Судове рішення #2347852

 

 

                                                                                                                                                                                                 

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем  України

                                                                                                                                                                                                                                         

          справа 2-1088/08

м. Балаклія                                                                                                 20 червня 2008 року

 

Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

 

головуючого - судді Стригуненко В.М.,

при секретарі Паточка А.М., за участю:

 

позивача: представників Вовченко В.М., Панової С.М., Крикун Н.В.,

відповідача: представника за довіреністю ОСОБА_2.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Гусарівське» до ОСОБА_1про витребування земельної ділянки (паю) із незаконного володіння та користування та передачу орендарю - СТОВ «Гусарівське» на строк до 31.12.2010р. відповідно до договору оренди земельної ділянки (паю), стягнення судових витрат, -

 

В С Т А Н О В И В:

 

17.04.2008р. сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Гусарівське» (далі СТОВ «Гусарівське») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1. Остаточно уточнивши 03.06.2008р. позовні вимоги просили витребувати земельну ділянку (пай) із незаконного володіння та користування ОСОБА_1. та передати орендарю - СТОВ «Гусарівське» на строк до 31.12.2010р. відповідно до договору оренди земельної ділянки (паю), стягнути судові витрати.

 

В судовому засіданні представники позивача в обґрунтування позову вказували, що 07.03.2000р. між сторонами було укладено договір оренди земельної частки (паю) на підставі сертифікату на право на земельну ділянку (пай) строком до 31.12.2010 року. Даний договір був зареєстрований в книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Гусарівської сільської ради Балаклійського району Харківської області. Однак, в порушення договору, на замовлення відповідача землевпорядною організацією 04.04.2008р. були виконані роботи по наведенню меж спірної земельної ділянки. Відповідач мав намір виділити земельний пай в натурі для ведення господарської діяльності. Однак, восени 2007р. позивач засіяв на даній земельній ділянці озиму пшеницю. Вказували на порушення відповідачем п.3 договору, за яким він зобов'язаний протягом усього терміну дії договору утримуватися від виділення земельної частки (паю) в натурі. Посилаючись на умови договору і Закон України «Про оренду землі», вважали незаконними дії відповідача по володінню і користуванню земельною ділянкою.

 

Представник відповідача позов не визнав і в обґрунтування заперечень вказував, що факту укладення 07.03.2000р. договору оренди земельної частки (паю) на підставі сертифікату на право на земельну ділянку (пай) строком до 31.12.2010 року відповідач не пам'ятає, рівно як і його умов. Примірника договору оренди у нього немає. Вважав позовні вимоги необґрунтованими внаслідок того, що позивач на їх підтвердження навіть не надав договору оренди, на який посилається. Вказував, що не визнає існування між сторонами договірних відносин щодо спірної земельної ділянки, а орендну плату від відповідача отримував за фактичне використання земельної ділянки. Визнавав, що навіть при існуванні договору оренди від 07.03.2000р., після отримання ним в 2002 році державного акту на право приватної власності на землю, договірні відносини припинилися. Він, як власник земельної ділянки, бажає самостійно господарювати.

 

Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, оцінивши ці докази в сукупності, визнає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

 

Судом встановлені обставини і визначені відповідні до них правовідносини.

 

З книги записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Гусарівської сільської ради Балаклійського району Харківської області вбачається, що відповідно до Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) (далі Порядок), затвержденого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 р. N 119 за порядковим N 555 16.03.2000р. зареєстровано договір оренди земельної частки (паю) на підставі сертифікату на право на земельну ділянку (пай) між ОСОБА_1. та СТОВ «Гусарівське», терміном на 10 років а.с.50-51

 

Відповідно до п.п.5, 7 Порядку на обох примірниках договору оренди ставиться штамп із зазначенням дати реєстрації та номера запису, а також з підписом особи, яка зареєструвала договір. Перший примірник договору оренди передається орендарю, другий - орендодавцю.

 

Поняття договору оренди землі надає ст.13 Закону України «Про оренду землі» (далі Закон) від 06.10.1998р. N 161-XIV - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

 

Таким чином, підтвердженням існування між сторонами зобов'язань відносно спірної земельної ділянки є саме договір оренди земельної ділянки.

 

На підтвердження своїх позовних вимог позивачем оригіналу договору оренди земельної частки (паю) від 07.03.2000р. суду не надано. Запис про реєстрацію договору в книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Гусарівської сільської ради Балаклійського району Харківської області сам по собі не є підставою для задоволення позову.

 

Відповідно до ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

 

Вимогою до договору оренди землі, відповідно до ст.14 Закону є його письмова форма.

 

Згідно ст.10, 60 ЦПК України на засадах змагальності кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд виходить з принципів судочинства про змагальність судового процесу та ухвалення рішення судом лише на підставі доказів, наданих сторонами..

 

Спірна земельна ділянка була виділена в натурі та передана ОСОБА_1. у приватну власність, у зв'язку з чим 12 листопада 2002 року відповідачу видано державний акт на право приватної власності на землю а.с.67

 

Відповідач має намір використовувати спірну земельну ділянку в своїй господарській діяльності.

 

Відповідно до Указу Президента України від 03.12.1999р. N 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» запроваджено обов'язкове укладення підприємствами, установами, організаціями, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди земельної частки (паю) з власниками цих часток, паїв, з виплатою орендної плати у натуральній або грошовій формах.

 

Як стверджує позивач, між сторонами був укладений договір оренди земельної частки (паю). Однак, у подальшому відповідач отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, про що позивач був обізнаний. Тому, внаслідок цього змінився предмет зобов'язання за договором оренди, а відтак і істотні умови виконання зобов'язань, у зв'язку з чим сторони повинні були привести договірні відносини у належний стан відповідно до вимог Закону.

 

Після одержання державного акту на право приватної власності на землю й виділення земельної ділянки в натурі згідно з п.2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю) (затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000р. N 5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.02.2000р. N 101/4322) зобов'язання сторін за укладеним договором припиняються відповідно до чинного законодавства.

 

Розглядаючи посилання позивача, суд виходить з того, що оренда земельної частки (паю) та оренда земельної ділянки за предметом є суттєво різними відносинами. У випадку оренди земельної частки (паю) встановлюються орендні відносини щодо права на земельну частку (пай), не визначну в натурі земельну ділянку, посвідчену сертифікатом.

 

Відповідно до ч.2 Перехідних положень Закону після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку.

 

П.2 ч.17 Перехідних положень Земельного кодексу України 25 жовтня 2001 року N 2768-III визначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

 

Допитані в суді свідки ОСОБА_3. і ОСОБА_4. не спростували викладеного і їх показання не мають юридичного значення для вирішення справи.

 

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, в предмет судового захисту входять саме порушені права, свободи і охоронювані законом інтереси особи.

 

Суд приходить до висновку, що позивач добросовістно помилився в наявності у нього суб'єктивного матеріального права. Тому, не встановивши при розгляді справи по суті порушення прав, свобод і охоронюваних законом інтересів позивача, в задоволення позову, з цих підстав, також слід відмовити.

 

У відповідності до ст.88 ЦПК України, внаслідок відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

 

Рішення виноситься у межах заявлених вимог, на підставі пред'явлених доказів.

 

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 10-11, 60, 88, 208-223 ЦПК України, Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», Указом Президента України від 03.12.1999р. N 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки», постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 р. N 119 «Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)», наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000р. N 5 «Про   затвердження   форми    Типового договору оренди земельної частки (паю)», -

 

В И Р І Ш И В:

 

1.  У задоволенні позову сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Гусарівське» до ОСОБА_1про витребування земельної ділянки (паю) із незаконного володіння та користування та передачу орендарю - СТОВ «Гусарівське» на строк до 31.12.2010р. відповідно до договору оренди земельної ділянки (паю), стягнення судових витрат - відмовити повністю.

 

2.  З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитися починаючи з 20.06.2008 року.

 

 

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

 

 

Головуючий                                                                                                  Стригуненко В.М.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація