Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-1949/11

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05.06.2012 Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого -судді Завальнюк О.О.

при секретарі - Ноздріній Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 - про визнання права проживання в житловому будинку та користування домоволодінням,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся суду з зазначеним позовом, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що його рідний дядько відповідач по справі - ОСОБА_2 у листопаді 2010 року незаконно, грубо, із застосуванням фізичної сили, виселив позивача з будинку по АДРЕСА_1, де він постійно проживав.

Позивач зазначив в заяві, що житловий будинок по АДРЕСА_1 є спадковим майном після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4. Але право власності на цей будинок ніким не оформлено. Фактичним власником цього житлового будинку є батько позивача ОСОБА_3, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 Відповідач ОСОБА_3 юридично відмовився від прийняття спадщини. Батько ж позивача - ОСОБА_3, який прийняв спадщину після смерті матері, залишив потім будинок і виїхав проживати до Запорізької області, але перед цим запевнив позивача, що за обставин, які склалися, він один має право проживати у будинку.

Після того, як відповідач посварився зі своєю дружиною, він став претендувати одразу на два будинки. З одного будинку відповідач виселив позивача без жодних підстав. До другого будинку по АДРЕСА_2 відповідач також не допускає позивача. Позивач вважає, що відповідач немає жодних підстав забороняти позивачу проживати у будинку по АДРЕСА_1, тому що він йому не належить, документів які б забороняли проживати позивачу у спірному будинку у відповідача немає. Напроти, батько позивача ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4, що підтверджує довідкою КП «Синельниківське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 07.08.2000 року. Позивач просить визнати за ним право проживання в житловому будинку, по АДРЕСА_1 а також право користування усім домоволодінням, зобов»язати відповідача утримуватися від будь-якого впливу на нього, стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задовольнити, додав, що мова йдеться не про виселення відповідача з будинку, а про судовий захист очевидних прав позивача, у спосіб визнання судом права проживання позивача у будинку по АДРЕСА_1. Згодний на винесення заочного рішення суду.

Відповідач по справі ОСОБА_3 та третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з»явилися, хоча про дату слухання справи повідомлялися своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справі за наявними матеріалами справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши та оцінивши у сукупності матеріали справи, повно та всебічно з»ясувавши обставини справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням згідно ст.212 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси фізичних осіб згідно зі ст.1 ЦПК України, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню на таких підставах.

У судовому засіданні встановлені факти, обставини та правовідносини, які регулюються ЦК України.

Із копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1, виданого 12 січня 1993 року Синельниківським міським відділом загсу Дніпропетровської області батьком ОСОБА_1, народженого ІНФОРМАЦІЯ_2 року є ОСОБА_3 (а.с.7).

Факт смерті власника житлового будинку по АДРЕСА_1, яка доводиться матір»ю ОСОБА_3 -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 на а.с.7.

Із копії паспорту на ім.»я ОСОБА_3, народженого ІНФОРМАЦІЯ_3 року вбачається, що він значиться зареєстрованим за адресами: АДРЕСА_2 з 04.10.1990 року, та по АДРЕСА_1 з 06.11.1998 року (а.с.6).

Як вбачається із повідомлення КП «Синельниківське міжміське бюро технічної інвентаризації»від 01.03.2012 року за №77, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за ОСОБА_4 на підставі Договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку на праві особистої власності. посвідченого в Синельниківській держнотконторі 02.10.1963 року за реєстром №1600.

07.08.2000 року гр.ОСОБА_3 одержав в БТІ довідку-характеристику за №1115 для оформлення спадщини, після померлої ОСОБА_4, на реєстрацію документи в бюро після нотаріальної контори не надходили (а.с.47).

Згідно до копії розписки від 30.03.2008 року на а.с.9 ОСОБА_2, бере на себе обов»язок переоформити будинок який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості по аліментам до 01.08.2008 року.

Як вбачається із копії талону № 171 від 26.05.2011 року Синельниківським МВ ГУМВСУ в Дніпропетровській області зареєстровано заяву ОСОБА_1.1991 року народження. мешканця АДРЕСА_2 відносно протиправних дій з боку дядька ОСОБА_2 за реєстром №368 чергової частини Синельниківського МВ (а.с.10).

Згідно відповіді на запит суду державного нотаріуса Першої синельниківської державної нотаріальної контори від 15.12.2011 року, спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4- не заводилася. (а.с.20).

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) та спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 статті 1220 ЦК України передбачено відкриття спадщини внаслідок смерті особи та часом відкриття спадщини є день смерті особи. Останнє місце проживання спадкодавця є місцем відкриття спадщини, що передбачено ч.1 ст.1221 ЦК України.

У відповідності до вимог ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

У відповідності до ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно до положень ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов»язний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

У відповідності до вимог ч.1 ст.1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Згідно до положень ч.1 ст. 1299 ЦК України, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов»язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу).

Згідно до положень ч.2 ст. 1299 ЦК України, право власності на нерухоме майно виникає у спадкодавця з моменту державної реєстрації цього майна.

Крім того, у відповідності до вимог ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З огляду на це, суд вважає що позивач ОСОБА_1 не надав суду документальних доказів щодо підтвердження факту прийняття спадщини його батьком ОСОБА_3 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4, а тому суд не вбачає підстав для захисту порушених прав позивача, оскільки не зрозуміло правовий статус позивача щодо спірного майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_4.

Відповідно до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх позовних вимог і заперечень.

Таким чином, установивши дійсні обставини справи, суд приходить до обгрунтованого висновку, що позовні вимоги позивачем не доведені, не обґрунтовані, а тому підстав для їх задоволення немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1216,1217,1220,1268,1297,1299 ЦК України, ст.ст.10,11, 60, 212-215,224-226 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа: ОСОБА_3 про визнання права проживання в житловому будинку та користування домоволодінням - відмовити.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О. О. Завальнюк