Справа № 2-147/2008  року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 19 червня 2008 року                                                           м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області  в складі:

головуючого-судді:                Коновалова Н. І.

секретаря:                        Кейван  В.М.

з участю сторін:  представника позивача - Леник Л. П., відповідачки ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом Спільного Українсько-германсько-голандсько-датського підприємства „Український мобільний зв”язок в Україні” в особі Івано-Франкіської філії до ОСОБА_1про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, суд,-

встановив:

СпільнеУкраїнсько-германсько-голандсько-датське підприємство „Український мобільний зв”язок в Україні” в особі Івано-Франкіської філії  звернулося в суд  з позовом до ОСОБА_1про стягнення заборгованості за договором про надання послуг.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримала позовні вимоги відповідно до викладеного в позовній заяві. Пояснила суду, що між позивачем та відповідачкою були укладені договори про надання послуг, якими вона користувалася, однак на даний час вартість послуг відповідачкою в добровільному порядку не оплачена. Просить суд  взяти до уваги  той доказ, що відповідно до довідкової інформації про надані послуги з домашнього талефону позивачки та на нього в різний час доби здійснювалися дзвінки з мобільного телефону, який був зареєстрований за відповідачкою. Таким чином, вказаний в договорах телефон використовувався відповідачкою  безпосередньо чи її родичами. Просить винести рішення , яким повністю задоволити позовні вимоги.

Відповідачка позовні вимоги не визнала. Пояснила суду, що жодних договорів про надання послуг вона не укладала та не підписувала, що стверджує почеркознавча експертиза, в якій вказано, що підпис в договорах не її, мобільним телефоном вона не користувалася. Однак, зважаючи на те, що в інформації про телефонні дзвінки  значиться її домашній телефон, то вона погоджується на оплату основного боргу по даному позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази та оцінивши їх в своїй сукупності, суд приходить до висновку , що позовні вимоги слід задоволити частково, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_1. та СП “Український мобільний зв”язок “в Україні укладеного договори про надання послуг стільникового радіотелефонного зв”язку, згідно з якими відповідачці присвоєно особовий рахунокНОМЕР_1

Відповідно до умов договорів та Правил користування мережею стільникового зв”язку відповідачка зобов”язувалася своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги, авансові внески та плату  за утримання номеру в мережі стільникового радіотелефонного зв”язку ЮМС по всіх телефонах, зареєстрованих на її особовому рахунку.

Однак,  за період часу  з 01.11.2003 року по 22.02.2004 року  виникла заборгованість за надані послуги, яка становить 491 грн. 37 коп., відповідно до рахунку  від 01.02.2004 року         НОМЕР_1

З висновку почеркознавчої експертизи  від  29.12.2007 року № 417-Т вбачається ,що підписи в договорах від 30.10.2002 року та від 17.01.2003 року  про надання послуг стільникового радіотелефонного зв”язку  та  в додаткових угодах  виконані не ОСОБА_1., а іншою особою.

З  представлених в  судовому засіданні представником позивача  роздруківок телефонних розмов, вбачається , що з домашнього телефону  відповідачки  та на нього поступало ряд телефонних дзвінків, в різний  період часу  з мобільного телефону, який  був  зареєстрований за ОСОБА_1.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства .

Відповідачка в судовому засіданні не заперечила , що з її домашнього телефону та на нього могли бути телефонні дзвінки в яких значиться мобільний телефон, зареєстрований за нею, які могли робити її знайомі чи інші особи, які були в її квартирі, погодилася сплатити основну суму боргу.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені та неустойки, то в цій частині в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На відповідачку  слід покласти судові витрати, які складаються з державного мита в сумі 51 грн., сплаченого позивачем.

На підставі наведеного, ст. 526 ЦК України, Законом України “Про  телекомунікації” , керуючись ст. ст. 88, 213 - 215 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позовні вимоги задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1( жителькиАДРЕСА_1) на користь Спільного Українсько-германсько-голандсько-датського підприємства „Український мобільний зв”язок в Україні” в особі Івано-Франкіської філії ( з перерахуванням на рахунок НОМЕР_2, МФО 300335, ЕДРПОУ 14333937  Райффайзен Банк Аваль  вул. Лескова ,9 01011 Київ)  - 491 грн. 37 коп. основного боргу, 51 грн. оплаченого державного мита, а всього разом- 542 грн. 37 коп. ( п”ятсот сорок дві гривні  37 коп.)

В решті частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду  через Івано-Франківський міський суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження  на протязі 10 днів. Апеляційна скарга може бути подана на протязі 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження .                     

            Суддя:                                                                                              Коновалова Н. І.

             Копія вірна