П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

33/0190/614/2012

17 травня 2012 року м. Сімферополь

Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Скляров В.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Нижньогірського районного суду АР Крим від 18 квітня 2012 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Нижньогірський АР Крим, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ст.124 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік,

В С Т А Н О В И В :

Постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ст.124 КУпАП за те, що він 13 березня 2012 року о 19:00 в м.Алушта по вул.Комсомольській,1 керував транспортним засобом автомобілем ВАЗ 21033, д.н.НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР.

Він же, 13 березня 2012 року о 19:00 в м.Алушта по вул.Комсомольській,1 керував транспортним засобом автомобілем ВАЗ 21011, д.н.НОМЕР_1, на закругленні проїзної частини не вибрав безпечну швидкість руху, в наслідок чого здійснив наїзд на перешкоду та допустив перекидання автомобілю за межи проїзної частини, що потягло за собою пошкодження транспортного засобу, який належить ОСОБА_2, своїми діями ОСОБА_1 порушив п.12.1 ПДР.

В апеляції ОСОБА_1 просить постанову місцевого суду скасувати, провадження у справи закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що 13 березня 2012 року в пригоді не приймав участі, що автомобіль поставив на стоянкову гальмову систему і пішов на узбережжя, певно могла зірватися стоянкова гальмова система або хтось штовхнути автомобіль під уклон і зірвав стоянкову гальмову систему. Апелянт також звертає увагу на те, що при ствердженні його вини місцевий суд не зміг послатись на жодний доказ, який міг би заперечити його показання. Крім того, апелянт зазначив, що він є дисциплінованим водієм, має шестирічний водійський стаж, за цей період у нього не було жодного адміністративного правопорушення, він наміру не мав порушувати ПДР.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, наведені в апеляції доводи, заслухавши ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу і визнав факт скоєння дорожньо-транспортної пригоди та знаходження у стані алкогольного спяніння, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ст.124 КУпАП, підтверджується зібраними доказами, які були всебічно, повно досліджені судом першої інстанції, а саме: протоколом про адміністративні правопорушення від 13.03.2012 р. (а.с.2), в якому ОСОБА_1 власноруч зазначив про свою згоду з вчиненими правопорушеннями, передбаченими ч.1 ст.130 та ст.124 КУпАП, схемою місця ДТП (а.с.3), протоколом огляду місця ДТП з матеріальною шкодою (а.с.4), з якого вбачається, що зауважень щодо огляду, складання протоколу та схеми, а також несправностей транспортного засобу, не надходило (а.с.4), поясненнями ОСОБА_1 про його відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння (а.с.7), про що ОСОБА_1 не заперечує і в апеляції, поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння (а.с.5,6).

За таких обставин висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ст.124 КУпАП, є законним і обґрунтованим.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 визнав факт знаходження його в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим він відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, а також в суді апеляційної інстанції він визнав факт скоєння дорожньо-транспортної пригоди, дані про попередні притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 відсутні, обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом, не встановлено.

Крім того, санкції ч.1 ст.130 та ст.124 КУпАП, за якими піддано стягненню ОСОБА_1, є альтернативними, які передбачають насамперед накладення на правопорушника стягнення у вигляді штрафу.

Враховуючи наведене, суд вважає можливим змінити постанову місцевого суду та пом'якшити адміністративне стягнення, призначивши його у виді штрафу в межах, передбачених санкціями ч.1 ст.130 та ст.124 КУпАП.

Керуючись ст.294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Змінити постанову Нижньогірського районного суду АР Крим від 18 квітня 2012 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 та ст.124 КУпАП, замінивши призначене адміністративне стягнення на штраф в розмірі 2550 гривень.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки КримСкляров В. М.