Судове рішення #23509375

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


08 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/3676/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Рябчук О.С.

суддів Куделько Н.Є.

Маковської О.В.

при секретарі Грушко Н.В.

за участю:

представника позивача Оджиковського В.О.

представника відповідача Волошиної В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000952301 від 14.11.2011 р., № 0000942301 від 14.11.2011 р., № 0000005301 від 14.11.2011 р., № 0000062301 від 10.01.2012 р., -

ВСТАНОВИВ:

21 березня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції, Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, Державної податкової служби України (далі - відповідачі) з вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000952301, від 14.11.2011 р., № 0000942301 від 14.11.2011 р., № 0000005301 від 14.11.2011 р., № 0000062301 від 10.01.2012 р., скасування рішення Державної податкової служби України від 05.03.2012 р. № 3975/6/10-2115 про результати розгляду скарги.

09.04.2012 р. в попередньому судовому засіданні здійснено заміну відповідача - Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції на Нікопольську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби.

25.04.2012 р. в судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про відкликання позовної заяви в частині позовних вимог до Державної податкової служби України про скасування рішення Державної податкової служби України від 05.03.2012 р. № 3975/6/10-2115 про результати розгляду скарги та залишення позовної заяви в частині вказаних позовних вимог без розгляду.

Представники відповідачів залишили вирішення клопотання на розсуд суду.

Ухвалою суду від 25.04.2012 р. клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна» задоволено - позовна заява в частині позовних вимог до Державної податкової служби України про скасування рішення Державної податкової служби України від 05.03.2012 р. № 3975/6/10-2115 про результати розгляду скарги залишена без розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.

За результатами перевірки позивача Орджонікідзевською об'єднаною державною податковою інспекцією зроблено висновок про завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації за липень 2011 р. в розмірі 530 779 грн., що начебто виникло внаслідок неподання уточнюючого розрахунку за вказаний період а також про завищення сум податкового кредиту шляхом включення до декларацій за червень та липень 2011 р. сум ПДВ в загальному розмірі 5 790 989,61 грн. за попередні звітні періоди. З такими висновками позивач не погоджується, оскільки вони не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Зокрема, позивач скористався своїм правом, передбаченим п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, та 27.09.2011 р. виправив самостійно виявлену помилку в декларації за червень 2011 р. на суму 530 779 грн. На думку податкового органу, відповідне уточнення треба було зробити також в декларації за липень 2011 р. Проте, помилка містилась виключно в декларації за червень 2011 р., а показники декларації за липень залежать від відповідних показників декларації за червень і вказуються автоматично, тому декларація за липень не могла містити помилки. Порядком подання та заповнення податкової звітності з податку на додану вартість передбачено обов'язок платника податку подавати у разі виправлення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок за кожний наступний звітний період, у якому значення рядка 24 впливало на значення рядка 25 чи рядка 23. Позивачем не вносилися виправлення в рядок 24 декларації. Завищення суми податкового кредиту за червень та липень 2011 р. в загальному розмірі 5 790 989,61 грн. також не мало місця в зв'язку з тим, що чинне податкове законодавство передбачає право платника податків декларувати податковий кредит протягом 365 днів з дати виписки податкової накладної. Що стосується застосування до позивача штрафних санкцій, то воно є неправомірним, оскільки законодавством передбачена можливість нарахування штрафних санкцій виключно в разі фактичного відшкодування платнику податку завищеної суми бюджетного відшкодування. Відповідачем також не було враховано, що на момент прийняття податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій був чинним п. 6 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу, відповідно до якого до платників податку на прибуток підприємств за наслідками діяльності у 2-4 кварталі 2011 р. не застосовуються штрафні санкції за порушення податкового законодавства. Таким чином, податкові повідомлення-рішення Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000952301, від 14.11.2011 р., № 0000942301 від 14.11.2011 р., № 0000005301 від 14.11.2011 р., № 0000062301 від 10.01.2012 р. підлягають скасуванню.

Представник відповідача - Державної податкової служби України, в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, просила в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначила наступне.

В ході проведення перевірки Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна» не надано документального підтвердження отримання податкових накладних, які виписані в попередніх податкових періодах. Вимога щодо формування податкового кредиту у покупця у періоді виникнення податкових зобов'язань продавця за операцією поставки ґрунтується на п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, відповідно до якого податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником протягом звітного періоду. Своєчасне отримання податкових накладних та включення останніх до податкового кредиту є обов'язком платника податків, для реалізації якого чинне податкове законодавство містить низку норм. Можливість прийняття платником податку самостійного рішення щодо відстрочення реалізації права на податковий кредит не передбачена законодавством. Позивачем був поданий до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2011 р., яким зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість на 530 779,00 грн. Проте, платником податку не зменшено розмір від'ємного значення червня 2011 р., задекларованого в декларації з податку на додану вартість за липень 2011 р. Таким чином, позивачем завищено суму бюджетного відшкодування по податковій декларації за липень 2011 р. на 530 779,0 грн., внаслідок відсутності у товариства залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість червня 2011 р. в такому розмірі. Враховуючи наведене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства.

Представники відповідача - Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби в судовому засіданні позов не визнали, просили в задоволенні позову відмовити, надавши пояснення, аналогічні наведеним вище. Крім того, представники зазначили, що посилання представника позивача на наказ Державної податкової служби України № 127 від 16.02.2012 р. «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань відображення у податковому обліку з ПДВ звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту» є безпідставними, оскільки вказаний наказ не діяв на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Враховуючи викладене, податкові повідомлення-рішення Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції не суперечать вимогам чинного податкового законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна» включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом 32509841 та перебуває на обліку в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (а.с. 50).

13.10.2011 р. Орджонікідзевською об'єднаною державною податковою інспекцією була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податків у банку за липень 2011 р.

За результатами перевірки складено акт від 20.10.2011 р. № 161/23-124-1/3250984 (а.с. 63-74).

В акті перевірки встановлені та сторонами не заперечуються наступні обставини.

Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна» подано до податкового органу уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 27.09.2011 р. до податкової декларації за червень 2011 р., в якому збільшено податкове зобов'язання за червень 2011 р. на 520 514 грн. та зменшено податковий кредит за червень 2011 р. на 10 265 грн., в результаті чого зменшено від'ємне значення за червень 2011 р. на 530 779 грн. При цьому підприємство не зменшило бюджетне відшкодування, заявлене в декларації за липень на 530 779 грн.

Позивачем до складу податкового кредиту за червень 2011 р. включені суми податку на додану вартість попередніх податкових періодів з червня 2010 по травень 2011 р. у розмірі 2 532 363,34 грн., до складу податкового кредиту за липень 2011 р. - з листопада 2010 р. по червень 2011 р. у розмірі - 3 157349,51 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України - завищено суму бюджетного відшкодування, заявленого в декларації за липень 2011 р. на 530 779,0 грн.

- п. 1 розділу ІІ, абз. 2 п. 1 розділу ІІІ, п. 1 розділу IV наказу Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 р. № 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», п. 200.1 ст. 200, п. 202.2 ст. 202, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України - завищено суму податкового кредиту червня 2011 р. на 2 633 640,10 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування, заявленого в декларації за липень 2011 р. на 2 533 315 грн. та донарахування податку на додану вартість за червень 2011 р. у розмірі 100 325,10 грн. та завищено суму податкового кредиту липня 2011 р. на 3 157 349,51 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту липня 2011 р. на 3 157 349,51 грн. (а.с. 73).

На підставі акту перевірки Орджонікідзевською об'єднаною державною податковою інспекцією були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000952301, від 14.11.2011 р., № 0000942301 від 14.11.2011 р., 0000005301 від 14.11.2011 р. (а.с. 102-104).

За результатами адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень до Державної податкової адміністрації в Дніпропетровській області податкові повідомлення-рішення № 0000952301, від 14.11.2011 р., № 0000942301 від 14.11.2011 р. залишені без змін, а скарга - без задоволення, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, визначеного в податковому повідомленні-рішенні 0000005301 від 14.11.2011 р. на 422 427,00 грн. (а.с. 106-113).

На підставі рішення Державної податкової адміністрації в Дніпропетровській області від 19.12.2011 р. № 36489/10/25-008 Орджонікідзевською об'єднаною державною податковою інспекцією було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000062301 від 10.01.2012 р. (а.с. 134).

Позивачем були оскаржені вказані податкові повідомлення-рішення та рішення Державної податкової адміністрації в Дніпропетровській області від 19.12.2011 р. № 36489/10/25-008 до Державної податкової служби України, за результатами розгляду скарги рішенням Державної податкової служби України від 15.03.2012 р. № 3975/6/10-2115 податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга - без задоволення (а.с. 135-137).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-ХІІ завданнями органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно до п.п. 1, 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів та подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п.п. 50.1, 50.3 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Згідно п.п. 198.1., 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 200.1-200.4 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Згідно ч. 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Відповідно до ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Доводи представника позивача стосовно відсутності підстав при поданні уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2011 р. про зменшення від'ємного значення на 530 779,00 грн. для подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації за липень 2011 р. щодо зменшення від'ємного значення на 530 779,00 грн. не приймаються судом до уваги, оскільки вказана сума від'ємного значення податку на додану вартість червня 2011 р. задекларована до бюджетного відшкодування у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2011 р. Таким чином, позивачем завищено суму бюджетного відшкодування в податковій декларації за липень 2011 р. на 530 779,00 грн.

Представником позивача не надано доказів отримання податкових накладних в інших, ніж дата виписки, податкових періодах.

Твердження представника позивача щодо неможливості застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна» штрафних санкцій не враховуються судом з наступних підстав. Можливість застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства за період після 30 червня 2011 р. передбачена п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. Положення п. 6 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, на які посилається представник позивача, стосуються платників податку на прибуток підприємств та платників податку, що перейшли на спрощену систему оподаткування, в той час, як до позивача застосовані штрафні санкції по податку на додану вартість. Крім того, суд не погоджується з твердженням представника позивача стосовно того, що ст. 123 Податкового кодексу України передбачено застосування штрафних санкцій лише в разі фактичного відшкодування сум податку на додану вартість, оскільки положення вказаної норми не містять такої вказівки.

Зважаючи на наведене, податкові повідомлення-рішення Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000952301 від 14.11.2011 р., № 0000942301 від 14.11.2011 р., № 0000005301 від 14.11.2011 р., № 0000062301 від 10.01.2012 р. відповідають вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна» необґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 94, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський окружний адміністративний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Проктер енд Гембл Менюфекчурінг Україна» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000952301 від 14.11.2011 р., № 0000942301 від 14.11.2011 р., № 0000005301 від 14.11.2011 р., № 0000062301 від 10.01.2012 р. - відмовити в повному обсязі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 20.06.2012 р.


Головуючий суддя Суддя Суддя О.С. Рябчук Н.Є. Куделько О.В. Маковська



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація