ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
06 червня 2012 р. Справа № 2а/0270/2071/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Вергелеса Андрія Валерійовича,
розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи
за позовом: управління Пенсійного фонду України у Барському районі
до: суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
про: стягнення заборгованості в сумі 4010,30 грн
ВСТАНОВИВ :
В травні 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що СПД ФО Семенович ОСОБА_2 своєчасно не сплатила суму єдиного внеску до фонду, в зв'язку з чим утворилась заборгованість зі сплати єдиного внеску в загальній сумі 4010,30 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву (вх.№ 13787) про розгляд справи без участі представника та на виконання ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 10.05.2012 року надав копію вимоги про сплату боргу.
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак надала до суду заяву (вх. №13521) про розгляд справи без її участі та визнання позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до частини 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідач відповідно до статтей 4, 7, 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VІ (далі -Закон № 2464-VI), який набрав чинності з 01 січня 2011 року, є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та несе обов'язки з нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску в установлені строки в повному обсязі.
Частиною 2 статті 9 Закону № 2464 та п. 3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за № 1014/18309, передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Згідно з частиною восьмою статті 9 Закону № 2464-VІ платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Частиною 12 статті 9 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік в сумі 4010,30 грн.
Вказана заборгованість утворилась на підставі самостійно поданого товариством звіту за 2011 рік. Таким чином платником самостійно підтверджено заборгованість по сплаті єдиного внеску в розмірі 4010,30 грн (а.с.5).
В силу ч.4 ст.25 Закону № 2464 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилають платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти днів із дня надходження вимоги про сплату недоїмки, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суму недоїмки та фінансових санкцій.
Як вбачається з матеріалів справи, вимога про сплату боргу вручена відповідачу 03.04.2012 року, однак не оскаржена в адміністративному порядку.
З огляду на викладене, а також беручи до уваги, що сума заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову.
Крім того, оцінюючи визнання відповідачем позову в повному обсязі, суд бере до уваги наступне.
Частиною третьою ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 112 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Згідно з ч. 4 цієї статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку, що визнання позову не суперечить закону, не порушує нічиї права, свободи або інтереси.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, а тому підлягають задоволенню
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до частини 4 статті 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 112, 136, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити.
Стягнути з суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду у Барському районі (площа Пам'яті, 17 м. Бар 23000, р/р 37199076000201 в ГУ ДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015, код 24895830) 4 010, 30 грн. ( чотири тисячі десять гривень 30 копійок) боргу зі сплати єдиного соціального внеску.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Вергелес Андрій Валерійович