Судове рішення #2350771

                                                                                                          Справа № 2 - о-94

                                                                                                                          2008р.

 

 

        Р І Ш Е Н Н Я

         І М Е Н Е М                У К Р А Ї Н И

 

31 березня 2008 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді                        Смілянець А.П.

                при секретарі                     Розборській А.А.

розглянувши у відкритому судовому засідання м. Умань справу за заявою ОСОБА_1  про встановлення факту належності  правовстановлюючого  документу

 

      В С Т А Н О В И В:

 

Заявник ОСОБА_1 звернулася в суд з заявою про встановлення, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом ВАК № 448927, яке видано 7 травня 2004 року Уманською міською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_1 в дійсності належить ОСОБА_1. 

В судовому засіданні заявниця підтримала свою заяву і пояснила, що 5 лютого 1978 року вона зареєструвала шлюб та прийняла прізвище ІНФОРМАЦІЯ_1. У м. Умані проживала її мама ОСОБА_2, якій на праві особистої власності належала частина будинку АДРЕСА_1, яку вона заповіла їй, але в заповіті не вірно вказала прізвище,  замість ІНФОРМАЦІЯ_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2. При видачі їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом, державний нотаріус повторив помилку і вказав у свідоцтві її прізвище як ІНФОРМАЦІЯ_2. Під цим прізвищем вона зареєструвала свідоцтво про право на спадщину у БТІ, вважаючи, що немає значення як записано прізвище ІНФОРМАЦІЯ_2 чи ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час помер її батько ОСОБА_3 після смерті якого відкрилась спадщина по закону, що складається з другої частини будинку АДРЕСА_1, в зв'язку з чим нотаріус видав їй свідоцтво, де прізвище її вказано вірно - ІНФОРМАЦІЯ_1. При зверненні в БТІ для отримання єдиного документу про реєстрацію нерухомого майна, вона отримала відмову в зв'язку з тим, що на частина будинку свідоцтво видано на прізвище ІНФОРМАЦІЯ_2, а на іншу частина будинку свідоцтво видано на прізвище ІНФОРМАЦІЯ_1. Така плутанина у написанні її прізвища являється результатом безвідповідального відношення до своїх обов'язків посадових осіб, які на свій розсуд перекладають прізвища з однієї мови на іншу. Оскільки внести виправлення у свідоцтво про право на спадщину за заповітом неможливо, тому вона змушена звернутися до суду. 

Представник ЧООБТІ в судовому засіданні не заперечив проти задоволення позову. 

Вислухавши пояснення заявника, представника ЧООБТІ, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,209,212,256-259 ЦПК України, на підставі ст.ст.4,6, ЦК України суд, -

В И Р І Ш И В:

 

Заяву задоволити.

Встановити, що  свідоцтво про право на спадщину за заповітом ВАК № 448927, яке видано 7 травня 2004 року Уманською міською державною нотаріальною конторою по спадковій справі № 453 за 2000 рік і зареєстровано і зареєстровано у реєстрі за № 1-1154 на ім'я ОСОБА_1 в дійсності належить ОСОБА_1. 

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської обл. через суд першої інстанції  шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення  заяви про апеляційне оскарження  і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції  або в порядку ч.4ст. 295ЦПК України. 

 

Головуючий ______________                                                                                                                                                                                                      

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація