КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 квітня 2012 року 2а-6268/11/1070
Київський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Щавінського В.Р. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
УПФ України у м. Борисполі Київської області звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 656,34 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач має перед УПФ України у м. Борисполі Київської області заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 656,34 грн., яка підтверджується повідомленням-розрахунком суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті відповідачем за жовтень 2010 р. - грудень 2010 р.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Надіслав на адресу суду письмові заперечення та проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановленою, що відповідач перебуває на обліку в УПФ у м. Борисполі Київської області , а отже є страхувальником в розумінні положень Закону України № 1058-IV.
Згідно з ч.1 ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(надалі - Закон України № 1058-IV), платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст.14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч. 1 ст. 12 цього Закону. Ч. 3 та ч.4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду.
Відповідно до абз. 6 ч. 2 ст. 17 та ч. 6 ст. 20 Закону України № 1058-IV, страхувальник, яким є відповідач, зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Пунктом 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №64/8663 (надалі - Інструкція) встановлено, що обчислення страхових внесків здійснюється щомісячно за ставками, що визначаються відповідно до п. п. 4.1., 4.2. пункту 4 Інструкції та відповідно до ст.4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»: 33,2 відсотки для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, які використовують працю найманих працівників від суми фактичних витрат на оплату плати працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних витрат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Згідно частин 6, 12 ст.20 Закону України №1058страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.
Судом встановлено, що станом на 01.12.2011р. за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень 2010 р. -грудень 2010 р. в розмірі 656,34 грн., що підтверджується копіями корінця вимоги про сплату боргу №Ф-1442, повідомлення-розрахунку від 26.05.2011 р. Факт направлення відповідачеві виставленої вимоги та їх одержання підтверджується корінцем виставленої вимоги та реєстром поштових відправлень.
Відповідно до абз. 31 ч. 1 ст. 1 Закону № 1058 «страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 14 цього ж Закону встановлено групу осіб, які є страхувальниками в розумінні Закону № 1058, до яких, серед іншого, згідно п. 5 відносяться «застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 ст. 11 та ч.1 ст. 12 цього Закону».
Відповідно до п. 3 та п. 4 ст. 11 Закону № 1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Сума страхового внеску встановлюється особами щомісячно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
В ч. 1 ст. 1 Закону № 1058 визначено терміни, що вживаються в цьому Законі, серед яких згідно абз. 8 мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Так, мінімальний розмір страхових внесків для фізичних осіб-підприємців, які обрали фіксований податок, обчислюється наступним чином розмір мінімальної заробітної плати 33, 2 % (мін. внесок) - 10% від ставки фіксованого податку 100,00 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058 «Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у п. 5 ст. 14 цього Закону, - квартал.
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (ч. 2 ст. 106 Закону № 1058).
Згідно ч. 12 ст. 20 Закону № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно абз. 11 пп. 4.1 п. 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1) розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" за ставками: для платників, зазначених у підпунктах 2.1.1, 2.1.3 та 2.1.5 пункту 2.1 Інструкції, - 33,2 % від сум виплат винагород фізичним, особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб.
Відповідно до ст. 53 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»у липні-вересні 2010 року встановлено місячний розмір мінімальної заробітної плати на рівні 888 грн. 00 коп. у жовтні-листопаді 2010 року встановлено місячний розмір мінімальної заробітної плати на рівні 907 грн. 00 коп., грудень 2010 року - 922 грн. 00 коп.
Отже, загальний розмір заборгованості становить 656,34 грн. Однак, вказана сума позивачем сплачена не була.
Позивачем на підставі ст. 106 Закону України № 1058-IV відповідачу була направлена вимога про сплату боргу №Ф 1442.
Зазначена вимога була отримана відповідачем, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення. Вказана вимога протягом 10 робочих днів оскаржена не була, заборгованість не погашена, отже борг вважається узгодженим.
Згідно абз. 8 ч. 3 ст. 106 Закону України № 1058у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
На час розгляду справи та винесення рішення по суті доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 69,70,71, 72,94,128,158-163,167 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі Київської області заборгованість зі сплати страхових внесків в розмірі 656 (шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 34 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Щавінський В. Р.