Справа № 712/8978/12
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" червня 2012 р. м.Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі-судді Бедьо В.І., при секретарі-Голод С.О., за участю позивача-Комароні-Сабо Т.Т., представника відповідача-Сегляник Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації про визнання неправомірною відмову щодо перерахунку допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, мотивуючи вимоги тим, що вона є мамою неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 року. З серпня 2009 року вона отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, призначену їй Управлінням праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради, яка виплачувалася їй щомісячно в розмірі 130,00 грн., в подальшому з серпня 2011 року -відповідно 260 грн. (на обидвох дітей) на підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік». Вважає, що дії відповідача по виплаті їй вказаної допомоги є неправомірними, оскільки рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року за №10-рп/2008 визнані неконституційними зміни, внесені підпунктом 12 пункту 25 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»і виключено. А тому просить суд зобов'язати відповідача провести перерахунок розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»за період з 10.11.2011 року по 10.05.2012 року та виплатити належну різницю.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю та просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в їх задоволенні.
Заслухавши пояснення позивачки, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.
Позивачка є мамою неповнолітньої дитини- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 року . З серпня 2009 року вона отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, призначену їй Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації, яка виплачувалася їй щомісячно в розмірі 130,00 грн., а з серпня 2011 року -260 грн. ( на обидвох дітей), тобто 130 грн.-на одну дитину.
Згідно підпункту 7 пункту 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року №107-VI (далі - Закон від 28.12.2007 року) частину першу статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»змінено та викладено в новій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».
Згідно підпункту 8 пункту 23 Закону від 28.12.2007 року, пункт 8 Розділу VIII «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»змінено та викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року - 50%, з 01 січня 2009 року - 75%, з 01 січня 2010 року - 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців».
Дані положення Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року не було визнано неконституційним, тому вони є чинними з 01.01.2008 року і по теперішній час.
Також, розмір і порядок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлений Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» від 27.12.2001 року №1751 (Постанова КМУ №1751).
Пунктом 22 Постанови КМУ №1751 передбачено, що відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130
гривень.
Враховуючи, що Конституція України не встановлює пріоритету одних законів над іншими, зазначені норми Закону України «Про державний бюджет Україна на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які змінюють розмір допомоги, встановлений Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», є чинними, тому є правомірним застосування Управлінням в 2010 роках розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, встановленого законом про держбюджет на відповідний рік.
З огляду на наведене, у 2011 роках допомога нараховувалась та виплачувалась відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», яким по теперішній час визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в рахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
Таким чином, дії Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністратиції за період з серпня 2009 року по січень 2012 року у відношенні позивачки були правомірними.
Крім того, в преамбулі Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з врахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Безпосередньо порядок призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлюється Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2001р. №1751 та ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Пунктом 19 Постанови КМУ №1751 визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення зазначеної допомоги по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
Абзацом 3 пункту 22 Постанови №1751 визначено, що для призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, подається в установленому порядку довідка про склад сім'ї та декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї).
Виплата допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, здійснюється протягом шести календарних місяців. Якщо особа, якій призначена допомога, після закінчення зазначеного строку не підтвердила право на призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, допомога виплачується у мінімальному розмірі (абз.2 п.19 Постанови №1751).
Як вбачається із матеріалів справи та змісту позову, що позивачка подала першу заяву з відповідними документами, які вказували на те, що вона має право на отримання мінімального розміру допомоги.
Однак, після збігу шестимісячного терміну з моменту подачі першої заяви про призначення та нарахування їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, ОСОБА_2 до Управління не зверталась з черговою заявою та відповідними документами, які б вказували на те, що позивачка має право на отримання допомоги, що перевищує мінімальний розмір, а тому Управління виплачувало допомогу у мінімальному розмірі.
Також, щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», то слід зазначити таке.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.
Оскільки Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»є загальним, тому до спірних правовідносин слід застосовувати норми спеціального закону, яким є Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Крім того, згідно статті 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є застрахована особа, страхувальник та страховик. При цьому, страховиком є Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Враховуючи вищезазначений закон, до переліку суб'єктів загальнообов'язкового державного соціального страхування не віднесено органи праці та соціального захисту населення.
Крім того, в ч.1 та 2 ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»передбачено, що застрахованим особам призначення та виплата матеріального забезпечення, а також надання соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, здійснюються за основним місцем роботи або виконавчою дирекцією відділення Фонду за місцем здійснення їх обліку як страхувальників.
Таким чином, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»не передбачено виплату матеріального забезпечення, а саме виплату допомоги по догляду за дитиною органами праці та соціального захисту населення.
Оскільки, для органів праці та соціального захисту населення порядок нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною передбачено у Законі України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», то Управління виплачувало дану допомогу відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Таким чином, дії Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації по відношенню до ОСОБА_2 були правомірними, а вимоги позивачки безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 11, 69, 71, 86, 158-163, 165, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації про визнання неправомірною відмову щодо перерахунку допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку- відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ужгородський міськрайонний суд.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду: В.І.Бедьо