ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, смт. Межова Дніпропетровської області

про зобов'язання вчинити певні дії

за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, смт. Межова Дніпропетровської області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про визнання договору дійсним і визнання права власності

Суддя -Стрелець Т. Г.

Представники:

від позивача за первісним позовом і відповідача за зустрічним позовом: ОСОБА_3, довір. НОМЕР_1;                             

від відповідача за первісним позовом і позивача за зустрічним позовом: ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_2.

Суть спору:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (у подальшому -позивач) звернулась до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (у подальшому -відповідач) про зобов'язання відповідача звільнити нежиле приміщення, що використовується позивачем.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним протягом тривалого часу орендувалось нежиле приміщення, яке на даний час займає відповідач, не підтверджуючи свої права на нерухоме майно жодними документами. На думку позивача, такі дії відповідача суперечать чинному законодавству.

Керуючись ст. 60 ГПК України, відповідач подав зустрічний позов до позивача, в якому він просить визнати дійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення НОМЕР_3 та визнати право власності на нерухоме майно.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач посилається на укладення між ним і Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛОКОМ” у простій письмовій формі договору купівлі-продажу нежилого приміщення НОМЕР_3, в той час як чинний тоді ЦК УРСР не вимагав обов'язкового нотаріального посвідчення таких договорів.

На думку позивача, оскільки він виконав всі умови договору купівлі-продажу, він є дійсними і свідчить про набуття ним права власності на нерухоме майно, на яке неправомірно претендує позивач.

У відзиві на зустрічний позов позивач визнає зустрічні позовні вимоги відповідача у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В с т а н о в и в :

12.10.2003р. між ТОВ “ЛОКОМ” і відповідачем був укладений Договір купівлі-продажу нежилого приміщення НОМЕР_3 (у подальшому -Договір), згідно з яким ТОВ “ЛОКОМ” передає (продає) у власність відповідача, а відповідач приймає у власність та сплачує на умовах цього Договору нежиле приміщення: літ. А-1: ангар загальною площею 759,6 кв.м., №1 -огорожа, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 2.1 Договору продаж нерухомого майна здійснюється за ціною 67000,00 гривень.

На виконання п. 2.2 Договору  відповідач оплатив ТОВ “ЛОКОМ” вартість нерухомого майна у розмірі 67000,00 грн., про що ТОВ “ЛОКОМ” і відповідачем був складений і підписаний акт про сплату за нежиле приміщення від 12.10.2003р.

На виконання п. 4.1 Договору ТОВ ”ЛОКОМ” і відповідачем був складений та підписаний Акт приймання-передачі нежилого приміщення від 12.10.2003р., який свідчить про передання нерухомого майна ТОВ “ЛОКОМ” відповідачеві.

Пунктом 5.1 вказаного Договору передбачено, що ТОВ “ЛОКОМ” зобов'язується після підписання акту приймання-передачі нежилого приміщення за письмовою вимогою відповідача підготувати всі необхідні документи для нотаріального посвідчення Договору, прийняти всі необхідні міри і здійснити нотаріальне посвідчення Договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору право на нерухоме майно переходить від ТОВ “ЛОКОМ” відповідачеві з моменту підписання Договору, тобто з 12.10.2003р.

У матеріалах справи відсутні докази прийняття ТОВ “ЛОКОМ” заходів для нотаріального посвідчення Договору.

Суд вважає за необхідне задовольнити зустрічні позовні вимоги у повному обсязі і відмовити у задоволенні первісних позовних вимог з наступних підстав.

У відповідності зі ст. 328 УК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності з ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема,  може бути визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

ЦК УРСР, чинний на час укладення Договору, не містив вимоги обов'язкового нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нежилого приміщення. Так, ст. 227 ЦК УРСР вимагає здійснення обов'язкового нотаріального посвідчення лише договорів купівлі-продажу жилого будинку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано належних і допустимих доказів укладення ним договору оренди стосовно спірного майна, в той час як відповідач документально підтвердив укладення договору купівлі-продажу на спірне майно і виконання цього договору належним чином.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення зустрічного позову і, відповідно, про необхідність відмови у задоволенні первісного позову.

За вказаних обставин суд вважає за необхідне винести рішення, яке б захищало цивільні права відповідача, тобто рішення про визнання дійсним договору купівлі-продажу нежилих приміщень і про визнання права власності на нерухоме майно.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В и р і ш и в :

У задоволенні первісного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити.

Задовольнити зустрічний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 повністю.

Визнати дійсним Договір купівлі-продажу нежилого приміщення НОМЕР_3, укладений між ОСОБА_2 і Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛОКОМ”.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на нежиле приміщення: літ. А-1: ангар загальною площею 759,6 кв.м., №1 -огорожа, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити придбане Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 у Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛОКОМ” за договором купівлі-продажу нежилого приміщення НОМЕР_3 нежиле приміщення.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2) державне мито у розмірі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                                  Т. Г. Стрелець