Справа № 22а-4397/08

 

 

 

 

 

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

 

УХВАЛА

 

ІМЕНЕМ   УКРАІНИ

 

17 червня 2008 р.                                                                                                    місто Донецьк

 

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

 

 головуючого  судді - Шаптали Н.К. ,

 суддів Колеснік Г.А., Ляшенко Д.В.,

 при секретарі - Білоус К.І.

 

За участю сторін: сторони до суду не з'явились про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином;

 

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області - про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

 

за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області  на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2008 року, колегія;-

 

В С Т А Н О В И Л А :

 

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2008 року, було частково задоволено позов  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області  - про визнання неправомірними дій пенсійного фонду, по відмові позивачу в перерахунку пенсії згідно ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та відповідача було зобов'язано зробити такий перерахунок відповідно до вимог чинного законодавства.

 

 З даною постановою не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу в позові. З тих підстав, що усі розрахунки пенсій позивача були зроблені відповідно до вимог чинного законодавства виходячи з постанов Кабінету Міністрів України.

 

Колегія суддів заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, вважає, що постанова суду має бути залишена без змін а апеляційна скарга без задоволення.

До такого висновку колегія прийшла з огляду на наступне:

 

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції правильно  встановив, що позивач, який приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є інвалідом 2 групи, 1 категорії як учасник ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, з огляду на що, розмір його основної державної пенсії має визначатися на підставі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, а відповідно до ст. 50 вказаного Закону додаткова пенсія позивача має складати - 75%  мінімальної пенсії за віком, яка має бути перерахована  з 20.12.2007 року.

 

При цьому суд правильно вважав, що розміри даних видів пенсії мають обраховуватися з мінімальної пенсією за віком, яка не може бути меншою за розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб,  встановленого  державою.

 

Аналізуючи норми права відносно пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, судова колегія вважає, що при вирішенні даного спору суд 1-ї інстанції прийшов до правильного висновку, про необхідність, при розгляді даної справи, керуватися ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якою розмір основної державної  пенсій для інвалідів 2 групи постраждалих від Чорнобильської катастрофи не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Розмір додаткової пенсії відповідно до норм ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  для інвалідів 2 групи постраждалих від Чорнобильської катастрофи має складати 75% мінімальної пенсії за віком, яка не може бути меншою за прожитковий мінімум для непрацездатних осіб.

 

Колегія вважає, дані висновки суду першої інстанції, обґрунтованими, оскільки відповідно до вимог ст.46, 48 Конституції України громадяни України мають право на достатній життєвий, на соціальний захист, що включає і його право на забезпечення в старості. Більш того, пенсії та інші соціальні  виплати та допомоги мають забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні  гарантії» (далі ЗУ №2017 від 05.10.2000р.), встановлено, що він визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України - основних соціальних гарантій.

Відповідно до норм ст.ст. 5,6 ЗУ № 2017, основним державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, на підставі якого встановлюються та визначаються державні гарантії та стандарти в усіх сферах життєдіяльності населення, в тому числі й щодо дотримання соціальних гарантій  та стандартів підтримки інвалідів, осіб похилого віку.

 

Відповідно до ст.17 ЗУ №2017 основні  державні  соціальні гарантії  встановлюються законами України з метою забезпечення конституційних прав громадян на достатній життєвий рівень - до таких гарантій віднесено і  мінімальний розмір пенсії за віком та мінімальний розмір заробітної плати, - які не можуть бути меншими від прожиткового мінімуму встановленого законом - а саме, відповідно до ст. 62 Закону України «Про державний бюджет на 2007р.» - встановлено розмір прожиткового мінімуму на час звернення позивача з позовом  і він складає 410,06 грн., з огляду на що,  відповідно до наведених норм законів мінімальний розмір пенсії за віком також має обраховуватися з даного розміру.

 

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся з заявою про перерахунок пенсії до пенсійного фонду 20.12.2007 року і 24.12.2007р. пенсійним фондом йому було відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до вимог закону, в зв'язку з чим він і звернувся до суду.

 

Таким чином, доводи скарги відповідача про законність нарахування ним пенсії позивачу на підставі постанов Кабінету Міністрів України, виходячи з розміру мінімальної пенсії  в сумі 19,91 грн., колегія до уваги не бере, оскільки вони суперечать закону,  порушують конституційні права громадян даної категорії і ставлять їх в дискримінаційне положення по відношенню до інших категорій пенсіонерів, розмір пенсій який обчислюється з мінімальної пенсії за віком прирівняної до мінімального прожиткового мінімуму.

 

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно з'ясував усі обставини, що мають значення для справи та правильно встановив відповідні їм правовідносини, зробивши правильні висновки про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1, з огляду на що,  постанова суду має бути залишена без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

 

В повному обсязі ухвала виготовлена 20.06.2008 року.

 

 

Керуючись ст.ст. 195, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

 

 

УХВАЛИЛА:

 

 

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області - залишити без задоволення.

 

  Постанову  Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2008 року,  за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області - про визнання неправомірними дій пенсійного фонду, по відмові позивачу в перерахунку пенсії, та зобов'язання відповідача зробити такий перерахунок з 20.12.2007 року  - залишити без змін.

 

Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення та  може бути оскаржена у касаційному порядку  безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом місяця з дня виготовлення рішення в повному обсязі.

 

 

 

             Колегія суддів:                                                                                          Н.К.Шаптала                                      

 

 

Г.А. Колеснік                                 

 

 

Д.В. Ляшенко