Категорія №11.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 червня 2012 року Справа № 2а/1270/4587/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Мирончук Н.В.
при секретарі -Черніковій Я.В.
за участю представників сторін:
позивача: не прибув,
відповідача: не прибув,
третя особа: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа - Державне підприємство "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу «Шахта Ніканор-Нова» про скасування постанови ВП № 31651057 від 22.03.2012 року про зупинення виконавчого провадження по виконавчому листу № 2а-11408/11/1270, -
ВСТАНОВИВ:
12 травня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа -Державне підприємство "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу «Шахта Ніканор-Нова» про скасування постанови ВП № 31651057 від 22.03.2012 року про зупинення виконавчого провадження по виконавчому листу № 2а-11408/11/1270.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22.03.2012 року старшим державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції Фроловою Н.В. було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження №31651057 з примусового виконання листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом про стягнення з ДП «Луганськвугілля» ВП «Шахта Ніканор-Нова» заборгованості по витратам на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах.
Позивач звертався до начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції з заявою про здійснення контролю за виконанням провадження та здійснити всі необхідні заходи примусового характеру але, отримавши відповідь, управлінню стало відомо, що виконавче провадження зупинено.
Позивач не згоден з зазначеною постановою Ленінського ВДВС ЛМУЮ про зупинення виконавчого провадження, з огляду на наступне. Відповідно до абзацу 6 п.3.7 ст.3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу в процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 01 січня 2012 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів, та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 01.01.2011 року, і заборгованості сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України. Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2, пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування " фактичні витрати на виплату і доставку пенсій є збором на обов'язкове державне пенсійне страхування. З моменту внесення змін до ст.3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу ", які набрали чинності з 12.06.2011 р., не підлягають зупиненню виконавчі провадження про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, відповідно до чого немає заборони щодо звернення на майно чи кошти боржника за виконавчим провадженням.
У зв'язку з чим просить скасувати постанову ВП № 31651057 від 22.03.2012р. старшого державного виконавця Фролової Н.В. про зупинення виконавчого провадження по виконавчому листу Луганського окружного адміністративного суду № 2а-11408/11/1270.
Представник позивача у судове засідання не прибув, надіслав клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника, в якому серед іншого зазначив про підтримання позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, надіслав клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника та надав заперечення, в якому просив залишити позов без задоволення з огляду на наступне.
Пунктом 15 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" встановлено обов'язок державного виконавця зупинити виконавче провадження у разі внесення підприємств паливно- енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно - енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до ЗУ "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу". Звертає увагу, що чинним законодавством встановлюється вичерпний перелік підстав, за якими державний виконавець має право проводити виконавчі дії у випадку, коли стороною виконавчого провадження є підприємство, що бере участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу". Страхові внески до вказаного переліку підстав ніяким чином не відносяться. Крім цього зазначає, що аналізуючи норми ЗУ № 2711 стає зрозумілим, що законодавець визначив учасників розрахунків та заборгованість саме для проведення процедури погашення заборгованості, а не за для визначення заборгованості, що може бути примусово стягнута. Навпаки, дія вказаного закону направлена на запобігання банкрутства підприємств ПЕК на період дії процедури погашення заборгованості.
Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про час, місце та дату судового засідання повідомлявся належним чином, причини не явки суду не відомі.
Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника сторін, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази, відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 1 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно із ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" визначено права та обов'язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження " встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні - державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
У судовому засіданні встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду по справі № 2а-11408/11/1270 задоволено позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до ВП «Шахта Ніканор-Нова» Державного підприємства "Луганськвугілля" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком №2, у розмірі 40482,68 грн.
На виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду позивачу був виданий 29.02.2012 року виконавчий лист по справі №2а-11408/11/1270 про стягнення з Державного підприємства "Луганськвугілля" ВП «Шахта Ніканор-Нова» на користь управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" "з" статті 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" в сумі 40482,68грн.
За вказаним виконавчим листом Ленінським ВДВС ЛМУЮ було відкрито виконавче провадження.
22.03.2012 року старшим державним виконавцем Ленінського ВДВС Луганського міського управління юстиції винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 31651057 по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого 29.02.2012р. у справі №2а-11408/11/1270 на підставі п.15 ч.1 ст.37, ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (а.с.9).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених пунктом 15 статті 37 цього Закону, - до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Статтею 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" № 2711 від 23.06.2005р. визначено, що цей закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу та поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
До учасників розрахунків віднесені - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом (пункт 1.3 статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу " ).
Згідно з п. 1.4 ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка:
1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;
2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;
3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України;
4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;
5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.
Вищенаведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до положень Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб'єктів господарської діяльності, зазначених в п.1.3 ст.1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.
З урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що УПФУ в Перевальському районі Луганської області не відноситься до учасників розрахунків відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", а борг ДП "Луганськвугілля" ВП «Шахта Ніканор-Нова» не є боргом у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за не сплату електроенергії або податковим боргом, оскільки борг виник через несплату ДП "Луганськвугілля" ВП «Шахта Ніканор-Нова» витрат по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій, на які не поширюються норми Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", а тому віднесення ДП "Луганськвугілля" ВП «Шахта Ніканор-Нова» до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", не є підставою для зупинення спірного виконавчого провадження.
Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що приписи п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону № 606-ХІV, визначають дві обов'язкові умови, які зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження. Це внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, суб'єктивна ознака, що має місце у межах спірних відносин, та участь зазначеного підприємства у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", об'єктивна умова, яка в свою чергу включає характер та термін виникнення заборгованості.
Недоведеність віднесення заборгованості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача перед позивачем до такої, що погашається за процедурою Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" унеможливлює застосування приписів п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону № 606-ХІV до спірних правовідносин.
Врахувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо скасування постанови від 22.03.2012року ВП №31651057 про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2а- 11408/11/1270 про стягнення з ДП "Луганськвугілля" ВП «Шахта «Ніканор-Нова» на користь управління Пенсійного фонду України в м.Перевальську Луганської області заборгованості ВП «Шахта «Ніканор-Нова» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 40482,68грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163,181, КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа - Державне підприємство "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу «Шахта Ніканор-Нова» про скасування постанови ВП № 31651057 від 22.03.2012 року про зупинення виконавчого провадження по виконавчому листу № 2а-11408/11/1270, задовольнити.
Визнати дії старшого державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції Фролової І.В. по зупиненню виконавчого провадження №31651057 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 29.02.2012р. по справі 2а-11408/11/1270, про стягнення з Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу «Шахта Ніканор-Нова» заборгованості по витратам на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, незаконними.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Ленінського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції Фролової Н.В. від 22.03.2012 року про зупинення виконавчого провадження №31651057.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
СуддяН.В. Мирончук