Справа № 2-4515/11

справа № 2/422/1895/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2012 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Залімської Н.В.,

при секретарі Карпенко А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про поділ майна, визнання права власності на майно та стягнення грошової компенсації, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, уточнивши позовні вимоги, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, визнання права власності на майно та стягнення грошової компенсації. Позивач у своєму позові посилалася на те, що з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з 12 вересня 1992 року. В період сумісного шлюбу вони придбали домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль «Шкода Октавія», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. За домовленістю сторін вартість зазначеного автомобілю складає 80000 грн. Уточнивши позовні вимоги, позивач просила суд поділити майно, що є у спільній сумісній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2; визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль «Шкода Октавія», державний реєстраційний номер НОМЕР_1; в порядку компенсації за автомобіль «Шкода Октавія», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 40000 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2011 року ОСОБА_3 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

До суду надійшла заява позивача з проханням розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

До суду надійшла заява представника третьої особи ОСОБА_3 -ОСОБА_4 з проханням розглядати справу без його участі, заперечує проти задоволення позовних вимог.

У відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши добуті та представлені докази, вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 12 вересня 1992 року, який було зареєстровано відділом ЗАГС виконкому Ленінської райради народних депутатів м. Дніпропетровська, актовий запис № 885.

В період сумісного шлюбу сторонами було набуте домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, яке на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08 вересня 2004 року, виданого виконавчим комітетом Таромської селищної ради на підставі рішення виконавчого комітету Таромської селищної ради від 17 грудня 2002 року № 125/1, зареєстрованого в КП «ДМБТІ»13 вересня 2004 року, було оформлене на ОСОБА_2

Також сторонами в період сумісного шлюбу було придбано автомобіль «Шкода Октавія», 2006 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Серії НОМЕР_2, виданого МРЕВ-2 ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 09 червня 2006 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Частиною 1 статті 61 СК України передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю сторін.

Таким чином, суд вважає за можливе визнати домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 -спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину зазначеного домоволодіння.

Однак, суд зауважує, що в іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

У відповідності зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у праві.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Позивачем в порушення вимог ст. ст. 10, 59-60 ЦПК України не було надано суду доказів, що підтверджують вартість спірного автомобілю, а, отже, немає підстав для стягнення грошової компенсації за ? частину автомобілю.

Таким чином, розглядаючи даний спір в межах заявлених вимог, оцінюючи здобуті по справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємності зв'язку у сукупності, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 60-63 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10-11, 59-60, 88, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 209, 212, 214-215, 218 Цивільно-процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_5, про поділ майна, визнання права власності на майно та стягнення грошової компенсації -задовольнити частково.

Визнати спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

В іншій частині позову -відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Н.В. Залімська

Копія вірна: Суддя - Секретар -