РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" червня 2012 р. Справа № 5019/2664/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Філіпова Т.Л.
судді Василишин А.Р. ,
судді Юрчук М.І.
при секретарі Карпець О.О.
за участю представників сторін:
позивача - Філатова О.П.
відповідача - не з'явився
третя особа, яка не заявляла самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -
не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Холдингової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства на рішення господарського суду Рівненської області від 03.04.12 р. у справі № 5019/2664/11
за позовом Холдингової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства, м.Кременчук
до Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод", с.Городок, Рівненський район, Рівненська область
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство безпеки "Тайфун", м.Донецьк
про стягнення в сумі 593 100 грн. 22 коп.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 03.04.2012 у справі №5019/2664/11 (суддя Войтюк В.Р.) в позові Холдингової компанії «АвтоКрАЗ»у формі відкритого акціонерного товариства до Закритого акціонерного товариства «Рівненський ливарний завод»за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Тайфун»про стягнення в сумі 593 100 грн. 22 коп. - відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням господарського суду Рівненської області від 03.04.2012р. у справі №5019/2664/11 позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Рівненської області скасувати в повному обсязі. Постановити нове рішення, яким стягнути з Закритого акціонерного товариства «Рівненський ливарний завод»на користь Публічного акціонерного товариства «АвтоКрАЗ»суму боргу 593 100,22 грн., з яких сума основного боргу -421 666,66 грн., інфляційні -134 270,00 грн., 3% річних 37 163,56 грн. та судовий збір в розмірі -11 862,22 грн.
В апеляційній скарзі Холдингова компанія «АвтоКрАЗ»у формі відкритого акціонерного товариства посилається на ту обставину, що у зв'язку з невиконанням боржником грошових зобов'язань, кредитор посилаючись на п.3.1. договору поруки листами №7-11/08 від 07..11.2008р., №25-12/08 від 25.12.2008р. направив нам вимогу, на протязі 5 днів з моменту отримання, сплатити кошти в сумі 421 666,66 грн. На виконання умов договору та вказаної вимоги поручителем платіжними дорученнями №19536 від 07.11.2008р. та №21320 від 25.12.2008р. було сплачено 421 666,66 грн.
Поручителем для досудового врегулювання спору 15.11.2010р. на адресу Боржника було направлено претензію -вимогу №7/16-вих, з проханням погасити заборгованість.
З вказаною претензією-вимогою боржник погодився та зобов'язався погасити заборгованість (лист №28 від 24.11.2010р.)
Твердження боржника, що заборгованість за надані послуги відсутня та підтверджується актом взаємозаліку №2 від 29.10.2010р. не відповідає дійсності.
У вказаному акті зазначено, що боржник та кредитор провели взаємозалік та зобов'язання за зазначеними у п.1 та п.2 вказаного акту припинено в повному обсязі. Необхідно зазначити, що вказаний акт стосується заборгованості яка виникла в 2009 році і ніякого відношення до розрахунків за послуги надані кредитором в 2008 році не має.
Також в підтвердження вищевказаного та на виконання суду ухвали суд від 21.02.2012 року Кредитором було надано пояснення в якому чітко зазначено суму заборгованості станом на 07.11.2008 року -371 666,66, 25.12.2008 р. -50 000,00 грн. на загальну суму 421 666,66 грн.
Поручителем в судовому засіданні були надані платіжні доручення №19536 від 07.11.2008р. та №21320 від 25.12.2008р. якими було сплачено 421 666,66 грн.
В свою чергу боржником не було надано жодного, оформленого належним чином документу, що підтверджує оплату за вказані послуги в 2008 році.
На вказаний факт судом першої інстанції не було звернуто уваги.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.05.2012р. апеляційну скаргу Холдингової компанії «АвтоКрАЗ»у формі відкритого акціонерного товариства у справі №5019/2664/11 прийнято до провадження, справу призначено до слухання.
13.06.2012 р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Холдингової компанії «АвтоКрАЗ»у формі відкритого акціонерного товариства про зупинення провадження по справі №5019/2664/11, у зв'язку з тим що господарський суд Рівненської області ухвалою від 30.12.2011р. порушив провадження у справі №5019/2862/11 про банкрутство закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод". Ухвалою господарського суду Рівненської області від 17.04.2012р. у справі №5019/2862/11 введено процедуру розпорядження майном боржника.
Колегія суддів, у судовому засіданні відмовила у задоволенні клопотання з огляду на те, що пунктом 54 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" №15 від 18.12.2009р. роз"яснено, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і ГПК не містять приписів стосовно заборони прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також стосовно вирішення спору за цим позовом по суті. Порушення справи про банкрутство не віднесено статтею 62 ГПК до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви. Тому суди мають у встановленому ГПК порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі частини першої статті 79 ГПК ухвалою суду зупиняє позовне провадження і роз'яснює позивачу зміст і наслідки частини другої статті 14 Закону.
Проте з матеріалів справи встановлено, що рішення суду першої інстанції було прийняте 03.04.2012р., в той час як оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" в газеті "Урядовий кур'єр" опубліковано 04.05.2012р., тобто після прийняття рішення першої інстанції. З огляду на те, що наведене вище роз'яснення Верховного Суду України стосується дій суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має підстав для задоволення клопотання і зупинення провадження по справі №5019/2664/11.
У судове засідання представник позивача Холдингової компанії «АвтоКрАЗ»у формі відкритого акціонерного товариства Філатова О.П. з'явилася та підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, а також надала пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 03.04.12 р. у справі №5019/2664/11 є незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати і винести нове рішення.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися. Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. Проте, суду повернувся конверт, що підтверджує факт неотримання третьою особою інформації про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги
Однак, представник відповідач ЗАТ "Рівненський ливарний завод" надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим що представник 13.06.2012р. буде знаходитись у службовому відрядженні. Колегія суддів, порадившись ухвалила: відмовити у задоволенні клопотання оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду скарги по суті.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесу-ального права, Рівненський апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 18.04.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Тайфун» (виконавець) та Закрите акціонерне товариство «Рівненський ливарний завод» (замовник) уклали договір на надання послуг з охорони № 504-р/92.
Відповідно до п.1.1. Договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується за плату надавати послуги з охорони території замовника, а також об'єктів, які на території.
Розділом 3 Договору передбачено, що сума оплати за охорону становить 174 000,00 грн. з урахуванням ПДВ, яке становить 29000,00 грн. Оплата за надані послуги здійснюється Замовником на підставі актів виконаних робіт протягом трьох банківських днів з моменту підписання сторонами вказаного акту. Надання замовнику інших послуг по охороні, що потребує додаткових сил і засобів охорони здійснюється за окремо виставленими рахунками. Вартість послуг може змінюватися тільки після укладення сторонами додаткової письмової угоди.
18.04.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенство безпеки "Тайфун" та ЗАТ "Рівненський ливарний завод" уклали додаткову угоду №б/н до угоди на фізичну охорону №504-р/92 від 18.04.2008р.
Відповідно до додаткової угоди б/н до угоди на фізичну охорону № 504-р/92 сума оплати послуг за охорону становить 50 000,00 грн. (п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.) з урахуванням ПДВ, яке становить 8 333, 33 грн. (вісім тисяч триста тридцять три гривні 33 коп.)
Як свідчать матеріали справи, 18 квітня 2008 р., ТОВ «АБ «Тайфун» ( кредитор) та ХК «АвтоКрАЗ» у формі відкритого акціонерного товариства (Поручитель) та Закрите акціонерне товариство «Рівненський ливарний завод» (Боржник) уклали договір поруки , відповідно до якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником обов'язку щодо виконання в повному обсязі грошових зобов'язань за Договором на надання послуг з охорони № 504-р/92 (а.с.13-14 т.1)
Відповідно до п. 3.1 договору поруки від 18.04.2008 р. Поручитель зобов'язаний у разі порушення Боржником грошового зобов'язання за Основним договором, самостійно виконати грошове зобов'язання Боржника перед Кредитором на підставі письмової вимоги Кредитора у п'ятиденний строк з моменту пред'явлення такої вимоги.
Станом на 07.11.2008 р. Закрите акціонерне товариство «Рівненський ливарний завод» (Боржник) мав перед ТОВ «АБ «Тайфун» (Кредитор) заборгованість за послуги охорони.
У зв'язку з невиконанням Боржником грошових зобов'язань, Кредитор, посилаючись на п. 3.1 договору поруки, листами №7-11/08 від 07.11.2008 р., № 25-12/08 від 25.12.2008 р. направив йому вимогу, протягом 5 днів з моменту отримання, сплатити кошти в сумі 421666,66 грн.
На виконання вказаної вимоги Поручителем платіжними дорученнями № 19536 від 07.11.2008 року та №21320 від 25.12.2008 року сплачено 421 666,66 грн.
Проте, як встановлено судом першої інстанції оригіналів зазначених вимог для огляду у судовому засіданні позивач не надав.
Окрім того, відповідно до ст.555 ЦК України, у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, що ним не виконано.
Як вбачається з матеріалів справи, лише 15.11.2010р. ХК «АвтоКрАЗ» у формі відкритого акціонерного товариства пред'явила Закритому акціонерному товариству "Рівненський ливарний завод" претензію про сплату боргу.
Проте, станом на указану дату між третьою особою та відповідачем уже були проведені розрахунки за надані послуги охорони, що підтверджується даними бухгалтерського обліку, а саме - Актом № 2 від 29.10.2009 р. проведення взаємозаліку заборгованостей між ЗАТ «Рівненський ливарний завод» і ТзОВ «Агентство безпеки «Тайфун»(а.с.82 т.2), де вказано, що на підставі ст. 601 ЦК України сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов'язаннями, зазначеними у п.1 та п.2 вищевказаного акту. І таким чином з моменту підписання Акту № 2 від 29.10.2009 р. вважатимуть:
- зобов'язання ТОВ «Агентство безпеки «Тайфун» таким, що припинено в повному обсязі 616663 (шістсот шістнадцять тисяч шістсот шістдесят три) грн. 51 коп., заборгованості.
- зобов'язання ЗАТ «Рівненський ливарний завод» за послуги охорони таким, що припинено в обсязі 616 663 (шістсот шістнадцять тисяч шістсот шістдесят три) грн. 51коп.
Зазначений взаємозалік заборгованостей між ЗАТ «Рівненський ливарний завод» та ТОВ «Агентство безпеки «Тайфун» було проведено 01.10.2009 р., про що свідчать наступні бухгалтерські документи:
- довіреність № АБТ 000120 від 28.09.2009 р. видана ТОВ «Агентство безпеки «Тайфун» ОСОБА_4 на отримання від ЗАТ «Рівненський ливарний завод» відливок в асортименті за видатковою накладною від 01.10.2009 р. на загальну суму 616 667 (шістсот шістнадцять тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 00 коп.,
- Накладна № 784/26 від 01.10.2009 р.;
- Податкова накладна № 784 від 01.10.2009 р.;
- Накладна № 785/24 від 01.10.2009 р.;
- Податкова накладна № 785 від 01.10.2009 р.;
- Накладна № 783/25 від 01.10.2009 р.;
- Податкова накладна № 783 від 01.10.2009 р.
Таким чином, на день укладення акту про проведення взаємозаліку (29.10.09) третя особа зазначила у згаданому документі суму заборгованості відповідача без урахування перерахувань позивача в сумі 421 666, 66 грн., що свідчить про те, що ці перерахування проведені за межами указаного вище трьохстороннього договору поруки.
Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Підставою виникненння цивільно-правових зобов"язань є, зокрема, договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Обставини, на які посилався позивач- невиконання відповідачем господарського зобов"язання щодо оплати послуг за договором охорони від 18.04.2008р. (з додатками до нього), виконання якого було забезпечено порукою - матеріалами справи підтверджуються. Проте, матеріалами справи також підтверджується, що застосування позивачем положень Цивільного кодексу України відбулось з порушенням правил, встановлених законом і договором.
Так,згідно з ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Відповідно за договором поруки поручитель відповідає за виконання зобов'язання перед кредитором в разі його невиконання боржником.
Положеннями статті 555 ЦК України встановлено правило, відповідно до якого у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підтвердженого належними доказами направлення боржнику вимог про сплату боргу, а також щодо відсутності доказів належного повідомлення поручителем боржника про пред"явлення вимоги кредитором.
Апеляційна скарга позивача не містить доводів, які б давали підстави вважати, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини у справі або їм надано помилкову юридичну оцінку.
Постановою Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009р. «Про судове рішення у цивільній справі»роз"яснено, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Оскільки рішення суду першої інстанції указаним вимогам відповідає, підстав для його зміни або скасування немає.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Холдингової компанії «АвтоКрАЗ» у формі відкритого акціонерного товариства на рішення господарського суду Рівненської області від 04.05.2012р. у справі №5019/2664/11 - залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Справу №5019/2664/11 повернути до господарського суду Рівненської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Юрчук М.І.