30.09.2011

Справа № 2а-509/2011 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2011 року Кам'янобрідський районний суд м. Луганська у складі судді Шабрацького Г.О., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кам'янобрідському районі м. Луганська про визнання незаконною бездіяльності відповідача при відмові у достроковому нарахуванні пенсії, зобов'язання виконати дострокове призначення, нарахування та виплату пенсії учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 2-ї категорії, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2010 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача, посилаючись на те, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС. Згідно статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»його віднесено до 2-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»йому повинна бути призначена дострокова пенсія зі зменшенням пенсійного віку на 5 років, за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, а також у відповідності до ст. 56 вищевказаного Закону йому повинні бути встановлені пільги для нарахування стажу роботи зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи більше 20 років стажу для чоловіків і виплачуватися повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу. Але відповідач відмовив позивачу у достроковому призначені пенсії. Тому, позивач просив визнати незаконними дії відповідача щодо відмови позивачу у достроковому призначені, нарахуванні та виплаті державної пенсії, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 2-ї категорії, з надбавками за шкоду спричинену здоров'ю, які проводяться у заниженому розмірі, ніж встановлено ст.ст. 49, 51, 53, 55, 56, 57, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язати відповідача достроково призначити, нарахувати та виплатити державну пенсію позивачу, учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 2-ї категорії з надбавками у розмірі: основної у відповідності до ст. 27 Закону України від 09.07.03 р. № 1058-ІV, додаткової пенсії за шкоду спричинену здоров'ю у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно до ст. 51 Закону України № 796-12 від 28.02.1991 р., додаткової пенсії у розмірі 1% від заробітку за кожний рік, у відповідності з положеннями ст. 56 Закону України № 796-12 від 28.02.1991 р. виходячи із законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з врахуванням положень ст.ст. 49, 53, 55, 57, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-12 від 28.02.1991 р. і ст.ст. 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пен сійне страхування»від 09.07.2003 №1058-IV. Просив поновити строк звернення до суду.

До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, тому 30.09.2011 року судом було постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. На адресу суду надійшло заперечення проти позову, у якому відповідач просив розглядати справу без його участі. Також відповідачем було зазначено, що Відповідно до ч.1 ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій: Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: - які працювали з 1 липня 1986 року по 31 груд ня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 кален дарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної оброб ки населення і дезактивації техніки або їх бу дівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, зменшення віку - на 5 років. Відповідно до ч.1 ст.15 зазначеного Закону, підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Основним документом, що визначає час виконання робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження - первинні документи, що стверджують періоди роботи в зоні відчуження: довідки про періоди роботи в зоні, табелі обліку робочого часу за період роботи в зоні, подорожні листи У архівній довідці від 02.04.2008р. №42202, поданої позивачем, про прийняття участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 07.07.1987р. по 24.08.1987р., не відображено кількість виїздів у зону відчуження, оскільки с. Оране знаходиться поза межами зони відчуження, у зв'язку з чим просить відмовити в задоволені позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Згідно ст.21 Конституції України усі люди є вільними і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Згідно ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Згідно ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати її.

Основним положенням щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки відповідно до ст.50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Матеріалами справи встановлено, що позивач належить до другої категорії осіб, яки постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення № НОМЕР_1 та вiдоповідачем не заперечується (а.с.9).

Позивач 21.03.2011р. та 15.04.11 р. звернувся до управління Пенсійного фонду України в Кам'янобрідському районі м. Луганська із заявою, в якій просив достроково призначити йому, пенсію як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії відповідно до ст.ст. 49, 51, 53, 55, 56, 57, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-12 від 28.02.91 р. і ст.ст. 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 №1058-IV (а.с.13-14).

Листом від 05.04.2011 року управлінням Пенсійного фонду України в Кам'янобрідському районі м. Луганська позивачу в достроковому призначені пенсії було відмовлено (а.с.17).

Суд не може погодитись з твердженням відповідача, що позивач не має право на призначення пенсії із зменшеням віку, оскільки позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії, а відповідно п. 2 ч.1 ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: - з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи; евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття); особам, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - встановлюється категорія 2.

Відповідно до архівної довідки від 02.04.2008 р. ОСОБА_1 проймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 07.07.1987 р. (наказ № 422) по 24.08.1987 р. (наказ № 470)., дні виїзду не відображені, місце дислокації частини за вказаний період с. Ораноє (а.с. 10).

Пенсії із зменшенням пенсійного віку встановленого ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на 5 років надаються особам, відповідно до ч.1 ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: - які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 кален дарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році.

Аналізуючи положення п. 2 ч.1 ст.14 та ч.1 ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд виходить з фактичної тотожності вимог до осіб яким надається статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії, та до осіб яки мають право на зменшення пенсійного віку на 5 років. Суд вважає, що оскільки позивачу встановлено 2-га категорія учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, то він має право на зменшення пенсійного віку на 5 років, тобто на дострокове призначення пенсії.

Розділом 8 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

Що стосується позовних вимог позивача, щодо призначення додаткової пенсії у розмірі 1% від заробітку за кожний рік роботи, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії відповідно до ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-12 від 28.02.91 р., суд вважає наступне.

Призначення пенсії громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пен сійне страхування»від 09.07.2003 №1058-IV, а саме: за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1% мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абз. 1 цієї частини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач станом на день звернення до органів пенсійного забезпечення мав стаж роботи 32 роки 10 місяців 18 днів, тобто понад 20 років, які передбачені ч. 2 ст. 56 закону №796-XII як підстава для призначення спе ціальної пенсії.

Відповідно до ст. 15 Закону України від 05.11.1991 за №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення»умови, норми та порядок такого забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються законом №796-ХІІ або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених законом №1788-ХІІ.

Таким чином, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним законом №1788-ХІІ або спеціальним законом №796-ХІІ.

Обставини справи свідчать про те, що позивач обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені спеці альним законом №796-XII. Статтею 56 цього закону передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.

Зокрема, згідно з п. 2 зазначеної статті право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи, не меншого, ніж 20 років для чоловіків, 15 років для жінок, зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж, але не вище за 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, -чоловіки -10 років і більше, жінки -7 років 6 місяців і більше -не вище за 85% заробітку.

Аналіз викладеного положення закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.

Водночас порядок перерахунку пенсій законом №796-ХІІ не встановлений, що є підставою для застосування судом при розгляді цього публічно-правового спору аналогії закону на підставі ч.7 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства.

Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абз.2 ч.1 ст.28 закону №1058-IV, зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1% визначеної законом її розрахункової величини.

Для громадян, які по страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в ч.2 ст.56 закону №796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Згідно із цим законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абз.1 ч.2 ст.28 закону №1058-IV встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі закону №796-ХІІ, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років -для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.

У відповідності зі ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-ІV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. У разі виникнення права на підвищення пенсії її перерахунок проводиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

З матеріалів справи видно, що позивач звертався до відповідача із відповідною заявою 21.03.11 року та 15.04.2011р., тому призначення пенсії позивача має бути проведений відповідачем починаючи з 01.04.11 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, у тому числі віднесеним до категорії 2.

За таких обставин, слід визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Кам'янобрідському районі м. Луганська щодо відмови позивачу у достроковому призначені, нарахуванні та виплаті державної пенсії, з надбавками за шкоду заподіяну здоров'ю, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 2-ї категорії, відповідно до ст. 49, 51, 53, 55, 56, 57, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та зобов'язати відповідача достроково призначити позивачу державну пенсію з надбавками за шкоду, заподіяну здоров'ю, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 2-ї категорії, з 01.04.11 року у розмірі: основної у відповідності до ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.03 р. № 1058-ІV, додаткової пенсії за шкоду спричинену здоров'ю у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 р. № 796-12, додаткової пенсії у розмірі 1% від заробітку за кожний рік, у відповідності з положеннями ст. 56 Закону України«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-12 виходячи із законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з врахуванням положень ст.ст. 49, 51, 53, 55, 56, 57, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-12 від 28.02.1991 р. і ст.ст. 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пен сійне страхування»від 09.07.2003 №1058-IV, з урахуванням фактично здійснених виплат.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито". Відповідно до ч. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»відповідач звільнений від сплати судового збору, тому, на підставі ч.1 ст. 94 КАС України судовий збір у сумі 3,40грн. слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 27, 28, 45 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", ст.ст. 49, 51, 53, 55, 56, 57, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-ХІІ від 28.02.1991 року, ст.ст. 8,21,22,24,46 Конституції України, ст.ст. 2, 17, 18, 87, 94, 100,102, 158-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Кам'янобрідському районі м. Луганська щодо відмови ОСОБА_1 у достроковому призначені, нарахуванні та виплаті державної пенсії з надбавками за шкоду, заподіяну здоров'ю, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 2-ї категорії, відповідно до ст. 49, 51, 53, 55, 56, 57, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 01.04.11 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кам'янобрідському районі м. Луганська достроково призначити, нарахувати та виплатити державну пенсію ОСОБА_1 з надбавками за шкоду, заподіяну здоров'ю, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 2-ї категорії, з 01.04.11 року у розмірі: основної у відповідності до ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пен сійне страхування»від 09.07.03 р. № 1058-ІV, додаткової пенсії за шкоду спричинену здоров'ю у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 р. № 796-12, додаткової пенсії у розмірі 1% від заробітку за кожний рік, у відповідності з положеннями ст. 56 Закону України«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-12 виходячи із законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з врахуванням положень ст.ст. 49, 51, 53, 55, 56, 57, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-12 від 28.02.1991 р. і ст.ст. 28, 42, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пен сійне страхування»від 09.07.2003 №1058-IV, з урахуванням фактично здійснених виплат.

Судовий збір у сумі 3,40грн. віднести за рахунок держави.

Апеляційна скарга може бути подана до Донецького апеляційного суду через Кам'янобрідський районний суд м. Луганська. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Г.О. Шабрацький