ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.12 Справа № 5015/466/12

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Малех І.Б.

Мурської Х.В.,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача -Прутас В.О.

від відповідача -Федорів С.С.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Вугілля України", вих.№0990/06 від 17.05.2012 року

на рішення господарського суду Львівської області від 18.04.2012 року, (підписане 24.04.2012 року), суддя Матвіїв Р.І.

у справі № 5015/466/12

за позовом Державного підприємства "Вугілля України", м. Київ

до відповідача Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго", м. Львів

про стягнення 73 730 576, 13 грн.

в с т а н о в и в :

З урахуванням заяв про збільшення позовних вимог від 12.03.2012 року та 02.04.2012 року, сума позовних вимог станом на момент вирішення спору по суті в загальному розмірі становила 73 730 576,13 грн. та складалась із 69563766,29 грн. - боргу, 3005522,88 грн. - пені та 1161286,96 грн. -3% річних.

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.04.2012 року по справі №5015/466/12 позов ДП Державного підприємства "Вугілля України" задоволено, стягнено з ПАТ «ДТЕК Західенерго»на користь ДП «Вугілля України»: 69563766, 29 грн. -боргу, 3005522, 88 грн. -пені, 1161286, 96 грн. -3% річних, розстрочивши виконання рішення строком на 20 років рівними частинами щомісячно. Стягнено з ПАТ "ДТЕК Західенерго" на користь ДП "Вугілля України" 56 460 грн. - судового збору (з урахування ухвали про виправлення описки у тексті рішення від 07.05.2012 року по справі №5015/466/12, арк. справи 115 -116 т.ІІ).

07.05.2012 року господарським судом Львівської області прийнято додаткове рішення по даній справі, яким стягнено з ПАТ "ДТЕК Західенерго" на користь ДП "Вугілля України" 7920 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення враховуючи положення ст.ст.692, 526 ЦК України. Поряд з цим, беручи до уваги ст.625 ЦК України, п.8.8 договору поставки вугілля №02-13/3-ЕН від 09.06.2011 року, суд прийшов до висновку про правомірність заявлених до стягнення 3 % річних та пеню. Крім того, судом задоволено клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, заявлене у відзиві на позов від 29.03.2012 року, враховуючи вимоги п.6 ст.83 ГПК України, обставини, які підтверджують неможливість негайного виконання рішення по даній справі та докази, надані відповідачем, в підтвердження таких обставин.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ДП «Вугілля України»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 18.04.2012 року по справі №5015/466/12 в частині розстрочення виконання рішення суду рівними частинами щомісячно строком на 20 років, вказуючи на неповне з'ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає про те, що судом першої інстанції не досліджено фінансового стану позивача, що підтверджується наявним в матеріалах справи балансом від 31.12.2011р. Поряд з цим, скаржник звертає увагу суду на те, що ДП "Вугілля України" на 100% знаходиться у власності держави і розстрочення виконання рішення на такий тривалий термін спричинить неможливість проведення розрахунків за придбану вугільну продукцію, здійснювати закупівлю вугілля, в результаті чого не матиме можливості здійснювати постачання вугілля на адреси енергогенеруючих компаній. Разом з тим, апелянт вказує, що судом не враховано факт включення відповідача до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу на підставі Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005р.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити повністю, вказуючи на необґрунтованість рішення суду в частині розстрочення.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечила, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на ч.6 ст.83 ГК України, ч.1 ст.121 ГПК України, вказуючи на правомірність наданої судом розстрочки виконання рішення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Відповідно до положень ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

09.06.2011 року між ДП «Вугілля України»(в тексті договору -продавець) та ПАТ «Західенерго»(в тексті договору - покупець) укладено договір поставки вугілля № 02-13/3-ЕН, відповідно до умов якого позивач постачає у власність відповідача вугільну продукцію, яку останній зобов'язаний прийняти та оплатити.

Відповідно до п. 4.2. договору вугледобувні підприємства, вантажовідправники, ТЕС - вантажоотримувачі, залізничні станції відвантаження та призначення, кількість, марки, базова якість, терміни поставки, максимальний добовий обсяг відвантаження вугілля на кожну ТЕС, ціна та вартість вугілля визначаються в Додатках до Договору.

За період з 30.06.2011 року по 30.08.2011 року сторонами укладено 10 додатків до договору поставки вугілля № 02-13/3-ЕН від 09.06.2011 року, якими сторони додатково погоджували вантажовідправників, марку і клас вугілля, обсяги поставок, базові показники якості вугілля та базову ціну вугілля.

Згідно п. 7.3. договору, відповідач оплачує позивачу вартість вугілля рівними частинами на умовах 90% попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника кожного банківського дня коштами у сумі, виходячи із розрахунку від погодженої у додатку до договору вартості поставки. Залишкові 10 % вартості вугілля оплачуються протягом трьох банківських днів з моменту підписання актів приймання-передачі вугілля.

На виконання умов вказаного договору поставки вугілля № 02-13/3-ЕН від 09.06.2011 року, позивач поставив, а відповідач прийняв вугільну продукцію загальною вартістю 536 459 167,13 грн. з ПДВ., що підтверджується підписаними актами приймання передачі вугільної продукції за липень-жовтень 2011 року та актами звірки взаємних розрахунків.

Проте, оплата поставленого вугілля проведена частково, станом на момент вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем становить 69563766,29 грн.

Наявність вказаної заборгованості відповідачем не заперечується.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.8.8 договору поставки вугілля № 02-13/3-ЕН від 09.06.2011 року, за порушення виконання грошового зобов'язання за цим договором, постачальник (позивач) має право стягнути з покупця (відповідача) пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення.

З огляду на наведене, беручи до уваги розрахунки 3% річних та пені, судом правомірно стягнено з ПАТ «ДТЕК Західенерго»на користь ДП «Вугілля України»: 69563766, 29 грн. -боргу, 3005522, 88 грн. -пені, 1161286, 96 грн. -3% річних.

Рішення суду у вказаній частині не оскаржується.

Позивач оскаржує вказане вище рішення господарського суду Львівської області від 18.04.2012 року лише в частині розстрочення виконання рішення суду рівними частинами щомісячно строком на 20 років.

Проте, колегія суддів оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для скасування оскаржуваного рішення в частині розстрочки його виконання, -відсутні, враховуючи нижченаведене:

Згідно із п.6 ст.83 ГПК України, господарський суд приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України, суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання рішення при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що відстрочка або розстрочка виконання рішення суду чи зміна способу його виконання можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Крім цього, повинні враховуватись інтереси сторін, їх матеріальний стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи.

Таким чином, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами -виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Як встановлено судом, споживання вугільної продукції є основою виробничого процесу відповідача, оскільки основним видом діяльності підприємства є виробництво електричної енергії трьома тепловими електростанціями: Добротвірською ТЕС (Львівська обл.), Бурштинською ТЕС (Івано-Франківська обл.) та Ладижинською ТЕС (Вінницька обл.). Відповідно до Закону України "Про електроенергетику" усю вироблену електроенергію ПАТ "Західенерго" реалізовує через оптовий ринок електроенергії, розпорядником коштів якого є державне підприємство "Енергоринок", яке несе відповідальність перед ПАТ "Західенерго" лише в межах коштів, що знаходяться на розподільчому рахунку ДП "Енергоринок" з спеціальним режимом використання, і не забезпечує повного розрахунку за поставлену електричну енергію.

Тариф на вироблену електричну енергію затверджується в нормативному порядку - постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України, без врахування реальних витрат на виробництво електроенергії. У 2010-2011 роках рівень тарифу за відпущену ПАТ "Західенерго" електроенергію не покривав затрат на її виробництво та не дозволив забезпечити економічний процес відтворення діяльності. Про катастрофічний стан, пов'язаний з встановленням НКРЕ України тарифу на реалізовану електроенергію починаючи з 14.10.2011 року, зазначається в листі ПАТ "Західенерго" №53-Р3099 від 21.10.2011 р. скерованому на адресу НАК "Енергетична компанія України".

У грудні 2011 року рентабельність виробництва електроенергії відповідача склала (-12,4)%, отримані збитки до оподаткування у сумі 112,6 млн. грн. За оперативними даними січня п. р. рентабельність виробництва електроенергії Товариства складає (-13,83)%, збиток - 134,4 млн.грн. Тариф відповідача на продаж електроенергії в Оптовий ринок електроенергії (далі - ОРЕ) формувався на рівні 53,535 коп/кВтг, що на 13,88% нижче від собівартості виробництва електроенергії (собівартість 62,163 коп/кВтг). Тариф на продаж електроенергії в ОРЕ формується на рівні 52,908коп/кВтг, що також не покриває собівартість виробництва електроенергії, прогнозний загальний фінансовий небаланс (за умови залучення авансів ) -163 млн. грн. У березні 2012 року продовжувалось поглиблення фінансово-економічної кризи ГК ТЕС. За прогнозом рентабельність становить (-14,5)%, загальний фінансовий небаланс мінус 211 млн. грн. Заборгованість відповідача по авансах ДП "Енергоринок", що надані в рахунок майбутніх поставок електроенергії, станом на 10.02.2012р. становить 980 млн. грн.

За такої ситуації фінансово-економічний стан відповідача, як і інших енергогенеруючих компаній ТЕС, пакети акцій яких передані до статутного фонду НАК "Енергетична компанія України", залишається критичним, про що зазначено в листі НАК "ЕКУ" від 17.01.2012 року № 149-04/3.

Також, судом першої інстанції дано належну оцінку поданим відповідачем звітам про фінансові результати за 2009, 2010 роки, з яких вбачається, що за 2009 рік збитки ВАТ "Західенерго" становили 391,7млн.грн., а за 2010 рік - 186,7млн.грн.

Встановлено місцевим господарським судом і факт наявності у боржника податкового збитку по результатах діяльності ПАТ "Західенерго" за 2011 р., який становить - 154 886 965,00 грн.

Поряд з цим, поточні зобов'язання відповідача станом на 01.01.2012 р. склали 2 740 010 тис. грн., в тому числі: заборгованість ПАТ "Західенерго" по короткострокових кредитах банків становить 533 828,71 тис. грн., заборгованість ПАТ "Західенерго" по довгострокових кредитах становить 188 357,31 тис. грн., узгоджена заборгованість за паливо Держрезерву України становить 203 822,96 тис. грн., заборгованість Товариства перед постачальниками за поставлені товари, надані послуги та виконані роботи становить 538 486 тис. грн. Також станом на 01.01.2012 року відповідач має заборгованість перед ДП "Енергоринок" за отримані аванси в рахунок електроенергії 2012 року в сумі 980 000 тис. грн. Крім того, відповідач має значну заборгованість перед державним бюджетом за субкредитною угодою, укладеною з Міністерством фінансів України в рамках спільних із Світовим банком проектів, у зв'язку з чим на активи Товариства (5 об'єктів на суму 109 207 112,61 грн.) розповсюджується право податкової застави.

Судом першої інстанції відхилено посилання позивача на те, що відповідач на законодавчому рівні включений до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу на підставі Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", відповідно до вимог якого йому надано відстрочку виконання судових рішень до 01.01.2013 року, оскільки відповідачем заявлено клопотання про розстрочку виконання рішення суду на 20 років, що становить значно більший термін, ніж строк до 01.01.2013 року.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що господарський суд обґрунтовано прийшов до висновку про наявність обставин, що підтверджують неможливість негайного виконання рішення у даній справі, а допущення негайного виконання рішення призведе до неможливості здійснення розрахунків для забезпечення сталої та ефективної роботи електростанцій, до відсутності коштів для забезпечення поточної поставки вугільної продукції, яку здійснює в тому числі і ДП "Вугілля України", внаслідок чого виникне небезпека зупинки енергоблоків та припинення постачання електроенергії споживачам.

З огляду на винятковість зазначених вище обставин, судом обґрунтовано необхідність розстрочення виконання рішення суду на 20 років.

Таким чином, при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду в частині розстрочення виконання рішення є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування в частині розстрочення виконання рішення апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 18.04.2012 року по справі №5015/466/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Вугілля України" без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Малех І.Б.

Мурська Х.В.