3

Справа № 0907/6168/2012

Провадження № 11/0990/315/2012

Категорія ч.3 ст.185 КК України

Головуючий у 1 інстанції Болюк І.І.

Суддя-доповідач Томенчук Б.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Томенчука Б.М.,

суддів Гандзюка В.П., Кавацюка М.Ф.,

з участю прокурора Свірідова Д.І.,

засудженого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого на постанову Івано-Франківського міського суду від 25 квітня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

вказаною постановою відмовлено в задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, розлученого, українця, громадянина України,

засудженого вироком Івано-Франківського міського суду від 09.03.2011 року за ст.ст.185 ч.1, 185 ч.2, 15, 185 ч.3, 185 ч.3 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі.

Постановою Івано-Франківського міського суду від 25 квітня 2012 року відмовлено в задоволенні подання начальника Івано-Франківського слідчого ізолятора та голови спостережної комісії при Івано-Франківському виконкомі про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі.

Прокурор в апеляції просить постанову скасувати з підстав невідповідності висновків суду, викладених у постанові, фактичним обставинам справи, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що при винесенні постанови судом не враховано ті обставини, що засуджений відбув 2 роки 2 місяці та 23 дні від призначеного покарання, щиро розкаюється у вчиненому, приймає участь у програмах диференційованого виховного впливу "Духовне відродження" та "Фізкультура і спорт", не підтримує негативних позицій засуджених, вперше судимий, зарахований на посаду робітника по обслуговуванню та поточного ремонту.

В своїй апеляції засуджений ОСОБА_2 покликається на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції з мотивів неправильного застосування кримінального закону та неповного дослідження всіх обставин справи. Просить постанову суду від 25 квітня 2012 року скасувати та постановити нове рішення, яким умовно-достроково звільнити його від відбування покарання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора та засудженого, які підтримали подані апеляції та просять скасувати постанову суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи і мотиви апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, підлягає до задоволення, а апеляція засудженого до часткового задоволення з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема копії вироку Івано-Франківського міського суду від 09 березня 2011 року, ОСОБА_2 був засуджений ст.ст.185 ч.1, 185 ч.2, 15, 185 ч.3, 185 ч.3 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі.

Розглядаючи по суті подання начальника Івано-Франківського слідчого ізолятора та голови спостережної комісії при Івано-Франківському виконкомі про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі, суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку, відмовивши у його задоволенні.

Відповідно до положень ч.2, п.2 ч.3 ст.81 КК, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, а також після фактичного відбуття ним не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин.

Як вбачається з матеріалів справи, на час розгляду подання 25 квітня 2012 року, засуджений ОСОБА_2 відповідно до вимог ст.81 КК, відбув більше 2/3 призначеного йому покарання у виді позбавлення волі, а саме 2 роки 2 місяці та 23 дні.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 26.04.2002 року ''Про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким'' умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Як вбачається з матеріалів справи, засуджений довів своє виправлення позитивним відношенням до праці, участю у програмах диференційованого виховного впливу "Духовне відродження" та "Фізкультура і спорт", зарахований на посаду робітника по обслуговуванню та поточного ремонту, позитивними характеристиками, а також наявністю подяки начальника слідчого ізолятора за сумлінну поведінку до праці та відсутністю стягнень, що підтверджується відповідною довідкою ((том 4, а.с.65,66,67).

Натомість, у постанові суду вказано, що позитивні дані про особу засудженого не можуть бути достатньою підставою для його умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

За таких обставин колегія суддів вважає апеляційні доводи підставними.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 367, 382 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити, апеляцію засудженого задовольнити частково, постанову Івано-Франківського міського суду від 25 квітня 2012 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд.

Головуючий Б.М. Томенчук

Судді В.П. Гандзюк

М.Ф. Кавацюк

Згідно з оригіналом

Суддя Б.М. Томенчук