Справа №: 2-3123/11

РІШЕННЯ

Іменем України

"06" червня 2012 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Тимченко Л.М.

при секретарі Міщенко С.А.

з участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Новопразької селищної ради, Новопразької селищної ради та ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування правового акту, що порушує право власності та про стягнення матеріальної шкоди в сумі 6 000 грн. та моральної шкоди в сумі 15 000 грн., -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 (надалі Позивач) звернулася до суду із позовом до Виконавчого комітету Новопразької селищної ради, Новопразької селищної ради та ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування правового акту, що порушує право власності та про стягнення матеріальної шкоди в сумі 6 000 грн. та моральної шкоди в сумі 15 000 грн., - мотивуючи свої вимоги тим, що вона проживає в домоволодінні АДРЕСА_1, 1\3 частину якого вона придбала у власність згідно договору купівлі - продажу, посвідченого нотаріально 16 травня 2003 року у ОСОБА_4 та зареєструвала у Олександрійському МБТІ .

15 листопада 2011 року виконавчий комітет Новопразької селищної ради Олександрійського району прийняв рішення № 143 «Про визнання права власності на самочинно збудовані будівлі на території садиби АДРЕСА_1 за власником садиби ОСОБА_3» Відповідач у справі ОСОБА_3 був її сусідом, однак з 14 грудня 2011 року він свою

квартиру продав подружжю Смолєвим, уклавши договір купівлі - продажу, та посвідчивши його нотаріально. Вважає, що рішення виконавчого комітету є незаконним та порушує її право власності та підлягає скасуванню.

Даний будинок вважає спільною частковою власністю, оскільки 1\3 частина належить їй, а 2\3 частини домоволодіння належали її сусіду ОСОБА_3 Земельна ділянка не приватизована співвласниками садиби, а тому має використовуватись за спільною згодою. Крім того, вона як співвласник будинку мала першочергове право на придбання частини будинку у ОСОБА_3, а тому рішення виконавчого комітету вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Просить суд стягнути на її користь 6 000 грн. матеріальної шкоди, оскільки такі неправомірні дії призвели її до захворювання і є такими, що порушують її права як співвласника.

Уточнивши позовні вимоги, наполягає на скасуванні вказаного рішення виконавчого комітету, оскільки їй завдано матеріальної шкоди на суму 6 000 грн., а моральну шкоду оцінює в 15 000 грн.

В судовому засіданні представники позивача та позивач на позовних вимогах наполягають, посилаючись на викладені обставини.

Інтереси позивача в суді по довіреності представляли ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Представник відповідача - Виконавчого комітету Новопразької селищної ради, Новопразької селищної ради - в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, просить суд врахувати, що в інтересах позивача було задоволено протест прокурора та скасоване прийняте раніше рішення щодо визнання права власності на самочинно збудовані будівлі на території садиби АДРЕСА_1 за власником садиби ОСОБА_3. Представником було надано до суду письмове заперечення, в якому позовні вимоги не визнаються, мотивуючи тим, що виконавчий комітет не несе відповідальності за правильність та достовірність інформації, що була вказана в документах, які були надані, до компетенції виконавчого комітету також не належить технічне обстеження побудованих об'єктів та введення їх в експлуатацію, оскільки цим питанням займається бюро технічної інвентаризації та Державна архітектурно - будівельна інспекція. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог як необґрунтованих про стягнення на користь позивача з виконавчого комітету Новопразької селищної ради суми 6 000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 15 000 грн. на відшкодування моральної шкоди як необґрунтованих .

Інтереси відповідачів в суді по довіреності представляла ОСОБА_7.

Відповідач ОСОБА_3 стверджує, що права позивача не були порушені ним, коли він продав свою квартиру іншим покупцям, а не позивачу, оскільки її позов свідчить про те, що вона хоче задешево придбати частину будинку. На його пропозицію повернути покупцям кошти, які він отримав за квартиру в сумі 40 000 грн. позивач відмовилась. Визнає, що між ними склались неприязнені стосунки.

Інтереси відповідача ОСОБА_3 в суді представляла адвокат ОСОБА_1

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши докази у сукупності з іншими матеріалами справи, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Правовідносин сторін врегулюванні ст.ст. 4-11, 15, 16, 22 , 393, 1166, 1167 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом ст. 60, 61 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

За змістом ст. 310 ЦК України фізична особа має право на місце проживання. Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до вимог ст.. 311 ЦК України житло фізичної особи є недоторканим.

За змістом ст..ст.386,391 ЦК України власник може передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до вимог ст.. 393 ЦК України власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Судом встановлено, що позивач є власником частини домоволодіння АДРЕСА_1, 1\3 частину якого вона придбала у власність у ОСОБА_4 згідно договору купівлі - продажу, посвідченого нотаріально 16 травня 2003 року та зареєструвала у Олександрійському МБТІ . Її сусіди ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з березня 1994 року є власниками квартири №1 загальною площею квартири 100,1 кв. м., що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло, виданого в березні 1994 року. Позивач та відповідач проживали та користувались прибудинковими спорудами. Згодом, 14 грудня 2011 року вказану квартира була продала подружжю ОСОБА_13, уклавши договір купівлі - продажу, посвідчивши нотаріально. При укладенні договору загальна площа квартири була вказана 102, 3 кв.м..

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 дали показання, що вони також були власниками квартир в будинку АДРЕСА_1, проживали в квартирах, які згодом продавали. Будинок мав 4 квартири, кожний власник також мав і сарай, будували гаражі.

Суд приймає до уваги, однак не погоджується із поясненнями представника позивача про те, що позивач мала дати згоду на продаж частини будинку ОСОБА_3, оскільки відповідач ОСОБА_3 продав у власність квартиру № 1 площею 100,1 кв.м., а не 2\3 частини будинку, як вважає позивач.

Суд приймає до уваги, що між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 склались вкрай неприязнені стосунки.

Cтаттею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у раз його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені відповідно статтею 16 ЦК України.

Судом встановлено, що до відповідача ОСОБА_3 у позивача відсутні позовні вимоги, однак в судовому засіданні позивач заявляла претензії щодо першочергового придбання у нього квартири, або надання нею згоди на продаж його квартири іншому покупцеві. Суд вважає, що вимоги, що висловлені в засіданнях до відповідача ОСОБА_3 та претензії позивача до Олександрійського МБТІ були заявлені поза межами позовних вимог.

Суд дійшов висновку, що відповідно до вимог ст.. 212 ЦПК України позовні вимоги позивача до селищної ради про визнання незаконним та скасування правового акту, що порушує право власності та про стягнення матеріальної шкоди в сумі 6 000 грн. та моральної шкоди в сумі 15 000 грн. - передбачені чинним законодавством як спосіб захисту судом цивільних прав та інтересів особи.

Однак, виходячи з характеру правовідносин, доведеності своїх вимог, а також керуючись ст.. 393 ЦК України, засадами розумності, виваженості та справедливості суд не вбачає підстав для задоволення цих позовних вимог, оскільки доводи позивача не ґрунтуються на законі. Суд не вбачає такої можливості скасувати прийняте виконкомом селищної ради рішення, яке фактично уже скасоване. Судом враховано, що було задоволено протест прокурора Олександрійського району та скасоване прийняте раніше рішення щодо визнання права власності на самочинно збудовані будівлі на території садиби АДРЕСА_1 за власником садиби ОСОБА_3. Згідно рішення виконавчого комітету Новопразької селищної ради № 20 від 10 лютого 2012 року було задоволено протест прокурора, заявлений в інтересах позивача та скасовано як незаконне рішення виконавчого комітету Новопразької селищної ради № 143 від 15 листопада 2011 року.

Суд дійшов висновку, що спір між сторонами виник не з вини виконавчого комітету Новопразької селищної ради та Новопразької селищної ради, а через розбіжності в технічній документації, виданій Олександрійським МБТІ та архітектури Олександрійського району.

У справі також заявлені позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 6 000 гривен. В судовому засіданні встановлено, що позивачем до суду не надані докази про понесенні нею витрати на лікування. Суд приймає до уваги, що до суду не були надані докази, які знайшли б своє підтвердження в судовому засіданні, що саме з вини відповідача , тобто через прийняте рішення, позивач втратила здоров'я та потрапила до лікарні на лікування.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, то вони також не підлягають задоволенню.

За змістом ст.ст. 23, 1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини Відшкодування моральної шкоди можливе лише за умови правомірних діянь позивача.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди в сумі 15 000 грн. не підлягають задоволенню, оскільки до суду не надані докази чому, виходячи з яких критеріїв чи міркувань позивач оцінює моральну шкоду в саме таких розмірах.

Суд вважає, що вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню, із врахуванням того, що позивач, придбавши у власність 1\3 частину будинку своєчасно не звернулась до комунальних служб та не поцікавилась в дійсності про наявність чи відсутність на території домоволодіння тих прибудинкових споруд, які були вказані в договорі купівлі - продажу. Враховуючи характер, обсяг і тривалість душевних, моральних та психічних страждань, що позивач зазнала при вирішенні питання про скасування рішення виконавчого комітету Новопразької селищної ради, доведеності позовних вимог та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди в сумі 15 000 грн., вважаючи, що відсутні докази, що відображають ступінь моральних та душевних страждань позивача у зв'язку з її вимушеними негативними змінами в звичному житті, що настали внаслідок не вирішення питання щодо реєстрації самозабудови, виходячи із характеру немайнових втрат, їх тривалості та можливості їх відновлення.

Враховуючи викладені обставини та керуючись ст. ст. 32,41 Конституції України, ст.ст. 3-15, 16, 22,23, 310, 311, 328, 334, 346, 393, 1166, 1167 ЦК України, та ст.ст. 3, 4-10, 11, 15, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, - суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Новопразької селищної ради, Новопразької селищної ради та ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування правового акту, що порушує право власності та стягнення матеріальної шкоди в сумі 6 000 грн. та моральної шкоди в сумі 15 000 грн. - відмовити в повному обсязі.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Копію рішення суду направити сторонам у справі.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд протягом 10-денного строку з дня проголошення рішення.

Суддя: