Справа №1-196/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Тимощенко

Номер провадження 11/1890/185/12 Суддя-доповідач - Гончаров

Категорія - 3

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Гончарова М. В.,

суддів - Борсая В. М., Захарченка О. П.,

з участю прокурора - Кононенко К.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2 на вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 29 грудня 2011 року, яким

ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1

мешканець АДРЕСА_1,

раніше судимий 17.03.2011 року Глухівським міськрайонним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185, 69 КК України до штрафу в розмірі 510 грн.,

засуджений за ст. 187 ч. 3 КК України на 7 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 4 призначено покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення даним покаранням покарання, яке було призначено вироком від 17.03.2011 року та остаточно визначено 7 років позбавлення волі.

Засуджений за ст. 122 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ст. 146 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ст. 186 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі, за ст. 194 ч. 2 КК України на 6 років позбавлення волі, за ст. 115 ч. 2, п.п. 1, 9 КК України на 14 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у вигляді 14 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання покарань остаточно визначено до відбування ОСОБА_3 15 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_3:

- на користь потерпілої ОСОБА_4 10 000 грн. матеріальної шкоди та 300 000 грн. моральної шкоди;

- на користь експертної установи витрати за проведення дактилоскопічної експертизи - 337,68 грн., хімічної експертизи - 846 грн., ., хімічної експертизи - 846 грн., пожежно-технічної експертизи - 1800,96 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з вироком суду ОСОБА_3 засуджений за вчинення злочинів за наступних обставин.

ОСОБА_3, будучи неповнолітнім і перебуваючи у розшуку в зв'язку з неявкою до Глухівського міськрайонного суду та переховуючись від працівників міліції, 16 листопада 2010 року близько 19.00 год., з метою заволодіння коштами потерпілої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, проник у її будинок розташований за адресою: АДРЕСА_2. Побачивши ОСОБА_3 у кімнаті, потерпіла ОСОБА_5 почала виганяти його з приміщення будинку. Незважаючи на це, він, не бажаючи відмовитися від свого злочинного задуму, спрямованого на крадіжку грошових коштів самотньої пенсіонерки, приховуючи від ОСОБА_5 свої наміри, увівши жінку в оману, попросив дозволу залишитися на ніч і ОСОБА_5, дозволила йому переночувати у своєму будинку.

Прокинувшись близько 04.00 год. ранку 17 листопада 2010 року, ОСОБА_3 з метою доведення до кінця свого злочинного умислу, почав шукати гроші в залі будинку. Нічого не знайшовши ОСОБА_3, зайшов в приміщення де спала потерпіла ОСОБА_5 та наніс їй один удар рукою, внаслідок чого вона впала на підлогу, а потім нахилився до неї та почав навмисно душити, закривши рот потерпілої подушкою, застосовуючи тим самим насильство, небезпечне для житія та здоров'я потерпілої, використовуючи його як спосіб примусити віддати сховані гроші, змусив останню дістати заховані в скляній банці гроші в сумі 1200 грн. та віддати йому.

Наприкінці травня 2011 року ОСОБА_3 дізнався про те, що потерпіла ОСОБА_5 розповідає мешканцям с. Тополь та сусідніх з ним сіл про вчинений ним восени 2010 року розбійний напад та заволодіння її грошима. Обурившись на це, побоюючись відповідальності та покарання за вчинений злочин, ОСОБА_3 вирішив помститися потерпілій ОСОБА_5 шляхом застосування до неї погроз та насильства.

З цією метою, 01 червня 2011 року близько 19.00 год. ОСОБА_3 зайшов у двір домогосподарства ОСОБА_6, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, де одразу був помічений господаркою ОСОБА_5, яка, здогадуючись про його злочинні наміри, злякалась та намагалась сховатись в будинку. Однак, ОСОБА_3 використовуючи свою фізичну перевагу схопив її та затягнув у будинок, де помітив присутність родички потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Зрозумівши злочинні наміри ОСОБА_3, потерпіла ОСОБА_7 наказала йому негайно залишити будинок та припинити свої дії та одночасно з цим намагалася покликати на допомогу. Обурившись на такі слова та дії потерпілої ОСОБА_7, ОСОБА_3 схопив її за руку та вдарив її ногою в область лівого боку, спричинивши потерпілій ОСОБА_8 фізичний біль, від чого вона впала на підлогу. В цю мить потерпіла ОСОБА_5 спробувала втекти з будинку на вулицю, щоб покликати на допомогу, але неповнолітній ОСОБА_3 наздогнав її, затягнув у зал та вдарив її ногою у лівий бік тулубу, спричинивши переломи ребер, тобто тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Надалі ОСОБА_3 вирішив незаконно позбавити потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_7 волі з метою позбавлення їх можливостей покликати на допомогу та втекти з будинку та почав їх прив'язувати до ліжка за допомогою знайденої в будинку хустки, розірваної ним на смужки. Під час зв'язування потерпілої ОСОБА_5 він вдарив коліном в правий бік тулубу потерпілої ОСОБА_7 і з силою відштовхнув від себе, спричинивши фізичний біль. В цей час потерпіла ОСОБА_5 вирвалась і знову намагалась втекти з будинку через вхідні двері, але ОСОБА_3 вдруге її наздогнав, затягнув в зал та навмисно наніс потерпілій удар кулаком в правий бік тулуба, спричинивши переломи ребер, тобто тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В подальшому ОСОБА_3 прив'язав руки потерпілої ОСОБА_5 до металевої труби спинки ліжка та залишив у такому положенні. У такий же спосіб прив'язав руки потерпілої ОСОБА_7 до металевої труби другої спинки цього ж ліжка, також залишивши її у такому положенні.

Таким чином, підсудний ОСОБА_3, незаконно позбавив потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_7 волі.

Після вчинення вказаних дій по відношенню до потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_7, у ОСОБА_3 виник умисел на відкрите незаконне заволодіння належним їм майном і він знайшов у висувній шухлядці стола гаманець потерпілої ОСОБА_7 та діючи повторно та відкрито заволодів її грошима в розмірі 50 грн..

В подальшому ОСОБА_3, розуміючи що потерпілі позбавлені волі і не становлять для нього небезпеки, заснув на дивані в цій же кімнаті. Прокинувшись близько 03:00 год. 02 червня 2011 року, ОСОБА_3 помітив, що потерпілі залишилися прив'язаними до ліжка, де він їх залишив та розуміючи що він вчинив стосовно них тяжкі злочини, ОСОБА_3 вирішив позбавити потерпілих життя з метою укриття вказаних злочинів.

Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 підійшов спочатку до потерпілої ОСОБА_5 і за допомогою хустки, кінці якої намотав собі на руки, умисно, усвідомлюючи, що його протиправні дії призведуть до смерті потерпілої та бажаючи настання цих наслідків, вчинив стиснення органів шиї потерпілої, доки вона, на його думку, не перестала подавати ознаки життя.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 підійшов до потерпілої ОСОБА_7 та за допомогою знайденої в будинку мотузки зробив петлю, яку накинув на шию потерпілої, і, усвідомлюючи, що його протиправні дії призведуть до смерті потерпілої ОСОБА_7, та бажаючи настання цих наслідків, міцно затягнув та прив'язав другий кінець до спинки ліжка, навмисно стиснувши тим самим шию потерпілої ОСОБА_7, унеможлививши її дихання та через нетривалий час впевнився в тому, що вона перестала подавати ознаки життя.

Надалі ОСОБА_3 з метою знищення слідів злочину, підпалив будинок з середини у трьох місцях: ліжко в залі з тілами потерпілих, диван у кухні і сіно у прихожій.

Виконавши усі необхідні дії, які він вважав необхідними для вбивства потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_7, ОСОБА_3 впевнився в тому, що будинок почав горіти, після чого з викраденими грошима з місця пригоди зник.

Від вказаних протиправних насильницьких дій ОСОБА_3, внаслідок стиснення органів шиї мотузкою та дії оксиду вуглецю, що виділявся під час горіння викликаного вчиненим ОСОБА_3 підпалом, настала смерть потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_5 та був знищений пожежею будинок та майно на загальну суму 20 243 грн..

Адвокат ОСОБА_2 у поданій апеляції вказує, що обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 122 ч. 2; 146 ч. 2; 186 ч. 2; 115 ч. 2 п.п. 1, 9; 194 ч. 2 КК України ґрунтується тільки на показах самого підсудного і вважає, що його вина по цих епізодах не доведена, також вказує за ст. 187 ч. 3 КК України суд призначив занадто суворе покарання, тому просить змінити вирок суду, виключити з обвинувачення ст.ст. 122 ч. 2; 146 ч. 2; 186 ч. 2; 115 ч. 2 п.п. 1, 9; 194 ч. 2 КК України та пом'якшити покарання, застосувавши ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідь судді про суть вироку та поданої апеляції, пояснення прокурора, який вважав вирок суду законним і обґрунтованим, провівши судові дебати, виконавши вимоги ст. 318 КПК України, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що подана апеляція задоволенню не підлягає.

Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_3 у вчиненні 16.11.2010 року розбійного нападу, поєднаного з проникненням у житло підтверджені наведеними у вироку місцевого суду показаннями самого ОСОБА_3, свідків, а також іншими, зібраними у справі доказами, ретельно перевіреними та належно оціненими та правильно кваліфіковані за ст. 187 ч. 3 КК України і в апеляції не оспорюються.

Що стосується доводів апеляції про те, що вина ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 122 ч. 2; 146 ч. 2; 186 ч. 2; 115 ч. 2 п.п. 1, 9; 194 ч. 2 КК України не доведена матеріалами справи, то вони не заслуговують на увагу, оскільки такі висновки суду ґрунтуються на доказах, досліджених в судовому засіданні та детально викладених у вироку.

Так, незважаючи на часткове визнання ОСОБА_3 в судовому засіданні своєї вини, суд дійшов обґрунтованого висновку про його винуватість вчиненні зазначених злочинів, оскільки вона підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, сам ОСОБА_3, в присутності батька і двох понятих 03.06.2011 року написав явку з повинною (т.1 а.с. 24), в якій зізнався у тому, що вбив двох жінок похилого віку, забрав гроші в сумі 50 грн. та підпалив будинок в трьох місцях.

В цей же день, ОСОБА_3, даючи покази під час дізнання (т. 1 а.с. 190-111), а також будучи допитаним в якості підозрюваного з застосуванням відеозапису (т. 2 а.с. 140-148) надав детально розповів про обставини вчинення ним злочинів 01.06.2011 - 02.06.2011 року.

Під час відтворення обстановки і обставин події 03.06.2011 року ОСОБА_3 детально розповів та показав механізм застосування насильства щодо потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_7.

За висновками додаткових судово-медичних експертиз № 60-Б від 15 липня 2011 року та № 61-Б від 15 липня 2011 року вбачається, що механізм утворення тілесних ушкоджень виявлених на трупах ОСОБА_5 та ОСОБА_7 відповідає механізму їх утворення за обставин продемонстрованих підозрюваним ОСОБА_3 під час слідчої дії - відтворення обстановки та обставин події.

Згідно висновків судово-медичних експертиз смерть потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_7 настала внаслідок стиснення органів шиї мотузкою та дії оксиду вуглецю, який виділявся під час горіння будинку та майна. Крім того, у потерпілої ОСОБА_5 були виявлені переломи ребер праворуч та ліворуч та переломи обох верхніх ріжків щитовидного хряща, а у потерпілої ОСОБА_7 був виявлений перелом під'язикової кістки.

Під час допиту в якості обвинуваченого ОСОБА_3 визнавав себе винним у вчиненні зазначених злочинів.

Покази, дані ОСОБА_3 на досудовому слідстві є логічними, послідовними та об'єктивно узгоджуються з іншими матеріалами справи, а тому суд обґрунтовано поклав їх в основу вироку.

Разом з тим, не заслуговують на увагу твердження ОСОБА_3 про те, що ці покази були дані ним під тиском працівників міліції. Ці його доводи були перевірені судом і не знайшли свого підтвердження. За результатами прокурорської перевірки 28.10.2011 року була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно працівників Глухівського МВ за фактами, викладеними ОСОБА_3 під час судового слідства (т. 2 а.с. 327-329).

Крім цього, достовірність показів ОСОБА_3 підтвердив допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9, який показав, що 03.06.2011 року він був присутній в якості понятого при проведенні слідчої дії - відтворення обстановки та обставин події з раніше незнайомим йому ОСОБА_3, який розповів про обставини вбивства ним двох жінок ОСОБА_5 та ОСОБА_7, а потім самостійно вказав місцезнаходження будинку потерпілих, показав як наносив удари руками і ногами, як душив їх і де залишив лежати, а потім показав три місця в будинку, де він вчинив підпали. При цьому він все розповідав і показував добровільно і ніякого тиску на нього з боку присутніх не було.

Ці покази свідка та покази ОСОБА_3 підтверджуються висновком пожежно - технічної експертизи № 18 від 08 липня 2011 року, в якій вказано, що причиною пожежі в житловому будинку за адресою. АДРЕСА_3. є занесення відкритого джерела вогню сторонньою особою. Пожежа почалася в будинку за адресою: АДРЕСА_3, з кухні, де був розташований диван та кімнати №2 під ліжком. Далі вогонь по легкозаймистим конструкціям, а саме підлога, стіни, дах та домашні речі перейшов на весь об'єм житлової будівлі (том № 2 а.с. 110).

Також, допитаний в якості свідка на досудовому слідстві батько ОСОБА_3 ОСОБА_10 (т.1 а.с. 152-153) підтвердив, що він був присутній при допиті його сина і чув, як той розповідав все про умисне вбивство і по зовнішньому вигляду він не брехав.

Допитана в якості свідка на досудовому слідстві мати ОСОБА_3 ОСОБА_11 (т.1 а.с. 152-153) пояснила, що під час побачення їй син розповідав про те, що він причетний до вбивства ОСОБА_5 та ОСОБА_7 та підпалу їх будинку.

Згідно з висновком стаціонарної комплексної психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_3 не страждає на хронічне душевне захворювання, недоумство, тимчасовий розлад душевної діяльності, або інший хворобливий стан і не страждав на такі в період часу вчинення злочинів. Також він в період скоєння злочинів не перебував у стані фізіологічного афекту, або в іншому емоційному стані, що міг істотно вплинути на його відносини з потерпілими.

На підставі оцінки і аналізу наведених доказів, які повно і всебічно перевірялися в судовому засіданні, суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_3 в розбійному нападі, поєднаному з проникненням у житло, в умисному спричиненні тілесних ушкоджень середньої тяжкості потерпілій ОСОБА_6 вчиненому з метою залякування потерпілої та примусу до певних дій, у незаконному позбавленні волі двох осіб, у відкритому викраденні чужого майна, вчиненому повторно, в умисному вбивстві двох осіб з метою приховати інші злочини, умисному знищенні майна потерпілих, вчиненому шляхом підпалку.

Суд дійшов такого висновку, виходячи з сукупності всіх обставин вчинених злочинів і правильно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_3 за ст.ст. 187 ч. 3; 122 ч. 2; 146 ч. 2; 186 ч. 2; 115 ч. 2 п.п. 1, 9; 194 ч. 2 КК України.

Твердження в апеляції адвоката ОСОБА_2 про недоведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні цих злочинів належно перевірялися в судовому засіданні і обґрунтовано визнані безпідставними, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються зібраними у справі та покладеними в основу вироку доказами.

Що стосується доводів апеляції адвоката про суворість призначеного ОСОБА_3 покарання, то вони є безпідставними.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд врахував ступінь і характер суспільної небезпеки скоєних ним злочинів, особу винного: який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання та навчання характеризується негативно та врахував у якості обставини, що пом'якшує покарання його неповнолітній вік, а у якості обставин, що обтяжують покарання рецидив злочину, скоєння злочину відносно осіб похилого віку та призначив покарання, яке є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, тому підстав для пом'якшення покарання призначеного вироком суду, як про це ставиться питання в апеляції, колегія суддів не вбачає.

Отже, вирок суду щодо ОСОБА_3 є законним і обґрунтованим, будь-яких підстав для його скасування чи зміни при перевірці справи в апеляційному порядку не виявлено, а тому апеляція адвоката ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 362, 366, 367 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 29 грудня 2011 року відносно ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію адвоката ОСОБА_2 - без задоволення.

СУДДІ:

Гончаров М. В. Борсай В. М. Захарченко О. П.