ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2006 р. | № 14/353-39/156 |
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. – головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу приватного підприємства “Рекламно-видавничий центр “Укріміджкалендар”, м. Київ (далі –ПП “РВЦ “Укріміджкалендар”)
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2006
зі справи № 14/353-39/156
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Агентство “Норма- Прес”, м. Донецьк (далі –ТОВ “Агентство “Норма-Прес”)
до ПП “РВЦ “Укріміджкалендар”
про заборону вчинення певних дій та стягнення 1025000 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
ТОВ “Агентство “Норма-Прес” звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 1025000 грн. компенсації за порушення авторського права, заборону ПП “РВЦ “Укріміджкалендар” вчиняти підготовчі дії щодо друку календаря “Діловий Донбас 2005” та зобов’язання відповідача опублікувати у засобах масової інформації резолютивну частину рішення з даного спору.
В ході розгляду справи позивач відмовився від позовних вимог в частині заборони ПП “РВЦ “Укріміджкалендар” вчиняти підготовчі дії щодо друку календаря “Діловий Донбас 2005”.
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.10.2005 (суддя Палій В.В.) у задоволенні позову відмовлено. Назване рішення з посиланням на приписи статей 8, 11, 14 Закону України “Про авторське право і суміжні права” (далі –Закон) мотивовано відсутністю порушення авторських майнових прав позивача на спірні твори в зв’язку з недоведеністю наявності у ТОВ “Агентство “Норма-Прес” таких прав.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2006 (колегія суддів у складі: суддя Отрюха Б.В. –головуючий, судді Верховець А.А., Тищенко А.А.) рішення суду першої інстанції з даного спору змінено; позов задоволено частково: з ПП “РВЦ “Укріміджкалендар” на користь ТОВ “Агентство “Норма-Перс” стягнуто компенсацію за порушення авторського права позивача в сумі 10000 грн., а в іншій частині позовних вимог відмовлено. У прийнятті оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції виходив з факту використання відповідачем в імідж-календарі за 2004 рік “Ділова, політична, інтелектуальна-творча еліта України” оригінал-макетів, які є об’єктом авторського права позивача, що є підставою для виплати ТОВ “Агентство “Норма-Прес” компенсації в порядку статті 52 Закону.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ПП “РВЦ”Укріміджкалендар” просить скасувати постанову апеляційного господарського суду з даного спору та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаргу мотивовано, зокрема, тим, що у встановленні факту використання відповідачем спірних оригінал-макетів імідж-календаря апеляційний господарський суд перебрав на себе не приманні суду функції експерта, порушивши тим самим вимоги статті 41 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Представники сторін у судове засідання не з’явились.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність скасування рішень місцевого та апеляційного господарських судів з даного спору з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з урахуванням такого.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- 24.02.2003 ПП “РВЦ “Укріміджкалендар” та ТОВ “Агентство “Норма-Прес” укладено договір № 11, предметом якого є виготовлення та випуск імідж-календаря довідника “Діловий Донецьк –2004”;
- за умовами названого договору відповідач передав ТОВ “Агентство “Норма-Прес” право на випуск календаря за патентом від 31.08.1998 № 2172, а позивач на підставі договорів із замовниками реклами виготовив оригінал-макети рекламних сторінок згаданого імідж-календаря, що являють собою поєднання найменування, логотипу та фотографічних зображень відповідних замовників;
- ТОВ “Агентство “Норма-прес” як роботодавець авторів зазначених оригінал-макетів імідж-календаря є суб’єктом авторських майнових прав на ці твори;
- на оригіналі випущеного імідж-календаря “Діловий Донбас –2004” позивачем було помилково зазначено авторство ПП “РВЦ “Укріміджкалендар”;
- у виготовленні імідж-календаря за 2004 рік “Ділова, політична, інтелектуально-творча еліта України” та календаря-довідника “Флагмани вітчизняного виробництва –2004” відповідачем без дозволу позивача було використано оригінал-макети імідж-календаря “Діловий Донецьк –2004”;
- Державним департаментом інтелектуальної власності зареєстровано авторські майнові права ПП “РВЦ “Укріміджкалендар” на твір – імідж-календар довідник настільний річний “Флагмани вітчизняного виробництва –2004”, про що видано свідоцтво від 20.09.2004 № 11097.
Причиною спору в даній справі стало питання про наявність порушення майнових авторських прав ТОВ “Агентство “Норма-Прес” на спірні твори.
Статтею 50 Цивільного кодексу України порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, визнано, зокрема, вчинення будь-якою особою дій, які порушують майнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.
Згідно з приписами частин першої, третьої статті 15 Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти будь-яке використання твору іншими особами.
Відповідно до статті 7 Закону суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.
Статтею 435 Цивільного кодексу України передбачено, що первинним суб'єктом авторського права є автор твору, у той час коли суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули право на твори відповідно до договору або закону.
Суд першої інстанції як на мотив відмови у позові послався на недоведеність позивачем наявності у нього виключних майнових авторських прав на спірні оригінал-макети. Зазначений висновок було спростовано судом апеляційної інстанції посиланням на частину другу статті 16 Закону, за якою виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.
Втім, наведені висновки попередніх інстанцій слід вважати передчасними як такі, що зроблені за неповної оцінки наявних у матеріалах справи доказів. Так, аналіз змісту договору від 24.02.2003 № 11 (зокрема, пункту 2.2.6) може свідчити про наявність у відповідача авторського права на об’єкт цього договору –імідж-календар “Діловий Донбас –2004”, складовою частиною якого є спірні оригінал-макети рекламних сторінок. Відтак для правильного визначення суб’єкта авторських прав на спірні твори необхідно встановити обсяг прав інтелектуальної власності, які були передані за договором від 24.02.2003 № 11. Проте даний договір як підставу набуття авторських прав на спірні спори судові інстанції не досліджували.
Крім того, у встановленні факту використання відповідачем спірних оригінал-макетів імідж-календаря судовими інстанціями було порушено принцип всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи та постановлення законних та обґрунтованих судових рішень.
Згідно з вимогами статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
У пункті 2.3 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 10.06.2004 № 04-5/1107 “Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов’язаних із захистом права інтелектуальної власності” зазначено, що для роз’яснення питання про можливе використання чужого твору без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), зокрема, у формі плагіату чи піратства у сфері авторського права і (або) суміжних прав, судам необхідно призначати судову експертизу і доручати її проведення спеціалістам у галузі літературознавства, мистецтвознавства тощо залежно від об’єкта авторського права і (або) суміжних прав.
Проте у вирішенні даного спору господарські суди на підставі самостійного порівняння наявних у матеріалах справи примірників імідж-календарів дійшли висновку про відтворення відповідачем оригінал-макетів календаря “Діловий Донбас – 2004” на сторінках довідників “Ділова, політична, інтелектуально-творча еліта України” та “Флагмани вітчизняного виробництва –2004”, перебравши на себе не притаманні суду функції експерта. Разом з тим, судові інстанції, зокрема апеляційний господарський суд, з належною повнотою не встановили та не ідентифікували, що саме являє собою кожний з оригінал-макетів як об’єкт авторського права.
Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
У новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, з’ясувати обставини, зазначені в цій постанові, вирішивши питання про призначення експертизи об’єктів інтелектуальної власності, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального та процесуального права та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 1117 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу приватного підприємства “Рекламно-видавничий центр “Укріміджкалендар” задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 04.10.2005 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2006 зі справи № 14/353-39/156 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Джунь