ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2012 року Справа № 5013/2606/11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Орєшкіної Е.В. (доповідач)

суддів: Пруднікова В.В., Широбокової Л.П.,

секретар судового засідання: Фузейникова В.О.,

представники сторін:

позивач: ОСОБА_1, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АЖ386080 станом на 11.01.2012 року,

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №307 від 05.06.2012 року,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 на рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2012 року у справі №5013/2606/11

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, м.Кіровоград

про стягнення 149 526 грн. 54 коп.

В С Т А Н О В И В:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (далі по тексту СПД-ФО ОСОБА_1.), з урахуванням уточнень позовних вимог, звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 (далі по тексту СПД-ФО ОСОБА_3.) на свою користь 108 777 грн. основного боргу, 31 793 грн. 52 коп. інфляційних втрат, 8 947 грн. 10 коп. 3% річних та понесених судових витрат по справі.

В обґрунтування позовних вимог послався на порушення відповідачем прийнятого на себе зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем будівельних робіт за умови укладеного між сторонами договору підряду №23/07 від 23.07.2009року.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2012 року у справі №5013/2606/11 (суддя Макаренко Т.В.) позов задоволено; стягнуто з СПД-ФО ОСОБА_3 на користь СПД-ФО ОСОБА_1 108 777 грн. основного боргу, 31 793 грн. 52 коп. інфляційних втрат, 8 947 грн. 10 коп. 3% річних, 2 990 грн. 53 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2012 року у справі №5013/2606/11 змінити, відмовивши позивачу в частині вимог щодо стягнення з відповідача на його користь суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів та 3% річних.

Апелянт зазначає, що прострочення виконання ним договірного зобов'язання перед позивачем сталось не з його вини, а через неналежне виконання своїх зобов'язань контрагентами скаржника, що, на його думку, є підставою для часткової відмови у задоволенні позову.

Відповідач на виклик суду не з'явився, з клопотанням про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду не звертався, про час і місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином (а.с.108).

Позивач проти вимог апеляційної скарги заперечує, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд залишити її без задоволення, рішення місцевого господарського суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні позивача та його представника, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (п.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (п.п.1, 2 ст.837 Цивільного кодексу України).

Між позивачем - СПД-ФО ОСОБА_1 та відповідачем -СПД-ФО ОСОБА_3 укладений договір підряду №23/07 від 23.07.2009 року (далі по тексту договір), за умовами якого підрядник (позивач у справі) прийняв на себе зобов'язання по виконанню передбачених проектно-кошторисною документацією будівельних робіт, а замовник (відповідач у справі), відповідно, зобов'язання їх прийняти та сплатити.

Загальна вартість робіт та послуг, включаючи вартість матеріалів, узгоджена сторонами по договірній ціні і на момент укладення договору складає 496 317 грн. Обумовлена вартість робіт є початковою і може змінюватися в період дії договірних відносин (п.п.3.1, 3.2 договору).

Для забезпечення початку підрядних робіт, придбання необхідних матеріалів, замовник проводить попереднє авансування робіт підряднику шляхом перерахування останньому 50% загальної вартості робіт, вказаних в п.п.3.1 договору в строк не пізніше 3-х банківських днів з моменту його підписання. Подальші розрахунки за виконані підрядні роботи здійснює з урахуванням раніше виплаченого авансового платежу (п.п.4.2, 4.3 договору).

Згідно п.4.4 договору помісячний розрахунок виконаних робіт проводиться на основі акта про виконання робіт форми №КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт Ф№ КБ-3, які мають бути узгоджені не пізніше 3-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Помісячний розрахунок замовником за виконані роботи проводиться не пізніше 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, а кінцевий розрахунок по повному об'єму виконаних робіт проводиться в строк не більше 10 банківських днів, наступних за датою підписання акта приймання (п.4.5. договору).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту виконання взаємних обов'язків сторін і проведення повних взаєморозрахунків (9.1 договору).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 п.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.6.1 договору підрядник виконує роботи в терміни: початок робіт -липень 2009 року, закінчення робіт - вересень 2009 року.

Позивачем виконані підрядні роботи за договором на загальну суму 303 777грн., що підтверджується актом приймання виконаних робіт форми №КБ-2в за жовтень 2009 року (а.с.11-14), який підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач посилається на часткову оплату відповідачем будівельних робіт. До стягнення ним пред'явлений борг в розмірі 108 777 грн.

Відповідачем не подано доказів сплати позивачу зазначеної суми, тому судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу.

У разі порушення зобов'язання, згідно ст.611 Цивільного кодексу України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахована позивачем сума інфляційних збитків за період: листопад 2009року -листопад 2011 року становить 31 793 грн. 52 коп., 3% річних за період з 14.11.2009 року по 31.12. 2011року -8 947 грн. 10 коп., які правомірно стягнути місцевим господарським судом оскарженим рішенням.

Заперечення апелянта з приводу того, що порушення ним договірних зобов'язань сталося не з його вини, а внаслідок порушення прийнятих на себе зобов'язань його контрагентами колегія суддів прийняти до уваги не може з наступних підстав.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором (п.2 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання (п.п.1, 2 ст.614 Цивільного кодексу України).

Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ст.617 Цивільного кодексу України).

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, оскаржене рішення ґрунтується на чинному законодавстві, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2012 року у справі №5013/2606/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя В.В. Прудніков

Суддя Л.П. Широбокова

(Повний текст постанови складено 15.06.2012р.)