Справа № 422/744/2012
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 квітня 2012 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Залімської Н.В.
при секретарі Карпенко А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»» про відшкодування збитків, моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до ПрАТ «СК «Провідна»»про відшкодування збитків, моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 12 вересня 2011 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ВАЗ 21101-110-01», д/н НОМЕР_1, в м. Дніпропетровську на перехресті вул. Орловської та вул. Камчатської не надав переваги в русі автомобілю «ВАЗ 2105», д/н НОМЕР_2, що призвело до зіткнення з автомобілем «ВАЗ 2105», д/н НОМЕР_2, під керуванням позивача. Згідно страхового полісу ПрАТ «СК «Провідна»»застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу ОСОБА_2 ДТП сталася з вини ОСОБА_2 На підставі заяви позивача про відшкодування збитків від 13.09.2011 року відповідачем прийнято рішення про призначення страхової виплати в розмірі 5865,06 грн., яку й було виплачено позивачу. Однак згідно висновку експертного дослідження від 07.12.2011 року вартість відновлювального ремонту автомобілю становить 8897,18 грн. Таким чином, відповідач повинен доплатити страхове відшкодування в розмірі 3032,12 грн. Оскільки відповідач здійснив виплату з порушенням чинного законодавства та прострочив виплату повного розміру відшкодування, позивач вважає, що з відповідача також необхідно стягнути пеню в розмірі 8755,76 грн. Також позивачу була спричинена моральна шкода, яку він оцінює в 10000 грн. Позивач просив суд стягнути з ПрАТ «СК «Провідна»»на користь позивача 3032,12 грн. недоплаченого відшкодування матеріальної шкоди; 8755,76 грн. пені за період прострочення виплати повного розміру відшкодування збитків; 10000 грн. відшкодування моральної шкоди; вартість проведеного експертного дослідження у сумі 500 грн. та судові витрати.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.
Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
На підставі ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 12 вересня 2011 року близько 9-30 години ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ВАЗ 21101-110-01», д/н НОМЕР_1, в м. Дніпропетровську на перехресті вул. Орловської та вул. Камчатської не надав переваги в русі автомобілю «ВАЗ 2105», д/н НОМЕР_2, що призвело до зіткнення з автомобілем «ВАЗ 2105», д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1
Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2011 року ОСОБА_2 визнано винним у вказаній дорожньо-транспортній пригоді та накладено адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
В силу ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
У зв'язку з чим, вина ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 12 вересня 2011 року, внаслідок чого заподіяна шкода позивачу, як власнику автомобіля «ВАЗ 2105», д/н НОМЕР_2, доведена в силу вищевказаної норми.
Згідно полісу № АА 2805046 ПрАТ «СК «Провідна»»застраховано цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу ОСОБА_2
На підставі заяви позивача про відшкодування збитків від 13.09.2011 року та доданих матеріалів відповідачем прийнято рішення про призначення страхової виплати в розмірі 5865,06 грн., яку й було виплачено позивачу.
Згідно висновку № 650/1 експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 07.12.2011 року, вартість відновлювального ремонту автомобілю «ВАЗ 2105», д/н НОМЕР_2, становить 8897,18 грн.
Таким чином, суд вважає за можливе стягнути з ПрАТ «СК «Провідна»»на користь ОСОБА_1 суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 3032,12 грн. (8897,18 грн. -5865,06 грн. = 3032,12 грн.).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування»страхування -це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Згідно ст. 6 Закону України «Про страхування»добровільне страхування -це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичною особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
На підставі ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
У відповідності зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у праві.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення пені за період прострочення виплати необґрунтовані, недоведені та безпідставні.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№ 4 від 31 березня 1995 року, суд повинен з'ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, які мають значення для вирішення спору.
Отже, позивач не надав суду доказів того, що діями відповідача йому було спричинено моральну шкоду та між діями відповідача та спричиненою позивачеві шкодою є безпосередній причинний зв'язок, тобто не доведена вина відповідача у заподіянні позивачеві моральної шкоди.
Таким чином, розглядаючи даний спір в межах заявлених вимог, оцінюючи здобуті по справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємності зв'язку у сукупності, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№ 4 від 31 березня 1995 року, Законом України «Про страхування», ст. ст. 15-16, 525-526, 610, 979-999, 1166-1167 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 14, 59-61, 88, 212-215 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»»на користь ОСОБА_1 3032,12 грн. недоплачене відшкодування матеріальної шкоди, 500 грн. вартість проведеного експертного дослідження, судові витрати у розмірі 429,20 грн.
В іншій частині позову -відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів.
Суддя Н.В. Залімська