Справа № 2607/1989/2012
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2012 року Подільський районний суд м. Києва,
у складі: головуючого - судді: Трегубенко Л.О.,
при секретарі: Лемішко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Подільського районного суду міста від 23.06.2009 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 про зобов'язання нарахувати та виплатити державну соціальну допомогу, як «дитині війни»,
ВСТАНОВИВ:
Заявник, управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва, подав до суду заяву про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами постанови Подільського районного суду міста від 23.06.2009 р., що набрала законної сили, у справі №2-А-1351/09 за адміністративним позовом ОСОБА_1 про зобов'язання нарахувати та виплатити державну соціальну допомогу, як «дитині війни», обґрунтовуючи тим, що після прийняття Конституційним Судом України рішення №20-рп/2011 від 26.12.2011 р. виникли істотні для справи обставини, що не могли бути відомі на час судового розгляду.
Зазначив, що постановою Подільського районного суду м. Києва від 23.06.2009 р. в адміністративній справі №2-А-1351/09 за позовом ОСОБА_1 поновлено строк для звернення до суду за захистом порушених прав, визнано відмову №643/В-638 від 24.03.2009 р. протиправною, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва перерахувати та сплатити позивачці у повному обсязі невиплачену їй, як «дитині війни», щомісячну державну соціальну 30 % надбавку, в порядку ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. з урахуванням індексу інфляції.
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 16.06.2011 р. апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва задоволено частково, а постанову від 23.06.2009 р. скасовано в частині зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та виплатити позивачці щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за 2007 р., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14.06.2011 р., що набрав законної сили з 19.06.2011 р., розділ VІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено п.4, відповідно до якого установлено, що у 2011 році норми і положення ст.ст.39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ст. ст. 14, 22, 37 та ч.3 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 р. №20-рп/2011 положення п.4 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23.12.2010 р. з наступними змінами визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними).
На виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" від 06.07.2011 р. № 745, що набрала чинності 23.07.2011 р..
На час виникнення спірних правовідносин, розміри виплат «дітям війни» визначались постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального зажисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 р. №530.
Заявник, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 р. №20-рп/2011, вважає, що суд не мав підстав до застосування ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" при вирішенні спору, просить скасувати постанову від 23.06.2009 р. у зв'язку з нововиявленими обставинами, і ухвалити рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
У судове засідання особи, які брали участь у справі, не з»явилися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені, їх неприбуття відповідно до ст. 252 КАС України не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами необгрунтова і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв»язку з нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необгрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необгрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що нележить переглянути;
5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Отже обставини можуть визнаватись нововиявленими за умов, визначених законом, якщо вони мають істотне значення для вирішення справи, тобто є такими фактичними даними, які спростовують факти, покладені в основу судового рішення, та існували на момент звернення до суду з позовом, і під час судового розгляду не могли бути відомі ані особі, яка заявила про це, ані суду, в провадженні якого перебувала справа.
Заявник не урахував, що Конституційний Суд України прийняв рішення від 26.12.2011 р. №20-рп/2011 щодо конституційності змін до розділу VІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", внесених Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14.06.2011 р., що набрав законної сили з 19.06.2011 р., відповідно до яких установлено, що у 2011 році положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність передбачених ст. 245 КАС України підстав до перегляду у зв»язку з нововиявленими обставинами постанови суду від 23.06.2009 р., і заяву залишає без задоволення.
На підставі ст. ст. 245 -250, 248-250, 252, 253 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Заяву управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Подільського районного суду м. Києва від 23.06.2009 р. в адміністративній справі №2-А-1351/09 за позовом ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Подільський районний суд міста в установленому законом порядку
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення, а якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
СУДДЯ Трегубенко Л. О.