Категорія №10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 червня 2012 року Справа № 2а/1270/3919/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Мирончук Н.В.
за участі секретаря - Лушнікової О.С.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, довіреність №74/01-06 від 06.01.2012р.,
відповідача - ОСОБА_2, довіреність №03/5-548 від 13.12.2011р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика» «Слов?яносербська» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 140075,66 грн., -
ВСТАНОВИВ:
21 травня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика» «Слов?яносербська» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 140075,66 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач знаходиться на обліку у позивача як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідач не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим станом на 08.05.2012 року утворилася заборгованість в сумі 140075,66 грн., з яких недоїмка складає суму заборгованості у розмірі 104670,04 грн., штрафна санкція - 31897,93 грн., та пеня - 3507,69 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив.
При цьому відповідач зазначив, що за підприємством на час розгляду справи рахується заборгованість перед УПФУ у більшому розмірі, чим зазначено в позові, а саме - 140166,12грн. На підтвердження цьому, відповідач надав «Акт звірення взаємних розрахунків на 08.05.2012р.», згідно якому, за підрахунком УПФУ заборгованість Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика» «Слов?яносербська» перед Управлінням Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області рахується така, як вказано в позові, а за підрахунком Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика» «Слов?яносербська» заборгованість Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика» «Слов?яносербська» перед Управлінням Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області рахується більша, а саме - у сумі 140166,12грн. (а.с.32).
Крім того, представник відповідача зазначив, що підприємством в період з 29 лютого 2012р. по травня 2012 року було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 819340,77 грн., що підтверджується довідкою з ПАТ «АКТАБАНК» (а.с.49) та платіжними дорученнями. Проте, за відповідачем, як зазначив представник відповідача, перед УПФУ рахується заборгованість по штрафним санкціям та пені. Відповідач вважає, що позивач, при отриманні та зарахуванні перерахованих йому грошей по внескам сам змінив призначення платежу платіжних доручень та зарахував їх в рахунок сплати попередньої заборгованості, у тому числі штрафів та пені. Представник відповідача вважає ці дії позивача щодо змінення позивачем призначення платежу платіжних доручень, безпідставними, оскільки, на його думку, це є порушенням Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року. На підставі цього, відповідач просить відмовити в задоволенні позову позивача.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази, відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ДП "Луганськвугілля" зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 485478 (а.с.18).
З довідки АА № 430644 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вбачається, що ВП "Групова збагачувальна фабрика "Слов'яносербська" створений без права юридичної особи. Головне підприємство - ДП "Луганськвугілля" (а.с.19).
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (частина 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Відокремлений підрозділ "Групова збагачувальна фабрика "Слов?яносербська" державного підприємства «Луганськвугілля», як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області. (а.с.16-17).
Згідно із частиною 8 статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Відповідно до частини 11 статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Частиною 12 статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Згідно ч. 2, ч. 3 та ч. 11 ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
Відповідно до вимог Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика» «Слов?яносербська» Державного підприємства "Луганськвугілля" повинно нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі єдиний внесок.
За несвоєчасну сплату єдиного внеску Управлінням Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області було винесено рішення від 30.11.2011р. №290, від 15.02.2012р. №38, від 15.02.2012р. №41, від 15.02.2012р. №42, від 15.02.2012р. №43, про застосування штрафних санкцій до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика» «Слов?яносербська», які були вручені відповідачу для виконання (а.с.35-39).
Статтею 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", серед іншого, встановлено:
- рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами;
- суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. Платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Доказів оскарження зазначених рішень, відповідачем суду не надано.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення норм Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим за Відокремленим підрозділом «Групова збагачувальна фабрика» «Слов?яносербська» Державного підприємства "Луганськвугілля" за квітень 2012 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 104670,04 грн..
Зазначена сума боргу відповідача підтверджується розрахунком ціни позову (а.с.5-7).
Крім того, заборгованість відповідача підтверджується також карткою особового рахунку (а.с.9-15).
Згідно ч. 15 ст. 25 Закону України Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.
Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.
Відповідно до вимог частини 4 статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", позивачем Відокремленому підрозділу «Групова збагачувальна фабрика» «Слов?яносербська» Державного підприємства "Луганськвугілля" була надіслана вимога від 07 травня 2012 року № Ю-220-12 про сплату єдиного внеску у розмірі 104670,04 грн. у тому числі штраф -31897,93 грн. та пеня -3507,69 грн (а.с.8).
Згідно Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI, територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
У разі, якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
Проте, в порушення зазначеного діючого законодавства, протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки, відповідач суму недоїмки не сплатив, вимогу про сплату недоїмки з управлінням Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі і Луганської області не узгодив та у судовому порядку її не оскаржив.
Посилання відповідача в обґрунтування заперечень проти позову на те, що позивач змінив призначення платежу платіжних доручень і зарахував сплату поточних сум страхових внесків в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій, і що це являється порушенням Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/89/76, визнаються судом безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до ч.6 ст.25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
У разі, якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. За рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Отже, нормою спеціального закону прямо встановлено право позивача на зарахування поточних платежів у випадках, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції, в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Зазначену правову позицію суду було підтримано Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 08 червня 2010 року за результатами перегляду за винятковими обставинами справи за позовом структурного підрозділу "Шахта "Ольховатська" Державного підприємства "Орджонікідзевугілля" до Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області.
Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, станом на час розгляду справи, відповідач мав недоїмку по страхових внесках та борг по фінансових санкціях, позивач правомірно, в силу частини 6 статті 25 Закону України № 2464-VI, зарахував сплачені позивачем за платіжними дорученнями від 28 квітня 2012 року за №№ 117, 116,119,118,124,123, від 25 квітня 2012 року за № 9 грошові кошти в рахунок погашення недоїмки та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення (а. с 45-48).
Враховуючи, що відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 140075,66 грн. не сплатив, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика» «Слов?яносербська» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 140075,66 грн., задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика» «Слов?яносербська» на користь Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області несплачені суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка утворилася станом на 08.05.2012 року у розмірі 140075,66 грн. (сто сорок тисяч сімдесят п'ять гривень 66 коп.)
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
СуддяН.В. Мирончук