КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 травня 2012 року 2а-1678/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Юнівест Маркетинг"
доФастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Юнівест Маркетинг" (далі - Позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 листопада 2011 року № 0000252302, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 47510,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 23755,00 грн.
В основу визначення податкових зобов'язань згідно із зазначеним податковим повідомленням-рішенням податковим органом покладено висновки про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених контрагенту - Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецметалопрокат" у складі ціни за надані послуги. На думку податкового органу, позивач не мав права формувати податковий кредит, оскільки згідно автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено завищення податкового кредиту.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки господарська операція належним чином відображена у бухгалтерському та податковому обліку та в податковій звітності. Позивач стверджував, що він правильно визначив податкові зобов'язання з податку на додану вартість, тому просив суд податкове повідомлення-рішення визнати протиправним та скасувати.
У письмових запереченнях, наданих до суду, Відповідач проти позову заперечує обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, просив суд у задоволенні позову відмовити.
23 травня 2012 року представники Позивача та Відповідача подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Юнівест Маркетинг" є юридичною особою, що зареєстрована 09.06.1994 року Виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Фастівській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області з 13.06.1994 року за № 390, зареєстроване як платник податку на додану вартість
У жовтні 2011 року посадовою особою Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодах за серпень 2011 року
За результатами проведеної перевірки Відповідачем складено Акт перевірки №398/66-2302-30059685 від 03.11.2011 року, згідно якого встановлено порушення позивачем п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за липень 2011 року в розмірі 47510,00 грн., в результаті чого на порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України завищено суму бюджетного відшкодування за серпень 2011 року в розмірі 47510,00 грн.
Висновки податкового органу пов'язуються із тим, що згідно автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено завищення позивачем податкового кредиту, оскільки наявна розбіжність між даними щодо виданих податкових накладних контрагентом позивача - ТОВ "Спецметалопрокат" та податкових накладних, отриманих позивачем.
На підставі висновків Акту перевірки № 398/66-2302-30059685 від 03.11.2011 року Фастівською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 28 листопада 2011 року № 0000252302, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 47510,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 23755,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до вищестоящого податкового органу в порядку адміністративного судочинства, однак скаргу було залишено без задоволення.
У подальшому позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, регулюються статтею 198 Податкового кодексу України.
Так, пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з суми податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2011 року позивач придбав у ТОВ "Спецметалопрокат" фарбу офсетну на загальну суму 710370,42 грн., в тому числі ПДВ - 118395,01 грн.
Факт отримання позивачем фарби офсетної підтверджується отриманими від ТОВ "Спецметалопрокат" податковими накладними від 07.07.2011 року № 2 на суму 425312,40 грн., у томі числі ПДВ - 70885,40 грн., та від 11.07.2011 року № 4 на суму 285058,02 грн., у тому числі ПДВ - 47509,61 грн.
Згідно з даними акта перевірки від 03.11.2011 року № 398/66-2302-30059685 сума податку на додану вартість за липень 2011 року у розмірі 47509,61 грн. на підставі податкової накладної від 11.07.2011 року № 4, виданої ТОВ "Спецметалопрокат", включена позивачем до складу податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрах отриманих податкових накладних та відповідає даним податкових декларацій з податку на додану вартість позивача за відповідний період.
Згідно з частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (частина перша статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 встановлені обов'язкові реквізити для первинних документів, а саме: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампу, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення (пункт 2.5 вказаного Положення).
Але суд звертає увагу, що Відповідачем не заперечується, що податкова накладна від 11.07.2011 року № 4 видана позивачу ТОВ "Спецметалопрокат" містить всі обов'язкові реквізити як того вимагає законодавство.
Згідно пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
При цьому, нормами Податкового кодексу України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлені вимоги до змісту податкової накладної, яка має містити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.
Податкова накладна, яка наявна в матеріалах справи, містить усі дані стосовно змісту операції, вимоги щодо яких встановлені приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.
Відповідно до приписів пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Таким чином, при отриманні податкової накладної від ТОВ "Спецметалопрокат", яка засвідчує факт надання послуг, у позивача виникло право на податковий кредит з ПДВ.
Як встановлено судом, податкова накладна є документом, що засвідчує факт отримання платником податків послуг, з дати отримання якої, згідно із приписами пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, у платника виникає право на податковий кредит та яка, виходячи із змісту пункту 198.6 статті 198 цього ж Кодексу, підтверджує право платника податку на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку на додану вартість.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не доказано факту порушення позивачем вимог п. 200.4 ст. 200, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В силу частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На виконання цих вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними та допустимими доказами правомірності своїх дій, та, відповідно, прийнятого рішення.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - визнанню протиправним та скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Юнівест Маркетинг" - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 28 листопада 2011 року №0000252302.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Юнівест Маркетинг" судовий збір у розмірі 238 (двісті тридцять вісім) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Балаклицький А. І.