с. 4-5); судовими наказами Луцького міськрайонного суду № 2н-1097/09 та № 2н-1098/09 від 10 липня 2009 року, відповідно до яких стягнуто з боржника ВАТ КБ "Надра" в користь стягувача ОСОБА_3 депозити на загальну суму 626120,92 коп. та судові витрати по справі (а.с. 6-7); додатковими угодами до строкових банківських вкладах "Мій вибір" від 13.10.2009 року, згідно з якими сторони домовились про продовження строку користування грошовими коштами (а.с. 8-9); звітами по депозиту "Мій вибір" в валюті № 668867, № 668870 відкритому в Пакеті послуг ПП "Базовий" № 1378031 на дату 20.12.2011 року, з яких вбачається, що ОСОБА_3 29.10.2008 року вніс кошти на депозити відповідно на кожний по 40988,84 доларів США, 13.10.2009 року проведені операції виплати частини депозиту в сумі по 8197,77 доларів США та продовжено термін дії депозиту (а.с.29-30).

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача інфляційних та трьох процентів річних за порушення грошового зобов'язання суд виходив з того, що стягнення з боржника інфляційних та 3 % річних за час невиконання рішення суду законом не передбачено.

Проте, із висновком суду про відсутність підстав для стягнення 3 % річних від простроченої суми погодитись не можна.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) грошову суму (вклад), зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно із ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. 625 ЦК України наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому суд має виходити з того ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Таким чином, три проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і підлягають стягненню на користь позивача.

Крім того, видача судового наказу про стягнення з відповідача в користь позивача депозиту не припиняє обов'язку виконання грошового зобов'язання.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові про стягнення трьох процентів річних постановлено з порушенням вищенаведених норм матеріального права, його слід скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Отже стягненню з відповідача в користь позивача підлягає три проценти річних від простроченої суми за порушення грошового зобов'язання в сумі 3859,64 грн. (626120,92 (прострочена сума) х 3% х 75 днів (період прострочення з 29.07.2009 р. по 13.10.2009 року) : 365 днів = 3859,64).

Відмовляючи в позові в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що відшкодування моральної шкоди не передбачено укладеним між сторонами договором банківського вкладу.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі на відшкодування збитків та моральної шкоди.

Умовами укладеного між сторонами договору не визначено відшкодування моральної шкоди, як один із видів відповідальності.

Посилання позивача на те, що моральна шкода підлягає відшкодуванню на підставі ст.1167 ЦК України (підстави відповідальності за завдану моральну шкоду) не заслуговують на увагу, оскільки положення глави 82 ЦК України врегульовують правила деліктної відповідальності і не можуть застосовуватись до правовідносин, що виникли з порушення договірного зобов'язання.

Доводи позивача про необхідність стягнення в його користь інфляційних нарахувань на суму боргу є безпідставними, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті -гривні, а тому норми ст.625 ЦК України в цій частині поширюються лише на випадки прострочення виконання грошового зобов'язання, яке визначене договором у гривні. В даному ж випадку позивач уклав договір банківського вкладу в іноземній валюті.

Тому рішення суду в частині відмови в позові про стягнення інфляційних нарахувань на суму та про відмову в позові про відшкодування моральної шкоди відповідає вимогам законодавства та обставинам справи і підстав для його скасування чи зміни немає.

Частиною 1 ст. 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Виходячи з того, що позов задоволено частково, та з врахуванням вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України на користь позивача з ПАТ КБ "Надра" підлягає стягненню 64 грн. судового збору та 500 грн. витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314-315 ЦПК України. колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 задовольнити частково, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 квітня 2012 року в даній справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних від простроченої суми за порушення грошового зобов'язання скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" в користь ОСОБА_3 3 % річних від простроченої суми за порушення грошового зобов'язання в розмірі 3859 (три тисячі вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 64 (шістдесят чотири) коп. та судові витрати по справі в сумі 564 (п'ятсот шістдесят чотири) грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: