ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/4714/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНіколайчук С.В.

при секретаріБринза О.В.

за участю представників:

від позивача від відповідача ОСОБА_3(дов. у справі); ОСОБА_4 (дов. у справі);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Трест "Кривбасшахтопроходка"" до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

24.04.2012 року приватне акціонерне товариство «Трест «Кривбасшахтопроходка»» (далі ПАТ «Трест «Кривбасшахтопроходка»») подало адміністративний позов до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу (далі СДПІ ГМК у м. Кривому Розі), у якому просить суд визнати протиправним (недійсним) та скасувати податкові повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області:

- від 25.08.2010 року №0001020710/0 та №0001030710/0;

- від 01.11.2010 року №0001020710/1 та №0001030710/1;

- від 27.12.2010 року №0001020710/2 та №0001030710/2;

- від 14.03.2011 року №0001020710/3 та №0001030710/3.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що підприємство не погоджується з висновками податкового органу про нікчемність договорів субпідряду, укладених позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю «Анхель» (далі ТОВ «Анхель»), та про завищення ПАТ «Трест «Кривбасшахтопроходка»» при залученні субпідрядника ТОВ «Анхель» податкового кредиту на суму 236897,25 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 236 897,25 грн., та валових витрат, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 296 121,55 грн., оскільки вказані витрати на оплату робіт не здійснювались. Висновки акта щодо не підтвердження цих витрат у зв'язку з відсутністю на ТОВ «Анхель» основних засобів для виконання субпідрядних робіт та працівників потрібної кваліфікації позивач вважає необґрунтованими та не підтвердженими належними та достатніми доказами, так як на підставі дослідження та аналізу лише інформаційних баз та податкових звітностей, на підставі одних лише посилань на відсутність у субпідрядника основних засобів для виконання субпідрядних робіт неможливо зробити висновок про нікчемність правочину. Враховуючи зміст вказаних норм чинного законодавства України, позивач вважає, що викладені відповідачем в акті висновки не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням Порядку №984; інформація, викладена відповідачем в акті, необґрунтована, а тому не може носити доказовий характер та підтверджувати встановлені у ньому факти. Висновки податкового органу про те, що роботи, вказані в актах, субпідрядником не виконувались не доведені належним чином. Відобразивши в акті певні фактичні дані відповідача не довів нікчемність укладених позивачем договорів субпідряду.

Ухвалою суду від 27.04.2012р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/4714/12 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 08.05.2012р.

07.05.2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника ПАТ «Трест «Кривбасшахтопроходка»» про відкладення розгляду справи мотивуючи тим, що єдиний повноважний представник позивача до 10.05.2012 року знаходиться у відпустці.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, про дату, час та місце судового засідання були належним чином повідомлений, заперечень та доказів на їх підтвердження на пропозицію суду не надав.

Ухвалою суду від 08.05.2012 року зобов'язано позивача надати суду усі первинні документи по господарським договорам з ТОВ «Анхель», акти КБ-2, КБ-3, ліцензії, податкові накладні, докази оплати наданих послуг; відповідача зобов'язано надати відзив на позовну заяву. Судовий розгляд справи відкладено на 31.05.2012 року.

29 травня 2012 року до суду від відповідача надійшли заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначено, що між ЗАТ «Трест «Кривбасшахтопроходка» та ТОВ «Анхель» укладено договори субпідряду. В ході проведення аналізу договорів були встановлені істотні відхилення умов договору всупереч діючого законодавства, а саме: ТОВ «Анхель» витратив більше коштів на розрахунки з субпідрядниками ніж отримав від замовника, що свідчить про економічну недоцільність даних взаємовідносин (правочинів). В процесі проведення аналізу наявності трудових ресурсів для ведення господарської діяльності ТОВ «Анхель» та присутності у їх штатному розкладі працівників потрібної кваліфікації, з'ясувалось, що такі відсутні. Крім того, згідно актів виконаних робіт, ТОВ «Анхель» використовувалось цілий ряд будівельних машин та механізмів, однак при перевірці на підприємстві рахуються основні засоби тільки 4 групи (електронно-обчислювальні машини та інше).

В судовому засіданні позивачем надано письмові додаткові пояснення, в яких вказано, що ПАТ «Трест «Кривбасшахтопроходка»» формував податковий кредит та визначив податкове зобов'язання за правилами, встановленими в Законі України «Про податок на додану вартість». З норм Закону слідує, що при перевірці питання правомірності формування платником податку податкового кредиту дослідженню підлягають саме первинні документи, складені внаслідок здійснення господарської операції (договори, видаткові та податкові накладні, документи, що підтверджують рух коштів). Контрагентом підприємства були складені податкові накладні на виконання укладених договорів, а оплата наданих послуг за цими договорами підтверджується відповідними платіжними дорученнями; заборгованості з оплати підприємство не має. Отже, при наявності факту оплати та наявності виписаної податкової накладної, ПАТ «Трест «Кривбасшахтопроходка» правомірно збільшив свій податковий кредит з ПДВ.

В підтвердження вищевикладеного позивач залучив до матеріалів справи акти звірки взаєморозрахунку, реєстр платіжних доручень, платіжні доручення, реєстр податкових накладних, реєстр актів здачі/прийому робіт, реєстр видаткових накладних, податкові накладні, видаткові накладні.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні.

В зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів судовий розгляд справи відкладено на 05.06.2012 року.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що оригінали витребуваних судом форми КБ-2 та КБ-3 знаходяться в адміністративній справі №2а/0470/3503/11.

На підставі службової записки було знято ксерокопії вищезазначених документів, а саме: акти прийому виконаних підрядних робіт, що стосуються спірних правовідносин, та долучено їх до матеріалів справи.

Заслухавши присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зробив висновок, що позов належить задоволити з наступних підстав:

з 16.06.2010 року по 16.08.2010 року (термін проведення перевірки продовжувався з 22.06.2010 року по 06.07.2010 року) працівниками відповідача проведено позапланова виїзна перевірка закритого акціонерного товариства «Трест «Кривбасшахтопроходка»», за результатами якої складено акт №117/08-07-124/1/33355963 від 19.08.2010 року «Про результати позапланової виїзної перевірки закритого акціонерного товариства «Трест «Кривбасшахтопроходка» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.08.2009 року по 31.03.2010 року», , в якому зафіксовано порушення позивачем:

- п.п. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, що в свою чергу призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 236 897,25 грн.;

- пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями, що в свою чергу призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 296 121,55 грн.

На підставі цього акту перевірки податковим органом 25.08.2010р. винесено:

- податкове повідомлення-рішення №0001020710/0, яким згідно з підпунктом «б» пп.4.2.2 п. 4.2 ст.4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зі змінами та доповненнями, позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 389 193, 54 грн., з яких 296 121,55 грн. - за основним платежем, 93 071,99 грн. - штрафні санкції;

- податкове повідомлення-рішення №0001030710/0, яким згідно з підпунктом «б» пп.4.2.2 п. 4.2 ст.4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зі змінами та доповненнями, позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 355 345, 88 грн., з яких 236 897,25 грн. - за основним платежем, 118 448,63 грн. - штрафні санкції.

На вказані податкові повідомлення-рішення позивач 03.09.2010 року подав до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області скарги № 25/1134 та № 25/1135, за результатами розгляду яких 01.11.2010 року ДПА у Дніпропетровській області винесла рішення №18556/11/08-31.1-001 про залишення податкових повідомлень-рішень без змін, а скарг без задоволення.

На виконання вказаного рішення 01.11.2010 року відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення № 0001030710/1 та № 0001020710/1, на які позивачем 08.11.2010 року до ДПА у Дніпропетровській області були подані скарги № 24/1394 та №24/1395.

Рішенням ДПА у Дніпропетровській області від 22.12.2010 року № 36000/10/25-008 «Про результати розгляду повторних скарг» податкові повідомлення-рішення від 01.11.2010 року № 0001030710/1 та №0001020710/1 залишені без змін, а скарги ПАТ «Трест «Кривбасшахтопроходка» - без задоволення.

На підставі даного рішення 27.12.2010 року відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення № 0001030710/2 та № 0001020710/2, на які позивачем 06.01.2011 року до Державної податкової служби України були подані скарги № 24/017 та №24/018.

Рішенням ДПА України від 10.03.2011 року № 4794/6/25-045 «Про результати розгляду повторних скарг» податкові повідомлення-рішення від 25.08.2010 року №0001030710/0 та № 0001020710/0, від 01.11.2010 року № 0001030710/1 та №0001020710/1, від 27.12.2010 року №0001030710/2 та № 0001020710/2 були залишені без змін, а скарги ПАТ «Трест «Кривбасшахтопроходка» - без задоволення.

На підставі даного рішення 14.03.2011 року відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення № 0001030710/3 та № 0001020710/3.

Після завершення процедури адміністративного оскарження, не погоджуючись з такими висновками відповідача позивач звернувся до суду та просить усі зазначені податкові повідомлення-рішення визнати протиправними (недійсними) та скасувати.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» N 334/94-ВР від 28.12.1994 року (надалі Закон N 334/94-ВР, норми якого були чинні на момент виникнення спірний правовідносин) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно ст. 5 Закону N 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході перевірки перевіряючими досліджувались господарські операції позивача з його контрагентом ТОВ «Анхель».

Так, 24.03.2009 року був укладений договір генерального підряду в капітальному будівництві №24/2009 на виконання робіт «По будівництву «Підприємства Новокостянтинівського родовища уранових руд» між ДП «Дирекція» (замовник) та ПАТ «Трест «Кривбасшахтопроходка» (генеральний підрядник).

Після укладення даного договору в ПАО «Трест «Кривбасшахтопроходка» був проведений внутрішній моніторинг серед виконавців робіт - субпідрядних організацій для визначення можливості їх залучення в якості Субпідрядників на виконання робіт по об'єктам будівництва згідно вказаного договору.

Про намір виконати роботи по будівництву поверхового комплексу Новокостянтинівського родовища уранових руд заявило ТОВ «Анхель», яке направило на адресу позивача комерційну пропозицію, в якій вказано інформацію про види виконаних робіт, а аткож про наявність устаткування та механізмів для здійснення робіт на об'єктах будівництва.

Разом з комерційною пропозицією ТОВ «Анхель» надав завірені копії та оригінали правовстановлювальних документів, які повністю відповідали вимогам «Переліку необхідних документів для укладення договору субпідряду», які пред'являються до всіх організацій, щоподавали свої пропозиції на участь в моніторингу, який проводив ПАТ «Трест «Кривбасшахтопроходка»» для визначення виконавців робіт по будівництву поверхового комплексу Новокостянтинівського родовища в 2009 році по аналогу вимог замовника до організацій, які виконують роботи на його об'єктах будівництва. Зокрема, такі документи: Копія ліцензії серії АВ №445976 від 31.12.2008 року, видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією Міністерства регіонального розвитку та будівництва України на здійснення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури з переліком робіт; копія дозволу територіального управління Держпромнагляду в Дніпропетровській області на початок робіт підвищеної небезпеки №006.07.12-45.21.1 від 11.01.2007 року з переліком робіт; копія звіту з праці по формі 1-ПВ за період січень-березень 2009 року (з вказанням кількості працюючих на підприємстві - 33 особи).

Таким чином, між ЗАТ «Трест «Кривбасшахтопроходка», як генеральним підрядником, та ТОВ «Анхель», як субпідрядником, були укладені наступні договори субпідряду:

- договір субпідряду № 95/20 від 18.05.2009 року - будівництво прирейкового складу з козловим краном (площадка рудника). Договірна ціна вартості робіт, доручених для виконання субпідряднику, складає 1 004 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 167 333,33 грн.;

- договір субпідряду № 98/20 від 20.05.2009 року - будівництво тимчасової калориферної (площадка рудника). Договірна ціна вартості робіт, доручених для виконання субпідряднику, складає 1 328 546,45 грн., у тому числі ПДВ 20% - 221 424,41 грн.;

- договір субпідряду № 99/20 від 20.05.2009 року - будівництво розчинно-бетонного вузла (площадка рудника). Договірна ціна вартості робіт, доручених для виконання субпідряднику, складає 691 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 115 166,67 грн.;

- договір субпідряду № 113/20 від 05.06.2009 року - реконструкція компресорної «РЕ-6» (площадка рудника). Договірна ціна вартості робіт, доручених для виконання субпідряднику, складає 7 464 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 1 244 000,00 грн.;

- договір субпідряду № 115/20 від 10.06.2009 року - будівництво блоку допоміжних служб (площадка рудника). Договірна ціна вартості робіт, доручених для виконання субпідряднику, складає 6 596 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 1 099 333,33 грн..

Згідно п. 1.2 вищевказані договори укладені на виконання та на основі договору генерального підряду капітальному будівництві № 24/2009 від 24.03.2009р., укладеного генпідрядником із державним підприємством «Дирекція підприємства, що будується на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд».

Сторони у наведених вище договорах визначили, що субпідрядник виконує повний обсяг робіт згідно проекту та графіку виконання робіт, в якому визначені початок та завершення виконання робіт.

Ціна є динамічною, та може бути змінена сторонами договору в наступних випадках: при зміні обсягів та складу робі, при внесенні змін в проектно-кошторисну документацію, при виникненні обставин непереборної сили (форс-мажор).

Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 15 банківських днів з моменту підписання генпідрядником документів.

Відповідно до п. 4.2 договорів генпідрядник здійснює щомісяця проміжні платежі за фактично виконані роботи на підставі акту (форма КБ-2в) та довідки (форма КБ-3), засвідченої підписами уповноважених представників сторін.

Згідно п.4.6 договорів за послуги генпідрядника, а саме: адміністративно-господарські витрати, пов'язані з забезпеченням субпідрядника технічною документацією та обсягами робіт, координацією робіт, здійсненням технічного нагляду, прийманням та здачею виконаних субпідрядникам робіт замовнику (далі послуги генпідрядника), субпідрядник сплачує генпідряднику 2,5% від визначеної договором ціни робіт. Оплата послуг генпідряднику здійснюється поетапно, в розмірі, прямо пропорційному вартості прийнятих генпідрядником робіт, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог при сплаті генпідрядником вартості робіт або їх етапів, з подальшим оформленням відповідного акту.

Згідно п. 11.1 договору для виконання робіт, передбачених договором, субпідрядник залучає працівників потрібної кваліфікації у достатній кількості, створює для них необхідні умови роботи на будівельному майданчику, несучи відповідальність за створення безпечних умов праці.

Таким чином, в порушення пп.7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями та пп.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями ЗАТ «Трест «Кривбасшахтопроходка» за період з 01.08.2009 року по 31.03.2010 року при залученні субпідрядника ТОВ «Анхель» завищено податковий кредит на суму 236 915,25 грн., що в свою чергу призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ всього на суму 236 915,25 грн. та завищено валові витрати в податковій декларації за ІІІ квартал 2009 р. - на суму 348 218,44 грн., ІV квартал 2009 р. - на суму 657 470,42 грн., І квартал 2010 р. - 178 797,33 грн., що в свою чергу призвело до заниження податку на прибуток всього на суму 296 121,55 грн.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України №334/94-ВР суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно наданих копій документів (договорів субпідряду, актів виконаних робіт за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року та лютий 2010 року, журналів-ордерів по рахункам 36.1 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 63.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками») встановлено, що ТОВ «Анхель» для ЗАТ «Трест «Кривбасшахтопроходка» всього виконано будівельно-монтажних робіт та віднесено їх до складу валових доходів на загальну суму 3 899 812,23 грн. (без ПДВ), в т.ч.:

Серпень 2009 року - 238 496,00 грн., ПДВ - 47 699,20 грн.,

Вересень 2009 року - 1 084 456,00 грн., ПДВ - 216 891,20 грн.,

Жовтень 2009 року - 529 066,00 грн., ПДВ - 105 813,20 грн.,

Листопад 2009 року - 901 790,00 грн., ПДВ - 180 358,00 грн.,

Грудень 2009 року - 920 771,23 грн., ПДВ - 184 154,25 грн.,

Січень 2010 року - 0 грн., ПДВ - 0 грн.,

Лютий 2010 року - 225 233 грн., ПДВ - 45 046,60 грн.,

Березень 2010 року - 0 грн., ПДВ - 0 грн.

Перелік актів виконаних підрядних робіт субпідрядником ТОВ «Анхель» наведено у додатку №1.

Між тим, матеріалами справи вбачається, що факт виконання субпідрядником ТОВ «Анхель» своїх обов'язків за цими договорами підтверджується наступними документами: довідками ф. КБ-3, актами виконаних робіт ф. КБ-2в, реєстрами витрат на відрядження.

На кожний вид робіт, які вказані в договорах субпідряду, в свою чергу, між ДП «Дирекція» (замовник) та ЗАТ «Трест «Кривбасшахтопроходка» (генеральний підрядник) були укладені додаткові угоди до договору генерального підряду №24/2009 від 24.03.2009 року, по будівництву Новокостянтинівського рудника в 2009 році. Після підписання вищевказаних додаткових угод між замовником та генеральним підрядником, а також після підписання договорів субпідряду між генеральним підрядником та субпідрядником по кожному об'єкту, ТОВ «Анхель» почав виконувати роботи на об'єктах будівництва.

Судом з'ясовано, що позивач оплатив виконані роботи згідно умов договорів, що підтверджується актами звірки взаєморозрахунків, реєстром платіжних доручень, платіжними дорученнями.

В матеріалах справи знаходяться також реєстри податкових накладних, які виписані ЗАТ «Трест «Кривбасшахтопроходка» та реєстр видаткових накладних, які виписані ТОВ «Анхель», а також реєстри витрат на відрядження, довідки ф. КБ-3, акти ф. КБ-2в по усіх договорах.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, підставою для ведення бухгалтерського та податкового обліку господарської операції є первинні документи, які повинні відповідати законодавчо встановленим вимогам.

З аналізу вищенаведених норм права та наявних у справі первинних документів можна зробити висновок, що всі первинні документи, надані позивачем, відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між сторонами по наданню послуг та виконанню робіт.

Висновки податкового органу про те, що роботи, вказані в актах, субпідрядником не виконувались не доведені належним чином та спростовуються документально.

Не відповідають вимогам чинного законодавства України висновки податкового органу щодо нікчемності укладених між сторонами договорів, оскільки приписами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним (ст. 204 ЦК України).

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ст.215 ЦК України); нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст. 236 ЦК України); недійний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ст. 216 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

ЦК України встановлює, що нікчемними є правочини: у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину (ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 220 ЦК України); у разі відсутності схвалення правочину який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 221 ЦК України); правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (ч. 1 ст. 224 ЦК України); у разі відсутності схвалення опікуном, правочину, який вчинено недієздатною фізичною особою (ч. 1 ст. 226 ЦК України); а також в інших випадках передбачених ч. 1 ст. 27, ч. З ст. 121, ч. 6 ст. 126, ч. З ст. 247, ч. 1 ст. 249, ч. 2 ст. 547, ч. З ст. 586, ч. З ст. 614, ч. 6 ст. 633, ч. 2 ст. 661, ч. 4 ст. 698, ч. З ст. 719, ч. 4 ст. 720, ч. 1 ст. 739 та іншими статтями ЦК України.

Щодо посилання відповідача в акті перевірки на ст. 228 ЦК України, то слід відзначити, що ця норма взагалі не може стосуватись укладених позивачем договорів субпідряду, адже статтею 228 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З аналізу вище викладених норм ЦК України вбачається, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі. Проте, статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності цивільних правочинів, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо правочин не визнано судом недійсним. Тобто, зі змісту цієї норми випливає, що підстави недійсності правочинів можуть бути передбачені виключно законами. Правочин може бути визнано недійсним тільки на підставі і за наслідками, передбаченими законом. Також нормами ЦК України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Посилання на статті 203 та 215 ЦКУ можуть бути використані лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Інших підстав визнання правочину нікчемним діюче законодавство не передбачає.

Як роз'яснив Верховний Суд України в постанові Пленуму «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок (п. 18). У разі оспорювання стороною правочину факту його нікчемності, такий правочин може визнаватися таким у судовому порядку (п. 5).

Укладені позивачем з ТОВ «Анхель» договори субпідряду не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина або на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Укладені між сторонами договори не визнавались недійсними в судовому порядку, а твердження відповідача про нікчемність цих правочинів не приймається до уваги судом, оскільки не є безспірним. Позивач вважає такі договори укладеними у відповідності до вимог чинного законодавства та такими, що спрямовані на реальне настання правових наслідків.

На підставі одних лише посилань на відсутність у субпідрядника основних засобів для виконання субпідрядних робіт неможливо зробити висновок про нікчемність правочину. В даному випадку потрібно враховувати умову договорів (п.11.1), згідно якої для виконання робіт, передбачених договором, субпідрядник залучає працівників потрібної кваліфікації у достатній кількості, створює для них необхідні умови роботи на будівельному майданчику, несучи відповідальність за створення безпечних умов праці.

Таким чином, відобразивши в акті певні фактичні дані, відповідач не довів нікчемність укладених позивачем договорів субпідряду.

ЗАТ ««Трест»Кривбасшахтопроходка» до складу податкового кредиту по контрагенту ТОВ «Анхель» віднесено суму податку на додану вартість у сумі 3 132 071,12 грн. на підстав виписаних контрагентом податкових накладних, наявні у справі), в т.ч.:

- у серпні 2009 року - 47 699,20 грн., (в т.ч. за виконані роботи на суму ПДВ 47 699,20 грн.);

- у вересні 2009 року - 526 041,20 грн. (в т.ч. за виконані роботи на суму ПДВ 216 891,20 грн., видана передплата на суму ПДВ 309 150,00 грн.);

- у жовтні 2009 року - 135 470,93 грн., (в т.ч. за виконані роботи на суму ПДВ 102 137,60 грн., видана передплата на суму ПДВ 33 333,33 грн.);

- у листопаді 2009 року - 106 347,40 грн., (в т.ч. за виконані роботи на суму ПДВ 76 705,40 грн.,та придбане обладнання на суму ПДВ 29 642,00 грн.);

- у грудні 2009 року - 763 799,12 грн. (в т.ч. за виконані роботи на суму ПДВ 118 224,27 грн., придбане обладнання на суму ПДВ 814 800,00 грн. та коригування податкового кредиту на «-» 169 225,15 грн. за видану передплату);

- у січні 2010 року - 1 507 666,67 грн. (в т.ч. за отримане обладнання на суму ПДВ 1 507 666,67 грн.);

- у лютому 2010 року- 0 грн.

- у березні 2010 року - 45 046,60 грн. (в т.ч. за виконані роботи на суму ПДВ 45 046,60 грн.).

Відповідно п.7.4.5 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 вказаного Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна видасться платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зареєстрованою як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (пункти 2 та 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997року за №233/2037).

З матеріалів справи вбачається, проти чого податковий орган не заперечив, що ТОВ «Анхель» на момент виписання ним позивачу податкових накладних за договором поставки було зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкції, воно лише передбачає обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість у податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав доказів та не довів обґрунтованості визначення податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів позивачу та правомірності прийняття спірних податкових повідомленнь-рішеннь, в свою чергу позивач, про що свідчать матеріали справи, належним чином виконав свої договірні зобов'язання та оплатив вартість виконаних робіт, тому у суду є підстави вважати протиправними та такими, що підлягають скасуванню оскаржувані податкові повідомлення-рішення по визначенню суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств та за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів.

Від-так, позовні вимоги належить задоволити в повному обсязі.

Згідно ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки позовні вимоги ПАТ «Трест «Кривбасшахтопроходка»» задоволено в повному обсязі, то на користь позивача слід стягнути з Державного бюджету України 2 188,00 грн. судового збору

Керуючись ст.ст.2, 8-12, 69, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Трест «Кривбасшахтопроходка»» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволити.

Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу від 25.08.2010 року №0001020710/0 та №0001030710/0; від 01.11.2010 року №0001020710/1 та №0001030710/1; від 27.12.2010 року №0001020710/2 та №0001030710/2; від 14.03.2011 року №0001020710/3 та №0001030710/3 по визначенню суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 389 193, 54 грн., з яких 296 121,55 грн. - за основним платежем, 93 071,99 грн. - штрафні санкції, за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 355 345, 88 грн., з яких 236 897,25 грн. - за основним платежем, 118 448,63 грн. - штрафні санкції.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Трест «Кривбасшахтопроходка»» 2 188,00 грн. судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 08 червня 2012 року

Суддя С.В. Ніколайчук