печерський районний суд міста києва
Справа №4-1517/08
П О С Т А Н О В А
Іменем України
27 червня 2008 року
Печерський районний суд м. Києва в складі :
Головуючого судді - Квасневскій Н.Д.,
при секретарі - Долгорук С.М.,
з участю прокурора - Дробот В.А.
розглянув в відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні ОРД, дізнання та досудового слідства прокуратури м Києва від 17.03.2008р. про касування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи відносно директора ВАТ „Електроприлад” ОСОБА_2. за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_2. зі скаргою на постанову старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні ОРД, дізнання та досудового слідства прокуратури м Києва від 17.03.2008р. про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи відносно директора ВАТ „Електроприлад” ОСОБА_2. за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, мотивуючи тим, що приводи та підстави для порушення кримінальної справи відсутні, відсутнє повідомлення рішення та акт перевірки діяльності підприємства які можуть бути підставами для порушення кримінальної справи.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1. просить вимоги викладені в скарзі підтримати, постанову про порушення кримінальної справи скасувати,
В судовому засіданні представник прокуратури м. Києва Дробот В.А. вважає, що при порушенні кримінальної справи були виконані вимоги КПК України, підстав для скасування вказаної постанови не вбачається, по справі проводиться перевірка діяльності підприємства.
Суд, вислухавши думку представника, прокурора, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінальної справи №50-4891, приходить до наступного.
Відповідно до ст. ст. 94, 97, 98 КПК України за наявності необхідних законних приводів та підстав, що свідчать про вчинення злочину порушується кримінальна справа.
Встановлено, що у період 2003 року у результаті операцій з відчуження будівель, розташованих по вул. Глибочинській в м. Києві порушені вимоги Законів України „Про податок на додану вартість”, чим не перерахував податок на прибуток.
В результаті перевірки отримані документи з БТІ м. Києва на підставі яких було проведено оцінку будівель та споруд відчуження яких відбулося в 2003році. Незалежним аудитором проведено аналіз договорів купівлі - продажу нежилих приміщень.
02.11.2007р. першим заступником прокурора міста Києва винесено постанову про скасування постанови про порушення кримінальної справи на підставі п.3 ст. 100 КПК України, а матеріали направлено до оперативного підрозділу податкової міліції для проведення додаткової перевірки.
20.11.2007р. оперуповноваженим УПМ ДПА у м. Києві винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно директора ВАТ „Електроприлад” ОСОБА_2. на підставі п.2 ст. 6 КПК України.
17.03.2008р. старшим прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні ОРД, дізнання та досудового слідства прокуратури м Києва винесена постанова про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи відносно директора ВАТ „Електроприлад” ОСОБА_2. за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.
З урахуванням вимог ст.ст. 22, 67, 97 КПК України слідчий до порушення кримінальної справи зобов'язаний був провести всебічну перевірку обставин справи, встановити як ті обставини, що свідчать про вчинення злочину, так і ті, з яких вбачається відсутність об'єктивних та суб'єктивних ознак злочину.
В постанові вказано що в порушенні кримінальної справи відмовлено з тих підстав, що підлягають доказуванню у кримінальній справі і ніяк не можуть бути встановлені в ході до слідчої перевірки.
В постанові зазначається, що „відповідно до вимог ст. 94 КПК України, приводом і підставою до порушення даної кримінальної справи є безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України”.
Згідно з вимогами п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.10.2004 року № 15 „Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів”, суб'єктом цього злочину можуть бути, зокрема, службові особи підприємства, установи, організації, на яких покладені обов'язки з ведення бухгалтерського обліку, подання податкових декларацій, бухгалтерських звітів, балансів, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою обов'язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів.
Однак у постанові прокурора відсутні будь-які вказівки на те, що ОСОБА_2 є суб'єктом даного злочину і що саме на нього відповідними внутрішніми документами та рішеннями були покладені обов'язки і відповідальність за ведення податкової звітності та сплату підприємством податків.
Крім того, виходячи з диспозиції ч. 1 ст. 212 КК України, даний злочин є умисним, на що також звернув увагу Пленум Верховного Суду України у п. 3 згаданої вище постанови.
Постанова про порушення кримінальної справи не містить жодних посилань на наявність умислу вказаної особи щодо ухилення від сплати податку з прибутку підприємства, та ще й в особливо великих розмірах.
В справі відсутній акт податкової перевірки і відсутнє рішення повідомлення, що не дає підстав для висновку про умисне вчинення особою злочину, і свідчить про відсутність суб'єктивної сторони цього злочину.
Крім того, всупереч вимогам п. 1 ч. 1 ст. 64 КПК України у постанові про порушення кримінальної справи прокурором не зазначено час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину, не вказано, які саме дії ОСОБА_2. підпадають під ознаки ч. 3 ст. 212 КК України, в чому конкретно вони полягають.
Не зважаючи на наявність у диспозиції ч. 2 ст. 212 КК України такої кваліфікуючої ознаки, як вчинення злочину „в особливо великих розмірах”, порушуючи кримінальну справу стосовно особи, прокурор не надав оцінки вказаним обставинам і натомість зазначив, що порушив вимоги Законів України „Про оподаткування прибутку підприємств” і „Про податок на додану вартість” в сумі 4 144 442 грн. та ПДВ в сумі 2762 956 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах. При цьому в постанові відсутні жодні дані, які б підтверджували обов'язок ОСОБА_2. перерахування до бюджету коштів.
Залишаючи поза увагою те, що кваліфікація діянь за ст. 212 КК України прямо залежить від розміру коштів, котрі не надійшли до бюджетів чи державних цільових фондів, - у постанові прокурора вказана сума податку на прибуток від сплати якого нібито ухилилися ОСОБА_2 і яка розцінена прокурором як „особливо великий розмір” не підтверджена жодним доказом. В постанові зазначено лише про не включення до валового доходу „прибутку” від операцій з відчуженням будівель у зазначеній сумі, що не є тотожним поняттю „податку”.
Прокурором при порушенні кримінальної справи не враховані вимоги п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України, згідно з якими злочин, передбачений ст. 212 КК, є закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування (тобто, сум узгоджених податкових зобов'язань, визначених згідно із Законом N 2181-III, а саме: з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, збір чи інший обов'язковий платіж, що відповідно до визначеного ст. 5 вказаного Закону порядку вважається узгодженим і підлягає сплаті.
не підтверджена жодним доказом.
Бланкетна диспозиція статті 212 КК України вказує на необхідність звернення до нормативно правових актів та законів податкового законодавства, якими визначено порушення закону.
Встановлення фактичних обставин справи, що підлягають доказуванню в кримінальній справі, не може ґрунтуватися на переконаннях особи, що проводить дізнання чи досудове слідство, не підтверджених матеріалами справи, а докази, що містять лише припущення, не перевірені та не підтверджені будь-якими іншими матеріалами справи, на підставі ст.ст. 65, 69 КПК України не можуть вважатися придатними для встановлення фактичних обставин подій, наявності чи відсутності в діях особи складу злочину.
Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова містить лише власну оцінку прокурором окремих матеріалів справи та припущення в частині ознак складу злочину, по яким перевірочні заходи не проводились в повному обсязі, що суперечить вимогам ст.ст. 22, 65, 67, 94, 97, 98 КПК України.
На підставі викладеного, суд вважає, що скаргу ОСОБА_1. в інтересах ОСОБА_2. на постанову старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні ОРД, дізнання та досудового слідства прокуратури м Києва від 17.03.2008р. про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи відносно директора ВАТ „Електроприлад” ОСОБА_2. за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 212 КК України слід задовольнити, постанову скасувати. В порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2. за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 212 КК України відмовити на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.
Керуючись ст. ст. 236-7, 236-8 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні ОРД, дізнання та досудового слідства прокуратури м Києва від 17.03.2008р. про касування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи відносно директора ВАТ „Електроприлад” ОСОБА_2. за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 212 КК України задовольнити.
Постанову старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні ОРД, дізнання та досудового слідства прокуратури м Києва від 17.03.2008р. про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи відносно директора ВАТ „Електроприлад” ОСОБА_2. за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 212 КК України скасувати.
В порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2. за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 212 КК України відмовити, на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.
На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом 7 діб.
Суддя: