ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2012 р. Справа № 1/Б-294

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі),

Коваленка В.М.,

Короткевича О.Є.,

розглянувши касаційні скарги 1. відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно"; 2. публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м.Київ

на постановувід 09.04.2012 р. Львівського апеляційного господарського суду

у справі№1/Б-294 господарського суду Тернопільської області

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтаір", м. Київ

довідкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно", м. Тернопіль

пробанкрутство

арбітражний керуючий Дідич К.В. (розпорядник майна), м. Тернопіль

у судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "Укрсоцбанк" боржника ініціюючого кредитораОСОБА_5, довір.; ОСОБА_6, довір.; ОСОБА_7, довір.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 11.06.2003 р. порушена справа №1/Б-294 про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно".

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 10.10.2003 р. відхилено грошові вимоги АКБ "Укрсоцбанк", як конкурсного кредитора, та розпорядника майна боржника зобов'язано включити в реєстр вимог кредиторів вимоги АКБ "Укрсоцбанк" на суму 7 394 442 грн., як вимоги, забезпечені заставою.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2004 р. вказану ухвалу скасовано, справу в частині розгляду грошових вимог АКБ "Укрсоцбанк" передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 20.02.2012 р. відмовлено публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" у визнанні його грошових вимог до боржника на суму 13 841 750,95 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.04.2012 р. (судді: Мирутенко О.Л. -головуючий, Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М.) вказану ухвалу скасовано, визнано грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до боржника на суму 5 228 340,50 грн. із включенням їх до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі -Банк) звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її змінити та визнати його кредитором боржника на суму 20 898 340,50 грн. з черговістю задоволення вимог -четверта; в частині розгляду поточних грошових вимог на суму 25 215 114,72 грн. направити справу до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 598, 599, 625 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), ст.ст. 43, 105 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).

Також не погоджуючись з прийнятою постановою, боржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, ухвалу суду першої інстанції від 20.02.2012 р. залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме, ст. ст. 5, 216, 625 ЦК України, ст.ст. 1, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банрутом" (далі -Закон про банкрутство), ст.ст. 22, 32, 43, 54, 74, 101 ГПК України.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається, грошові вимоги Банку до боржника у загальній сумі 13 841 750,95 грн. були заявлені ним до суду у серпні 2003 року в порядку ст. 14 Закону про банкрутство та ґрунтуються на укладених з боржником у період з 1995 по 2000 роки 19 кредитних договорах (з додатковими угодами) та 7 договорах застави.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 10.10.2003 р. грошові вимоги Банку були визнані частково, у сумі 7 394 442 грн., як забезпечені заставою.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2004 р. вказану ухвалу скасовано з передачею справи в частині розгляду грошових вимог Банку на новий розгляд до суду першої інстанції з тих підстав, що судом першої інстанції не було з'ясовано розмір штрафних санкцій, включених до складу грошового зобов'язання боржника.

У подальшому, не зважаючи на встановлений ч. 1 ст. 15 Закону про банкрутство максимальний тримісячний строк для розгляду вимог кредиторів, грошові вимоги Банку не розглядались судом першої інстанції на протязі майже восьми років (з 2004 по 2012 роки).

У цей період, а саме у жовтні 2006 року, боржником було ініційовано позовне провадження про визнання недійсними кредитних договорів та договорів застави, на підставі яких Банком ще у 2003 році були заявлені спірні грошові вимоги у справі про банкрутство.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 02.12.2008 р. у справі № 11/45-818 (1/213-4265), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.03.2009 р. та постановою Вищого господарського суду України від 30.06.2009 р., визнано недійсними вищевказані кредитні договори та договори застави з моменту укладення та здійснено реституцію, відповідно до якої стягнуто з боржника на користь Банку 4 062 652, 60 грн. кредитних коштів, а з Банку на користь боржника - 200 780, 13 грн. сплачених останнім відсотків за користування кредитом.

Зазначені судові рішення були покладені в основу ухвали суду першої інстанції від 20.02.2012 р. у даній справі, якою Банку було відмовлено у визнанні конкурсних грошових вимог до боржника на суму 13 841 750,95 грн.

При цьому вказана ухвала була винесена судом першої інстанції майже через два роки після прийняття судом касаційної інстанції рішення у справі № 11/45-818 (1/213-4265).

У свою чергу суд апеляційної інстанції у оскаржуваній постанові визнав грошові вимоги Банку в сумі 3 861 872,47 грн., що становить різницю між стягнутими в якості реституції коштами за судовим рішенням у справі № 11/45-818 (1/213-4265), нарахувавши також на вказану суму заборгованості 3% річних та інфляційні втрати на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Однак, при цьому судом апеляційної інстанції не було враховано наступне.

З моменту порушення справи про банкрутство правовідносини між боржником та його кредиторами перебувають у межах процедури банкрутства, а тому пред'явлення конкурсними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися виключно у порядку, встановленому Законом про банкрутство, норми якого у даному випадку є спеціальними та мають пріоритет перед іншим законодавством.

Відповідна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 15.09.2010 р. № 6-26077св09.

У зв'язку з чим після порушення справи про банкрутство у позовному провадженні можуть вирішуватись спори між боржником та конкурсними кредиторами, які мають немайновий характер, а розгляд питань майнового (грошового) характеру між вказаними особами відноситься до виключної компетенції господарського суду, який розглядає справу про банкрутство.

У даному випадку справа про банкрутство ВАТ "Тернопільське об'єднання "Текстерно" була порушена в червні 2003 року і звернення Банку з грошовими вимогами відбулося в серпні 2003 року, тобто ще до винесення судових рішень у справі позовного провадження № 11/45-818 (1/213-4265).

Таким чином, рішення у справі № 11/45-818 (1/213-4265) про визнання недійсними договорів не можуть змінювати підстав та встановлених Законом про банкрутство порядку визнання і задоволення грошових вимог Банку у справі про банкрутство, оскільки суд у позовному провадженні вийшов за межі своїх повноважень та вирішив питання, що відносяться до компетенції господарського суду, який розглядає справу про банкрутство.

Слід також зазначити, що відповідно до ст. 59 Цивільного кодексу Української РСР 1964 р., який був чинним на момент існування спірних правовідносин, якщо з самого змісту угоди випливає, що вона може бути припинена лише на майбутнє, дія угоди визнається недійсною і припиняється на майбутнє.

Більше того, заборгованість за вищевказаними кредитними договорами була стягнута з боржника на користь Банку ще до порушення справи про банкрутство на підставі судових рішень від 27.01.1999 р. у справі №5/37-226, від 27.04.2000 р. у справі №5/161/1273 та від 25.08.2000 р. у справі № 10/174-269. Зазначені судові рішення не скасовані, отже є чинними та згідно зі ст. 124 Конституції України обов'язковими до виконання на всій території України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність визнання грошових вимог Банку згідно його заяви від 08.08.2003 р. № 02/173 у сумі 13 251 186, 59 грн., що становить заборгованість за наданим кредитом, відсотки за користування кредитом та інфляційні втрати, з включенням цих вимог до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу. Одночасно підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів окремо у шосту чергу вимоги Банку на суму 590 564, 36 грн. неустойки.

У зв'язку з чим постанова суду апеляційної інстанції підлягає відповідній зміні.

З урахуванням вказаного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ухвалою Верховного Суду України від 15.09.2010 р. № 6-26077св09 та ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11111, 11128 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно" та публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.04.2012 р. у справі № 1/Б-294 змінити, виклавши абзац третій її резолютивної частини в наступній редакції: "Визнати грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно" на суму 13 251 186, 59 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу. Включити окремо до реєстру вимог кредиторів в шосту чергу грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на суму 590 564, 36 грн. неустойки.".

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич