ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
28.09.06р. | Справа № А17/180-06 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій”, м. Дніпропетровськ
до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
Суддя —Стрелець Т. Г.
Секретар судового засідання —Грузін І. М.
Представники:
від позивача: Сіденко О.А., доручення № 05/671 від 14.06.2006р, юрисконсульт; Разводов В.І., директор; Демидко В.Г., довіреність № 05/859 від 11.08.2006р., юрисконсульт;
від відповідача: Прудко О.М., довіреність № 16157/9/10-016 від 12.09.2006р., юрисконсульт.
Суть спору:
Відкрите акціонерне товариство “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій” (у подальшому — позивач) звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсними актів ненормативного характеру —податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська (у подальшому —відповідач) № 0000542302/0 від 14.03.2006р. і № 0000552302/0 від 14.03.2006р., яким позивачеві були донараховані податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним правомірно була віднесена до складу валових витрат вартість інформаційно-консультаційних послуг у розмірі 331666,67 грн., підтверджена первинними бухгалтерськими документами, оскільки одержання позивачем таких послуг відноситься до його безпосередньої господарської діяльності. Також позивач посилається на те, що ним правомірно віднесено до складу валових витрат суму комісійної винагороди у розмірі 100000,00 грн., оскільки розмір такої винагороди підтверджується документально.
Враховуючи наведене, позивач приходить до висновку про правильність визначення ним суми податкового кредиту з ПДВ, оскільки вартість інформаційно-консультаційних послуг і розмір комісійної винагороди відносяться до валових витрат.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, зазначає, що факти надання інформаційно-консультаційних послуг позивачем не доведені, ці послуги не можуть вважатись пов’язаними із господарською діяльністю позивача. Крім того, відповідач зазначає, що розмір комісійної винагороди неправомірно віднесений позивачем до складу валових витрат, оскільки зміст вантажно-митних декларацій виключає виконання комісіонерами тих видів послуг, за виконання яких умовами відповідних договорів передбачена виплата ним комісійної винагороди.
Ухвалою від 21.08.2006р. задоволено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до 05.09.2006р., судом клопотання задоволено провадження у справі зупинено до 05.09.2006р.
Ухвалою від 05.09.2006р. провадження у справі поновлено, судове засідання призначено на 26.09.2006р.
В засіданні 26.09.2006р. оголошено перерву до 28.09.2006р.
У судовому засіданні 28.09.2006р. була проголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Дослідивши докази, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, —
В с т а н о в и в :
Відповідачем проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2004р. по 31.12.2005р., за результатами якої був складений Акт від 03.03.2006р. № 323/231/03/13549/ДСК.
Актом перевірки було встановлені, зокрема, наступні порушення:
- п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” №283/97-ВР від 22.05.1997р. (у подальшому —Закон “Про прибуток”), внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 107916,67 грн.;
- пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997р. (у подальшому —Закон “Про ПДВ”), внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 86333,34 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:
- №0000542302/0 від 14.03.2006р., яким позивачу було визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 148016,67 грн., у тому числі 107916,67 грн. —основний платіж, 40100,00 грн. —штрафні (фінансові) санкції;
- №0000552302/0 від 14.03.2006р., яким позивачу було визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 129500,04 грн., у тому числі 86333,36 грн. —основний платіж, 43166,68 грн. —штрафні (фінансові) санкції.
1. Податок на прибуток підприємств.
З матеріалів справи і пояснень представників сторін вбачається наступне:
- актом перевірки (арк. 19) встановлено, що протягом 01.10.2004-31.12.2005 позивачем було завищено суму валових витрат на загальну суму 431666,67 грн., у тому числі 331666,67 грн. —вартість інформаційно-консультаційних послуг, 100000,00 грн. —розмір комісійної винагороди;
- 01.08.2002р. між позивачем і ТОВ “Павлоградське АТП” був укладений Договір на надання інформаційно-консультаційних послуг, відповідно до якого ТОВ “Павлоградське АТП” зобов’язується надати позивачеві такі послуги: консультаційні і інформаційні послуги, пов’язані з організацією і здійсненням міжнародних автомобільних перевезень, інших видів підприємницької діяльності тощо;
- відповідно до умов вказаного договору та на підтвердження наданих послуг позивачем і ТОВ “Павлоградське АТП” був складений акт приймання-здачі виконаних робіт №9267 від 30.11.2004р. на суму 20000,000 грн.;
- також між позивачем і ТОВ Туристичне бюро “Меридіан” були укладені договори на виконання інформаційно-консультаційних послуг від 27.12.2004р. і від 30.12.2004р., відповідно до яких ТОВ ТБ “Меридіан” надає позивачеві послуги, пов’язані з підготовкою, організацією і веденням виробництва позивача, продажем його продукції (робіт, послуг) і охороною праці;
- на виконання вказаних договорів та на підтвердження надання послуг позивачем і ТОВ ТБ “Меридіан” були складені акти приймання-здачі виконаних робіт №28 від 31.03.2005р. на суму 18000,00 грн., №37 від 29.04.2005р. на суму 18000,00 грн., №46 від 31.05.2005р. на суму 18000,00 грн., №64 від 31.07.2005р. на суму 18000,00 грн., №73 від 31.08.2005р. на суму 18000,00 грн., №82 від 30.09.2005р. на суму 18000,00 грн., №100 від 30.11.2005р. на суму 18000,00 грн. №126 від 30.12.2005р. на суму 18000,00 грн., №104 від 30.12.2005р. на суму 12000,00 грн.;
- позивачем було надано у матеріали справи задокументовані результати послуг, наданих ТОВ ТБ “Меридіан” у травні 2005р., а саме “Дослідження найбільш ефективного використання ділянки в районі с. Гнездки у м. Павлоград”;
- крім того, між позивачем і ТОВ “Бізнес-Центр” був укладений договір №3 від 30.12.2004р., відповідно до умов якого ТОВ “Бізнес-Центр” зобов’язується надавати позивачеві послуги, пов’язані з підготовкою, організацією та веденням виробництва позивача і охороною праці;
- на підтвердження виконання послуг по вказаному вище договору позивачем і ТОВ “Бізнес-Центр” були складені та підписані акти приймання-здачі виконаних робіт №02/2 від 28.02.2005р. на суму 18000,00 грн., №03/3 від 31.03.2005р. на суму 18000,00 грн., №04/3 від 29.04.2005р. на суму 18000,00 грн., №05/3 від 31.05.2005р. на суму 18000,00 грн., №07/3 від 29.07.2005р. на суму 18000,00 грн., №08/3 від 31.08.2005р. на суму 18000,00 грн., №09/3 від 30.09.2005р. на суму 18000,00 грн., №10/3 від 31.10.2005р. на суму 18000,00 грн., №11/3 від 30.12.2005р. на суму 18000,00 грн., №12/3 від 30.12.2005р. на суму 18000,00 грн.;
- 28.02.2005р. між позивачем (комітент) і ПП “Біомолтрейд” (комісіонер) був укладений договір комісії №28/02-05, відповідно до умов якого комітент доручає, а комісіонер зобов’язується за дорученням комітента за винагороду здійснити для комітента і за рахунок комітента правочин від свого імені з продажу масла вершкового, сиру твердого, сира плавленого, сухого знежиреного молока, сироватки сухої, казеіна технічного;
- п. 2.4 договору комісії передбачено сплата комісійної винагороди за кожний укладений правочин у розмірі 9000,00 грн., в т.ч. ПДВ;
- в п. 5.8 договору комісії зазначено, що комісіонер приймає на себе поручительство (делькредере) перед комітентом за виконання покупцем-нерезидентом грошових зобов’язань з оплати експортованого товару, за що комісіонеру здійснюється виплата винагороди у розмірі 1000,00 грн., в т.ч. ПДВ;
- на виконання вказаного договору комісіонер ПП “Біомолтрейд” надав позивачеві Звіти №1 від 04.03.2005р., №2 від 05.03.2005р., №3 від 18.03.2005р., №4 від 02.06.2005р., №5 від 02.06.2005р., №6 від 10.06.2005р., №7 від 16.06.2005р., №8 від 16.06.2005р., №9 від 17.06.2005р., а також сторонами договору були складені акти виконаних робіт, відповідно до яких комісійна винагорода складає 90000,00 грн., делькредере складає 10000,00 грн.;
- 09.06.2005р. між позивачем (комітент) і ПП “Аскор” (комісіонер) був укладений договір комісії №09/06/2005, відповідно до умов якого комітент доручає, а комісіонер зобов’язується за дорученням комітента за винагороду здійснити для комітента і за рахунок комітента правочин від свого імені з продажу масла вершкового, сиру твердого, сира плавленого, сухого знежиреного молока, сироватки сухої, казеіна технічного;
- п. 2.4 договору комісії передбачено сплата комісійної винагороди за кожний укладений правочин у розмірі 9000,00 грн., в т.ч. ПДВ;
- в п. 5.8 договору комісії зазначено, що комісіонер приймає на себе поручительство (делькредере) перед комітентом за виконання покупцем-нерезидентом грошових зобов’язань з оплати експортованого товару, за що комісіонеру здійснюється виплата винагороди у розмірі 1000,00 грн., в т.ч. ПДВ;
- на виконання вказаного договору комісіонер ПП “Аскор” надав позивачеві Звіти №1 від 05.08.2005р., №2 від 11.08.2005р., №3 від 12.08.2005р., а також сторонами договору були складені акти виконаних робіт, відповідно до яких комісійна винагорода складає 27000,00 грн., делькредере складає 3000,00 грн.;
- позивачем надано у матеріали справи копії платіжних доручень і банківські виписки, що свідчать про сплату позивачем комісійної винагороди на користь ПП “Біомолтрейд” і ПП “Аскор”;
- відповідні суми вартості інформаційно-консультаційних послуг і комісійної винагороди (без урахування ПДВ) були віднесені позивачем до складу валових витрат;
- згідно з Довідкою №3528 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності позивача є функціонування автомобільного транспорту, туристичні агентства та бюро подорожей, інші види оптової торгівлі, неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача щодо податку на прибуток підприємств у повному обсязі на підставі наступного.
У відповідності з п. 5.1 ст. 5 Закону “Про прибуток” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону “Про прибуток” до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Пунктом 1.32 статті 1 Закону “Про прибуток” передбачено, що господарська діяльність —це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Відповідно до ст. ст. 901, 1022 ЦК України договори про надання послуг та договори комісії є різновидами цивільно-правових договорів, обмежень щодо їх застосування у господарській діяльності суб’єктів підприємницької діяльності не встановлено.
Згідно зі ст 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. №996-ХІV первинний документ —документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Судом досліджено наявні в матеріалах справи документи, а саме договори комісії, договори про надання інформаційно-консультаційних послуг, звіти, акти приймання-здачі виконаних комісійних і інформаційно-консультаційних послуг, банківські виписки та платіжні доручення.
При цьому суд дійшов до висновку, що зазначеними матеріалами підтверджується факт надання інформаційно-консультаційних послуг і виконання комісійних угод, оскільки здійснення вказаних господарських операцій підтверджується первинними бухгалтерськими документами, складеними належним чином.
Також суд вважає, що витрати, понесені позивачем, відносяться до його господарської діяльності, що підтверджується Довідкою про включення позивача до ЄДРПОУ.
У відповідності з ч.ч. 2, 4 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову; суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідач у порушення вказаної норми не надав доказів, які б підтверджували ненадання позивачеві відповідних послуг і виконання договорів комісії, на навів суду належних підстав для виключення вартості інформаційно-консультаційних постуг і комісійної винагороди зі складу валових витрат. Також у матеріалах справи відсутні докази недійсності відповідних договорів, укладених позивачем, і докази того, що вказані договори і документи, укладені на їх виконання, не мають юридичної сили.
Посилання відповідача на неповне звітування комісіонерів, а також відсутність експертиз, аналітичних таблиць тощо, не підтверджені вимогами чинного податкового законодавства і розцінюються як встановлення додаткових обмежень на віднесення витрат позивача до складу валових.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 14.03.2006р. № 0000542302/0 винесене відповідачем неправомірно і має бути визнане недійсним у повному обсязі.
2. Податок на додану вартість.
З матеріалів справи і пояснень представників сторін вбачається наступне:
- актом перевірки (арк. 26) встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ віднесено податок на додану вартість у вартості інформаційно-консультаційних послуг, які перевіркою не визнані у складі валових витрат за відсутності підтвердження факту використання їх у господарській діяльності, на загальну суму 66333,34 грн.;
- також актом перевірки (арк. 27) встановлено неправомірне віднесення до складу податкового кредиту суму ПДВ у вартості нарахованої комісійної винагороди згідно звітів, витрати по яким перевіркою не визнані у складі валових витрат за відсутності повного звітування комісіонерів на загальну суму 20000,00 грн.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача щодо податку на додану вартість у повному обсязі з огляду на таке.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону “Про ПДВ” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Як вже було зазначено, надання інформаційно-консультаційних послуг і виконання комісійних договорів підтверджено належним чином, ці операції безпосередньо відносяться до господарської діяльності позивача.
Враховуючи наведене, позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ у загальному розмірі 86333,34 грн.
Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 14.03.2006р. № 0000542302/0, від 14.03.2006р. № 0000552302/0 винесені неправомірно, з порушенням норм чинного податкового законодавства і тому мають бути визнані недійсними.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, —
П о с т а н о в и в :
Позов Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій” задовольнити повністю.
Визнати недійсним повністю податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 14.03.2006р. № 0000542302/0, яким донараховано податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 148016,67 грн., у тому числі 107916,67 грн. — основний платіж, 40100,00 грн. —штрафні (фінансові) санкції.
Визнати недійсним повністю податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 14.03.2006р. № 0000552302/0, яким донараховано податкові зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 129500,04 грн., у тому числі 86333,36 грн. —основний платіж, 43166,68 грн. —штрафні (фінансові) санкції.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій” (49038, м. Дніпропетровськ, вул.. Курчатова, 10, р/рахунок 2600730131203 в Центральному відділенні Промінвестбанку України в м. Дніпропетровськ, МФО 305437, код ЄДРПОУ 03113549) 3 грн. 40 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Суддя Т. Г. Стрелець
06.10.2006р.