Справа 2-50/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

18 червня 2008 р.                                                                                                                        м. Саки

            Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки  Крим у складі

головуючого судді Бондарева Р.В.

при секретарі Союковій Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Державного Підприємства „Євпаторійський морський торговельний порт” про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

            ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ДП „Євпаторійський морський торговельний порт” про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 10630 грн., моральної шкоди в сумі 30 тис. грн., судових витрат. Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 27.03.2006 р. згідно з наказом начальника порту № 34-л вона була незаконно звільнена з посади бухгалтера-ревізора. Рішенням Сакського міськрайонного суду від 05.06.2006 р., яке набрало чинності 05.12.2006 р.,  звільнення позивачки визнано незаконним. Наказом начальника порту від 06.07.2006 р. позивачка поновлена на посаді бухгалтера-ревізора. За домовленістю сторін позивачка звільнилася з підприємства 25.10.2006 р. на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП України. На час звільнення підприємство не розрахувалося з позивачкою по зарплаті за час вимушеного прогулу за період з 29.03.2006 р. по 05.07.2006 р., а тому просить стягнути суму заборгованості в розмірі 10600 грн. Враховуючи, що незаконним звільненням позивачеві завдано моральну шкоду в сумі 30 тис. грн., просить її стягнути з підприємства на її користь як і судові витрати.

            В судовому засіданні позивачка свій позов підтримала у повному обсязі.

            Представник відповідача з позовом не погодився, вважає, що позивачка була законно звільнена з підприємства, а тому просить в задоволенні позову відмовити.

            Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд знаходить підстави для часткового задоволення позову з наступних підстав.

            Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала в ДП „Євпаторійський морський торговельний порт” на посаді бухгалтера-ревізора в період 2004-2006 р. р. Відповідно до наказу № 34-л від 27.03.2006 р. ОСОБА_1 звільнена з посади бухгалтера-ревізора на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штатів.

            Рішенням Сакського міськрайонного суду від 05.06.2006 р. звільнення ОСОБА_1 визнано незаконним та її поновлено на посаді. Рішення суду в частині поновлення на посаді допущено до негайного виконання.

            Згідно з наказом начальника порту № 81-л від 06.07.2006 р. позивачка поновлена на посаді бухгалтера-ревізора на підставі рішення суду від 05.06.2006 р.

            Згідно з наказом начальника порту № 133-л від 25.10.2006 р. позивачка звільнена з підприємства за домовленістю сторін на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

            Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду АР Крим від 05.12.2006 р. в задоволенні апеляційної скарги порту відмовлено, рішення суду від 05.06.2006 р. залишено без змін.

            Таким чином, судом достовірно встановлено і в силу ст. 61 ЦПК України вказані обставини не підлягають повторному доказуванню, що ОСОБА_1 була незаконно звільнена з посади бухгалтера-ревізора, а тому в силу ст. 235 КЗпП України вона праві отримати середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, тобто за період з 29.03.2006 р. по 05.07.2006 р., оскільки на час звільнення - 25.10.2006 р. порт з нею за вказаний період не розрахувався.

            Обчислюючи суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд виходить з довідки про доходи ОСОБА_1 від 19.07.2006 р., підписаної керівником і головним бухгалтером порту, згідно з якою середня заробітна плата позивачки за період 2005-2006 р. р. складала 1204,18 грн. Таким чином, за час вимушеного прогулу за період з 29.03.2006 р. по 05.07.2006 р. розмір заробітної плати ОСОБА_1 складає 3948,78 грн.

            Будь-яких заперечень щодо розрахунку суми заборгованості з боку представника відповідача суду не представлено.

            Що стосується решти розрахунку по сумі заборгованості, суд не може з ним погодитися з наступних підстав.

            Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника звільненому працівникові сум належних до виплати, при відсутності спору підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

            Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі суд приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік.

            Судом встановлено, що позивачка разом з позовом про визнання її звільнення незаконним не заявляла вимог про стягнення суми заборгованості, а тому на час її звільнення 25.10.2006 р. не було рішення про стягнення з підприємства будь-яких сум заборгованості. Рішення суду про визнання звільнення ОСОБА_1 незаконним також на час її звільнення 25.10.2006 р. не набрало законної сили, а тому у підприємства не було правових підстав для сплати сум за час вимушеного прогулу з 29.03.2006 р. по 05.07.2006 р.

            Таким чином, суд не знаходить вини підприємства у затримці розрахунку з позивачкою, а тому її розрахунок про стягнення з підприємства середньої заробітної плати за період з 25.10.2006 р. по 25.10.2007 р. є безпідставним.

            В силу ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього зусиль для організації свого життя.

            Позивачка просить стягнути з відповідача 30 тис. грн. у відшкодування моральної шкоди, оскільки її право на труд було порушено незаконним звільненням, вона була позбавлена можливості матеріально забезпечувати свою сім'ю, а тому втратила нормальні життєві зв'язки, що вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

            Суд вважає, що порушенням трудових прав позивачки їй завдано моральну шкоду, оскільки вона була позбавлена можливості матеріально забезпечувати свою сім'ю, а тому втратила нормальні життєві зв'язки, що вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя. З урахуванням принципів розумності, виваженості, справедливості, а також тривалості часу, який позивачка залишалася без роботи і засобів для існування, суд вважає, що 1000 грн. є достатньою компенсацією для позивачки, необхідних для приведення її стану до того, який передував порушенню її трудових прав.  

            Враховуючи, що судом частково задовольняються вимоги ОСОБА_1, яка згідно з квитанцією від 26.04.2006 р. та договору від 26.04.2006 р. сплатила 150 грн. за правову допомогу, суд вважає за необхідне згідно зі ст. 88 ЦПК України стягнути вказані витрати з відповідача на користь позивача.

Крім того, з відповідача підлягають стягненню не сплачений судовий збір на користь держави у розмірі 51 грн. за вимоги матеріального характеру, 8,5 грн. за вимоги про стягнення моральної шкоди, 30 грн. за інформаційно-технічні витрати при розгляді справи.

            На підставі викладеного, ст. ст. 117, 235, 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст. 10-11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

            Позов ОСОБА_1- задовольнити частково.

Стягнути з Державного Підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» (р. р. 26003316773002 в Євпаторійському відділенні Укрсоцбанку, МФО-324076) на користь ОСОБА_1заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 29.03.2006 р. по 05.07.2007 р. в сумі 3948,78 грн., компенсацію за завдану моральну шкоду в розмірі 1000 грн., на відшкодування витрат по сплаті за правову допомогу в сумі 150 грн., а всього 5098,78 грн.

 Стягнути з Державного Підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» (р. р. 26003316773002 в Євпаторійському відділенні Укрсоцбанку, МФО-324076) на користь держави судові витрати в сумі 89,5 грн.

В задоволенні решти позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільних справах Апеляційного суду АР Крим через Сакський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

            Головуючий: