КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 травня 2012 року 2а-1815/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Києві адміністративну справу
за позовомБілоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби
дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1
простягнення податкового боргу,
в с т а н о в и в:
Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби (далі - Позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення податкового боргу з єдиного податку в сумі 285,48 грн.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області 24.05.2005 року та перебуває на обліку як платник податків, зборів та обов'язкових платежів в Білоцерківській ОДПІ Київської області ДПС з 24.02.2010 року за № 278.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 20 грудня 2010 року Білоцерківською ОДПІ Київської області на підставі заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 15.12.2010 року фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 видано свідоцтво про сплату єдиного податку НОМЕР_2, у зв'язку з чим ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку в розмірі 86,00 грн.
Згідно з абз. 2 п. 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюються місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
На виконання вимог Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" Білоцерківською міською радою Київської області прийнято рішення № 68-05-VІ від 21.01.2011 року "Про врегулювання ставок єдиного податку для суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб", яким встановлено ставки єдиного податку. Ставка єдиного податку в місяць для Відповідача становила 86,00 грн.
Відповідно до вимог абз. 6 п. 2 Указу Президента України "Про внесення змін Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" - суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
В порушення вимог вищевказаного Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не сплачував єдиний податок у встановлені законом терміни, внаслідок чого утворився за період травень-липень 2011 року податковий борг в розмірі 249,70 грн.
За несвоєчасну сплату єдиного податку на підставі податкового повідомлення-рішення від 12.08.2011 року № 0025770172/2432 до відповідача були застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 37,78 грн.
Так, з матеріалів справи вбачається, що дане податкове повідомлення-рішення відповідач отримав 12.08.2011 року, що підтверджується підписом останнього на корінці податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи викладене, податковий борг відповідача перед бюджетом з єдиного податку становить 285,48 грн. (249,70 грн. + 37.78 грн.).
Однак, у встановлений Податковим кодексом України строк відповідачем самостійно узгоджену суму податкового зобов'язання не сплачено.
Так, на виконання вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України Білоцерківською ОДПІ Київської області була виставлена податкова вимога від 25.06.2011 року № 1002 про сплату податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями.
Вказана податкова вимога була отримана відповідачем 25.06.2011 року, про що свідчить підпис відповідача на корінці податкової вимоги.
Дана податкова вимога залишилась без задоволення.
Наведені вище податкова вимога та податкове повідомлення-рішення відповідачем у встановлений чинним законодавством спосіб не оскаржувались, отже зазначені в них зобов'язання вважаються узгодженими та підлягають сплаті.
На час розгляду позову по суті доказів про сплату податкової заборгованості відповідачем суду не подано.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Отже, Відповідачем не виконане зобов'язання платника податків сплатити до бюджету відповідну суму податкової заборгованості у порядку та у строки визначені Податковим кодексом України, у зв'язку з чим за Відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом на загальну суму 285,48 грн.
Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п.п.20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 124 Конституції України, Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", Податковим кодексом України, статтями 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 285 (двісті вісімдесят п'ять) грн. 48 коп.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Суддя Балаклицький А. І.