КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 травня 2012 року місто Київ № 2а-2039/12/1070
12.52
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників
позивача:- ОСОБА_1,
відповідача:- ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Експансія»(представник ОСОБА_1)
доДержавної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби
провизнання протиправними податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія»(представник ОСОБА_1), звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 03.05.2012 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17.05.2012 року.
17.05.2012 року в судовому засіданні оголошено перерву до 23.05.2012 року. Представник позивача надав суду письмові пояснення щодо економічної суті збитків. Представник відповідача надав суду заперечення на адміністративний позов.
В призначений день та час 23.05.2012 року в судове засідання з'явився представник позивача та представник відповідача.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, просив суд відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія»про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Експансія»є юридичною особою, зареєстрованою Києво-Святошинською РДА Київської області 02.12.2002 року, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 088561, адреса місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво-святошинський район, місто Вишневе, вулиця Промислова, 5, ідентифікаційний номер: 32294905.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 14.11.2011 року було проведено перевірку позивача, за результатами якої був складений Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року № 22/1501/32294905.
Перевіркою встановлено та в акті зафіксовано порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток згідно пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України.
За результатами розгляду заперечень позивача на Акт перевірки віл 14.11.2011 року відповідачем в частині строку проведення камеральної перевірки прийнято на користь платника.
Відповідачем 19.12.2011 року було проведено перевірку позивача, за результатами якої ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області був складений Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартал № 51/1501/32294905.
Перевіркою встановлено та в акті зафіксовано факт завищення платником податку від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 51 521 448, 00 гривень та занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 3 051 660, 00 гривень.
Позивачем на адресу відповідача було направлено заперечення на Акт перевірки від 19.12.2011 року № 51/1501/32294905.
06.01.2012 року відповідачем розглянуті заперечення позивача на акт перевірки, відповідно, листом № 81/10/15-125 про розгляд заперечення, висновки Акту перевірки залишено без змін.
На підставі Акту перевірки від 19.12.2011 року № 51/1501/32294905, відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 12.01.2012 року № 0000221501 та від 12.01.2012 року № 0000231501.
Позивач, не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями від 12.01.2012 року № 0000221501 та від 12.01.2012 року № 0000231501, оскаржив їх в адміністративному порядку шляхом подання первинної скарги від 31.01.2012 року № 52.
Рішенням ДПС у Київській області від 27.03.2012 року № 559/10/10-206/98-272 про результати розгляду скарги, вирішено залишити без змін податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012 року № 0000231501, а податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012 року № 0000221501 -скасовано на 13 268 085, 00 гривень у частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.
Позивач, не погодившись з Рішенням ДПС у Київській області від 27.03.2012 року № 559/10/10-206/98-272 про результати розгляду скарги та податковими повідомленнями-рішеннями від 12.01.2012 року № 0000221501 та від 12.01.2012 року № 0000231501, оскаржив їх в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДПС України від 06.04.2012 року № 251.
Рішенням ДПС України від 17.04.2012 року № 6776/6/10-2415 про результати розгляду скарги, вирішено залишити без розгляду скаргу позивача у зв'язку з тим, що вона не була підписана.
Таким чином, не погодившись з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати вищевказані податкові повідомлення-рішення.
Під час судового розгляду справи позивачем були надані пояснення щодо економічної сутності збитків, які полягали у перевищенні розміру витрат, понесених позивачем над розміром доходів, одержаних ним у відповідних податкових періодах.
Деталізація зазначених доходів та витрат наведена у підтверджуючих документах: податкових деклараціях, копії яких наявні в матеріалах справи.
Основною причиною збитків підприємства позивача було падіння курсу гривні по відношенню до долара США з 2008 року, оскільки позивач мав валютні кредити, сплата яких по теперішньому курсу валют приносить підприємству збитки. Це, зокрема, видно з рядка 350 (нерозподілений прибуток (непокритий збиток)) балансів за 2007, 2008, 2009, 2010 роки та ІІІ квартал 2011 року, де на 2007 рік позивач мав прибуток, а з 2008 року -збитки.
13.04.2007 року між позивачем та ЗАТ «Внєштрогбанк (Україна)»був укладений договір про надання невідновлюваної відкличної кредитної лінії № 10-0604/131к-07, згідно якого позивач отримав 7 000 000 доларів США зі сплатою 11, 25 % річних.
02.08.2007 року між позивачем та ЗАТ «Альфа-Банк»був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 208-МВ/07, згідно якого позивач отримав 7 853 500 доларів США зі сплатою 12, 75 % річних.
17.05.2006 року між позивачем та ЗАТ «Внєштрогбанк (Україна)»був укладений договір про надання невідновлюваної відкличної кредитної лінії № 10-0604/179к, згідно якого позивач отримав 7 500 000 доларів США зі сплатою 12, 2 % річних.
Отримані позивачем кошти по вищевказаним договорам використовувалися на реконструкцію нежилого вбудованого приміщення, купівлю торгівельного обладнання, придбання товарів, погашення кредиторської заборгованості перед контрагентами.
У судовому засіданні досліджено баланси, звіти про фінансові результати, декларації з податку на прибуток підприємства, договори з банками, акти приймання робіт (надання послуг), виписки з банку про отримання кредиту, перерахування коштів контрагентам, договори підряду, первинні бухгалтерські документи на підтвердження господарської діяльності. Всі документи після дослідження були повернуті представнику позивача.
Відповідач щодо правильності формування витрат за попередні періоди не заперечував.
Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:
якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Згідно даних декларації з податку на прибуток позивача за результатами ІІ кварталу 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування (рядок «07») склало: 41 210 430, 00 гривень, в тому числі від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року (рядок «06.6»декларації) становить 51 521 448, 00 гривень.
Згідно даних декларації І кварталу 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування (рядок «08»графа) складає 51 521 448, 00 гривень, в тому числі збитки минулих періодів (рядок «04.9») 64 070 047, 00 гривень. Тому, виходячи з даних декларації за І квартал 2011 року від'ємне значення об'єкту оподаткування становить 64 070 047, 00 гривень та яке підлягає включенню до витрат ІІ кварталу 2011 року.
Відповідачем за даними декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування (рядок «07») становить - 38 253 363, 00 гривень, в тому числі від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року (рядок «06.6»декларації) вказано 51 521 448, 00 гривень.
Таким чином, податковий орган зазначив, що за результатами камеральної перевірки встановлено факт завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суми 51 521 448, 00 гривень та нараховане грошове зобов'язання на суму 3 051 660 гривень.
Слід зазначити, що відповідачем невірно зменшувалися суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 51 521 448, 00 гривень, а податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм чинного законодавства, виходячи з наступного.
У рядку «08»податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року, позивачем задеклароване від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 51 521 448, 00 гривень та у рядку «04.9»в сумі 64 070 047, 00 гривень. Зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року увійшло до І кварталу 2011 року відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».
Водночас, твердження відповідача суперечать нормам чинного законодавства України з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
Керуючись наведеною нормою, до 01.04.2011 року при врахуванні від'ємного значення об'єкта оподаткування позивач керувався статтею 6 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з пунктом 6.1 якої, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
У 2010 році норми вищевказаного пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.
У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
Тобто, розраховане за підсумками 2010 року від'ємне значення об'єкта оподаткування включалося згідно з вимогами Закону, до витрат І кварталу 2011 року та враховувалось при розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками цього кварталу.
Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодах з 01.04.2011 року встановлений статтею 150 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:
якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Вищевказана норма передбачає включення до витрат ІІ кварталу 2011 року суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року відповідно до вимог законодавства.
Абзац 3 пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України передбачає, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Вищевказана норма передбачає порядок обрахування у 2011 році від'ємного значення оподаткування наростаючим підсумком без встановлення жодних особливостей щодо методології його розрахунку за підсумками І кварталу 2011 року.
Натомість, податковим органом не врахованого того, що в періоді до 01.04.2011 року положення Податкового кодексу України не діяли, однак діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відтак, позивач, здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи від'ємне значення об'єкта оподаткування, мав керуватися положеннями саме вказаного Закону, що, як встановлено судом, і зроблено останнім.
Законодавством чітко закріплена можливість врахування в складі валових витрат І кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року, а також подальше включення всього без виключення від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року до повного його погашення у витрати ІІ кварталу 2011 року, ІІ-ІІІ кварталу 2011 року та його значення у рядку «06.6»податкової декларації з податку на прибуток.
Згідно декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року у складі витрат рядок «04»(сума -613 403 632, 00 гривень) позивачем зазначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (рядок «06.6») у сумі 51 521 448, 00 гривень, що відповідає даним рядка «08»декларації за І квартал 2011 року (об'єкт оподаткування), як це і передбачено пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.
У декларації за ІІ-ІІІ квартал позивачем зазначено у рядку 06.6 від'ємне значення попереднього періоду - 51 521 448, 00 гривень, у рядку 07 -об'єкт оподаткування усіх видів діяльності -38 252 363 гривень.
Виходячи із системного аналізу вищевказаних законодавчих норм, порядок формування витрат у 2011 році з введенням в дію розділу ІІІ Податкового кодексу України залишився таким, як і порядок, що визначений Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Жодною з вищенаведених норм не встановлено, що об'єкт оподаткування платника податку за підсумками ІІ-ІІІ кварталів 2011 року обраховується з виключенням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік.
Також, слід зазначити, що до проведення перевірки декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року відповідачем 14.11.2011 року проводив камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року стосовно збитків 2010 року.
05.12.2011 року відповідач повідомив позивача про ухвалення рішення в частині строку проведення камеральної перевірки на користь платника податків.
Фактично дані декларації на прибуток за ІІ квартал 2011 року, в якій включені збитки 2010 року, правильні. Доказів, що за наслідками перевірки за ІІ квартал 2011 року відповідачем приймалися податкові повідомлення-рішення суду не надано.
Також, суд вважає за необхідне відмітити, що рішенням ДПС у Київській області від 27.03.2012 року № 559/10/10-206/98-272 про результати розгляду скарги, вирішено залишити без змін податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012 року № 0000231501, а податкове повідомлення-рішення від 12.01.2012 року № 0000221501 -скасовано на 13 268 085, 00 гривень у частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.
Водночас, податкове повідомлення-рішення за наслідками розгляду у ДПС у Київській області, відповідачем в порушення норм податкового законодавства не було винесено.
Так, відповідно до підпункту 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.
Відповідно до частини другої пункту 3.4 розділу ІІІ Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 року № 985 якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, якому присвоюється номер та вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.
Також, слід відмити окремо щодо податкового повідомлення-рішення від 12.01.2012 року № 0000231501, яким визначено грошове зобов'язання на суму 3 051 660 гривень.
Як зазначалося, рішенням ДПС у Київській області первинна скарга позивача задоволена частково та скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000221501 на суму 13 268 085 гривень.
Позивачем від'ємне значення об'єкта оподаткування за ІІ-ІІІ квартал 2011 року задекларовано в сумі 51 521 448 гривень. ДПС у Київській області визнало правомірним від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 13 268 085 гривень.
Таким чином, об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності дорівнює (рядок 07) 0 гривень. Отже, податкове повідомлення -рішення № 0000231501, яким визначено грошове зобов'язання на суму 3 051 660 гривень за наслідками розгляду у ДПС У Київській області автоматично повинно було бути скасовано, тільки з тієї підстави, що суму з 51 521 448 гривень було зменшено до 38 253 363 гривні.
Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позивач правомірно сформував від'ємне значення об'єкту оподаткування за ІІ-ІІІ квартал 2011 року, а саме включив до складу витрат цих періодів від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року, який в свою чергу було сформовано за підсумками 2010 рік, як це і передбачено чинним законодавством України.
На підставі вищевикладеного, підстав для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у податкового органу не було, та як наслідок, прийняття податкових повідомлення-рішень вважається протиправним.
Тобто, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, висновки викладені в Акті перевірки призводять до звуження прав платника податку на прибуток, відтак податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
В силу пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідач не надав суду обґрунтованих доказів та підстав, якими керувався під час винесення спірного рішення.
Суд, заслухавши думку сторін, всебічно та об'єктивно дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 -163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 12.01.2012 року № 0000221501 в частині розміру 38 253 363 (тридцять вісім мільйонів двісті п'ятдесят три тисячі триста шістдесят три) гривні 00 копійок та від 12.01.2012 року № 0000231501 у розмірі 3 051 660 (три мільйони п'ятдесят одна тисяча шістсот шістдесят) гривень 00 копійок.
3. Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Експансія» судові витрати з Державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби грошові кошти в розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 копійок.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Шевченко А.В.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 25 травня 2012 р.