ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
____________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2012 р. Справа № 2-а-1241/12/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Гомельчука С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі-позивач, ДПІ) звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач, ФОП ОСОБА_1, підприємець) про стягнення податкового боргу в розмірі 246452 грн. 54 коп.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у відповідача обліковується податковий борг, який виник 04 липня 2011 року за платежами - мито на товари, що вивозяться (пересилаються) з території України суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 136918 грн. 08 коп. та з адміністративних штрафів та інших санкцій в сумі 109534 грн. 46 коп. в результаті несплати податкових зобов'язань, нарахованих на підставі податкових повідомлень-рішень від 22 червня 2011 року № 26 та № 27 відповідно, прийнятих за результатами акту "Про проведення невиїзної документальної перевірки стану дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог законодавства України з питань митної справи при митному оформленні насіння соняшникуа кондитерського" від 25 травня 2011 року № 0010/1/508000000/НОМЕР_1. Податкові зобов'язання є узгодженими, а тому належать до стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
У судовому засіданні 03 травня 2012 року представником відповідача долучено до матеріалів справи постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року у справі № 2а-5068/11/2170 за позовом державної податкової інспекції у м. Херсоні до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації, припинення підприємницької діяльності, згідно з якою позов ДПІ задоволено. Представник ФОП ОСОБА_1, посилаючись на приписи частини 1 статті 72 КАС України, зазначив, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі № 2а-5068/11/2170, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Відтак, наголосив, що судом у вказаній справі встановлено, що ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа -підприємець за грошову винагороду, він не мав наміру провадити фінансово-господарську діяльність та реалізовувати повноваження, тому реєстрація його як суб'єкта підприємницької діяльності відбулася поза межами правового поля, що свідчить про ненабуття ним цивільної право-та дієздатності. Крім того, представник відповідача надав суду постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 205, 207, 212 КК України. У зв'язку з цим, вважає, що підстав щодо стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в розмірі 246452 грн. 54 коп., як з фізичної особи - підприємця, немає.
14 червня 2012 року від сторін надійшли заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Згідно з ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Херсонської міської ради 28 серпня 2009 року, про що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис за № 2 499 000 0000 031745. 31 серпня 2009 року відповідача взято на облік у ДПІ як платника податків, зборів, обов'язкових платежів за № 67932.
З матеріалів справи вбачається, що у період з 19 травня 2011 року по 25 травня 2011 року начальником відділу контрольно-перевірочної роботи Херсонської митниці Зінченком І.В. та провідним інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи Херсонської митниці В.Г. Філімоновим В.Г. проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства України з питань митної справи при митному оформленні насіння соняшника кондитерського, про що складено акт від 25 травня 2011 року № 0010/1/508000000/НОМЕР_1. В ході перевірки встановлено неправомірне отримання підприємцем звільнення від сплати вивізного мита, передбаченого діючою міжурядовою Угодою України з Вірменією про вільну торгівлю в результаті недодержання вимог, встановлених Правилами визначення країни походження, затверджених рішенням Ради голів урядів СНД від 30 листопада 2000 року, яке набуло чинності 21 грудня 2001 року, зокрема пункту 9, згідно з яким товар користується режимом вільної торгівли на митних територіях держав - учасниць Угоди, якщо він відповідає критеріям походження, установленим даними Правилами, а також: а) експортується на підставі договору/контракту між резидентом однієї з держав - учасниць Угоди і резидентом іншої держави - учасниці Угоди та ввозиться з митної території однієї держави - учасниці на митну територію іншої держави - учасниці Угоди; б) ввозиться фізичною особою - резидентом держави - учасниці Угоди з митної території однієї з держав - учасниць на митну територію іншої держави - учасниці Угоди. При цьому товар не повинен покидати території держав - учасниць Угоди, окрім випадків, якщо таке транспортування неможливе в силу географічного положення держави - учасниці або окремої її території, а також випадків, погоджених компетентними органами держав - учасниць Угоди, експортуючих та імпортуючих товари. Відповідач при митному оформленні вантажу насіння соняшнику кондитерського скористався пільгою по сплаті вивізного (експортного) мита, не забезпечивши при цьому виконання вищезазначених Правил.
За результами перевірки Херсонською митницею винесено податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 22 червня 2011 року № 26, яким визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання) за платежем : мито на товари, що вивозяться (пересилаються) з території України суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 109534 грн. 46 коп. - основний платіж та 27383 грн. 62 коп. - штрафні санкції та податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 22 червня 2011 року № 27, яким застосовано до відповідача штраф за порушення податкового законодавства в сумі 109534 грн. 46 коп. Митним органом надіслані позивачеві подання від 08 липня 2011 року № 7 та № 8 разом зі супровідним листом від 08 липня 2011 року № 07/15-26/3399 для виставлення податкової вимоги платникові податків, у зв'язку з несплатою ним суми зобов'язання. Згідно з листом від 12 вересня 2011 року № 07/15-25/4443 Херсонською митницею направлені на адресу ДПІ подання від 12 вересня 2011 року № 10, № 11 для здійснення заходів примусового стягнення заборгованості з підприємця.
Податковим органом 22 липня 2011 року вручено ФОП ОСОБА_1 під розписку податкову вимогу від 21 липня 2011 року № 11961.
Згідно з п.п. 41.1.1., п.п. 41.1.2.п. 41.1. ст.41 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) контролюючими органами є: органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.
Пунктом 41.5. ст.41 ПКУ визначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п. 14.1.113. п. 14.1 ст. 14 ПКУ митні платежі - податки, що відповідно до цього Кодексу або митного законодавства справляються під час переміщення або у зв'язку з переміщенням товарів через митний кордон України та контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
Згідно з підпунктом 54.3.6. п. 54.3. ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Пунктом 123.1.ст. 123 ПКУ встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
За приписами ч.1 п.57.3.ст. 57 ПКУ у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п. 56.1. ст.56 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У порядку ч.2 п.57.3. ст. 57 ПКУ встановлено, що у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Підпунктом 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 ПКУ визначено, що платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п. 14.1.175. п.14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 20.1.28. п. 20.1. ст.20 ПКУ органи державної податкової служби мають право: застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п. 56.18. ст. 56 ПКУ з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Із досліджених письмових доказів суд вбачає, що відповідач звертався до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Херсонської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 червня 2011 року № 26, № 27. Ухвалою від 21 жовтня 2011 року у справі № 2а- 3896/11/2170 позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям у судові засідання позивача або його представника. Ухвала від 21 жовтня 2011 року не оскаржена ФОП ОСОБА_1 у встановленому законом порядку та є такою, що набрала законної сили.
Відтак, підприємець скористався правом щодо оскарження рішень контролюючого органу, обравши спосіб захисту у судовому порядку, без попереднього досудового врегулювання спору у порядку адміністративного оскарження.
З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що після набрання судовим рішенням законної сили грошове зобов'язання вважається узгодженим. Отже, податковий борг, який виник 04 липня 2011 року за платежами - мито на товари, що вивозяться (пересилаються) з території України суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 136918 грн. 08 коп. та з адміністративних штрафів та інших санкцій в сумі 109534 грн. 46 коп. належить до сплати ФОП ОСОБА_1, однак на час розгляду справи відповідачем самостійно не погашено узгоджену суму зобов'язання.
Судом з'ясовано, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року у справі № 2а- 5068/11/2170 за позовом державної податкової інспекції у м. Херсоні до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації , припинення підприємницької діяльності визнано недійсним запис про проведення 28 серпня 2009 року державної реєстрації відповідача за № 2 499 000 0000 031745 та припинено його підприємницьку діяльність.
За приписами абзацу 2 ч.17 ст.47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 № 755 - IV (далі - Закон № 755 - IV) дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.
Згідно з вимогами пп. 65.10.3. п. 65.10. ст. 65 ПКУ внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі: внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця - з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Зі змісту витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11 квітня 2012 року вбачається , що державним реєстратором внесено до ЄДР відомості про наявність судового рішення від 10 листопада 2011 року щодо припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1, що не пов'язане з банкрутством та зроблено запис про стан фізичної особи - підприємця - "припинення підприємницької діяльності".
Таким чином, Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не містить запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та, відповідно, дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.
Відповідно до ч.5 ст.49 Закону № 755 - IV державна реєстрація припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов'язане з банкрутством фізичної особи - підприємця, здійснюється в тому числі опікуном, піклувальником чи управителем майна, зазначеним у судовому рішенні, із застосуванням процедур, установлених частинами одинадцятою - двадцятою статті 47 цього Закону.
Згідно з ч.11 ст. 47 Закону № 755 - IV для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа не раніше закінчення строку пред'явлення вимог кредиторів, зазначеного у заяві про припинення підприємницької діяльності, подає державному реєстраторові особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи:заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням; довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів;довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування. У реєстраційній картці на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа письмово зазначає та підтверджує своїм особистим підписом, що нею вчинено всі передбачені законодавством дії стосовно порядку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, включаючи завершення розрахунків з кредиторами (у тому числі із сплати податків, зборів, обов'язкових платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування).
Частиною 7 ст. 59 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься лише після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу та припинення діяльності фізичною особою - підприємцем у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
У ході розгляду справи, судом з'ясовано, що згідно з базою даних АІС РПП ФОП ОСОБА_1 має стан платника податку 21 (ліквідаційна процедура за рішенням суду), з обліку у податковому органі відповідача не знято.
Згідно з ч.2 ст. 47 Закону № 755 - IV у разі якщо після закінчення проведення заходів щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, але не раніше закінчення строку заявлення кредиторами своїх вимог фізичній особі не надані у встановленому законом порядку органом державної податкової служби та/або Пенсійного фонду України довідки про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів та/або єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування або рішення про відмову в їх видачі, фізична особа - підприємець або уповноважена ним особа не раніше ніж через десять робочих днів з дня закінчення такого строку набуває право на подання державному реєстраторові документів, передбачених частиною одинадцятою статті 47 цього Закону, за винятком зазначених довідок, для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням за принципом мовчазної згоди.
Представник відповідача посилався на те, що підставою для звільнення ОСОБА_1 від сплати податкового боргу є втрата ним статусу фізичної особи - підприємця за постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року у справі № 2а-5068/11/2170, яка набрала законної сили. Разом з тим, відповідних доказів вжиття підприємцем заходів щодо проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця суду не надано.
Суд погоджується з позицією ДПІ, викладеною у доповненні до адміністративного позову, що при розгляді та винесенні постанови у справі № 2а-5068/11/2170, судом досліджувались питання щодо правомірності державної реєстрації віповідача, наявність його волевиявлення, а не питання, пов'язані з веденням ним господарської діяльності, складанням фінансово-господарських документів.
Припинення підприємницької діяльності та скасування державної реєстрації позбавило відповідача права на зайняття господарською діяльністю, однак не звільнило його від фінансової відповідальності перед органом державної податкової служби.
Оскільки до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не внесено запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та щодо даного суб'єкта підприємницької діяльності проводиться ліквідаційна процедура, тому він, як платник податків відповідно до чимог чинного законодавства, зобов'язаний погасити заборгованість зі сплати податків та зборів, встановлених Податковим кодексом України та законами з питань митної справи.
Ураховуючи вищезазначені обставини справи, суд вважає, що податковий борг відповідача за платежами - мито на товари, що вивозяться (пересилаються) з території України суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 136918 грн. 08 коп. та з адміністративних штрафів та інших санкцій в сумі 109534 грн. 46 коп. підлягає стягненню, а тому позов державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби необхідно задовольнити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 12, 19, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, податковий борг в розмірі 246452 (двісті сорок шість тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн. 54 коп. , а саме
- мито на товари, що вивозяться (пересилаються) з території України суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 136918 (сто тридцять шість тисяч дев'ятсот вісімнадцять) грн. 08 коп.,
- адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 109534 (сто дев'ять тисяч п'ятсот тридцять чотири) грн. 46 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Гомельчук С.В.
кат. 8.1.5