КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 квітня 2012 року 2а-1584/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Києві адміністративну справу
за позовомУправління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області
дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1
простягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області (далі - Позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 439,22 грн.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець Яготинською районною державною адміністрацією Київської області 26.10.2010 року та як платник страхових внесків перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області.
Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 439,22 грн., яка виникла на підставі розрахунку суми страхових внесків за 2010 рік, з урахуванням розміру мінімального страхового внеску, які підлягають сплаті фізичними особами-підприємцями, що обрали особливий спосіб оподаткування - єдиний податок, за період листоад-грудень 2010 року.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в системі пенсійного забезпечення є Закон України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України № 1058).
Відповідно до п.п.4 п. 8 Прикінцевих положень Закону України № 1058 фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Згідно п.п.2 п. 8 Прикінцевих положень Закону України № 1058 особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 Закону № 1058 України сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", але не менше мінімального страхового внеску.
Відповідно до п. 3 ст. 11 Закону України № 1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають:
фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Пунктом 5 статті 14 цього ж Закону встановлено, що страхувальниками є: застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.
Статтею 17 Закону України № 1058 визначене коло прав та обов'язків страхувальників, серед яких, відповідно до п. 6 ч. 2 цієї статті страхувальник зобов'язаний: нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал.
Згідно ч. 2 ст. 106 Закону України № 1058 суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (ч. 2 ст. 106 Закону України № 1058).
Отже, недоїмка за страхувальником встановлюється після настання однієї з обставин - або не нарахування страхувальником сум страхових внесків, або не сплата у строки, визначені ст. 20 Закону України № 1058.
У зв'язку з тим, що статтею 20 Закону України № 1058 для страхувальників, до яких відноситься фізична особа-підприємець ОСОБА_1, встановлено базовий звітний період - квартал, останньою у зв'язку з несплатою страхових внесків до 20 січня 2011 року допущено порушення вказаних вище норм.
Відповідно до абз. 5 п. 7 розділу VІІІ Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску забороняється.
Строк сплати сум внесків, що складають предмет даного позову настав 20.01.2011 року. Тобто, застосування норм Закону України № 1058 здійснюється в розрізі редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України № 1058 мінімальний страховий внесок - це сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Отже, відповідач зобов'язаний сплатити страхові внески за ІV-й квартал 2010 року не пізніше 20 січня 2011 року відповідно у розмірі, який становить не менше мінімального розміру страхового внеску, що визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених на відповідний період.
Відповідно до ст. 53 Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік" у листопаді місяці 2010 року встановлено місячний розмір мінімальної заробітної плати на рівні 907 грн. 00 коп., в грудні 2010 року - 922 грн. 00 коп.
Згідно абз. 11 п.п.4.1 п. 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" за ставками: для платників, зазначених у підпунктах 2.1.1, 2.1.3 та 2.1.5 пункту 2.1 Інструкції, - 33,2 відсотка від сум виплат винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб.
Відповідно до п.п.2.1.3 п. 2.1 Інструкції № 21-1 платниками страхових внесків є: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).
Таким чином, мінімальний розмір страхового внеску для фізичних осіб - підприємців становить:
- за листопад 2010 року - 907 х 33,2% = 301 грн. 12 коп.;
- за грудень 2010 року - 922 х 33,2% = 306 грн. 10 коп.
Оскільки відповідач сплачує єдиний податок у розмірі 200 грн. на місяць, то позивачем на підставі абз. 8 ч. 2 Указу Президента України "Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 28.06.1999 року № 746/99 та Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" було зараховано в рахунок сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування 42 % від сплаченої суми єдиного податку, а саме: 168 грн. 00 коп. (84 грн. х 2 (місяці).
Отже, загальний розмір заборгованості відповідача становить 433 грн. 22 коп. (301 грн. 12 коп. + 306 грн. 10 коп. - 168 грн. 00 коп.).
Згідно ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
У зв'язку з порушенням відповідачем платіжної дисципліни та наявністю заборгованості, позивачем було направлено відповідачу вимогу про сплату боргу від 27.07.2011 року № Ф-640 на суму 439,22 грн., яка отримана відповідачем 28.07.2011 року.
Указана вимога протягом десяти робочих днів після її отримання відповідачем оскаржена не була, а тому вважається узгодженою.
Отже, судом встановлено наявність у відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 439,22 грн.
Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем суду надано не було.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 124 Конституції України, статтями 69, 70, 71, 94, 158 - 163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 439 (чотириста тридцять дев'ять) грн. 22 коп.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Суддя Балаклицький А. І.